За понад 8 років команда ГО «Смарт освіта»  створила десятки проєктів, до яких були залучені сотні тисяч дітей, освітян та батьків. Ми працювали над реформами в освіті, інформували й пояснювали важливі події та явища, допомагали долати освітні втрати дітям із прифронтових територій, а дітям з-за кордону – залишатися з Україною. Наша місія незмінна: розвивати освіту для якісної трансформації України у суспільство з європейськими цінностями. 

З кожним місяцем ідей і проєктів ставало більше, з’являлися нові напрямки роботи. Розвивалася і наша команда. Тому, щоб допомагати освіті ефективніше, ми ухвалили рішення про організаційні зміни.

З 1 лютого 2025-го року головою правління ГО «Смарт освіта» стала Іванна Коберник, співзасновниця організації. Іванна замінила на посаді Галину Титиш, яка очолить нову ГО «Вчися». Команда і співзасновниці дякують Галині за роботу і динамічний розвиток «Смарт освіти» в дуже складні часи. Ми залишаємося однодумницями й маємо спільну мету робити освіту сучасною, доступною і стійкою в умовах викликів сьогодення. Але від сьогодні проєкти, у різні часи створені ГО «Смарт освіта», розвиватимуться різними шляхами.

ГО «Смарт освіта» продовжить проєкти:

Одне з найбільших медіа країни про освіту Нова українська школа; 

Психологічний напрямок Resiliense.help: освітні програми, тренінги для учнів та освітян, корисні поради від експертів, відповіді щодо психологічного здоров’я на одноіменній платформі;

Подкасти про важливе і цікаве в освіті;

Проєкт підтримки шкіл на прифронтових територіях «Скриня в укриття»

І розпочинає новий проєкт «Енергонезалежна школа», про який ми повідомимо докладно найближчим часом.

Проєкти:

 «Вчися вухами», 

«Національний проєкт: пишемо есе», 

«Залишаємось з Україною», 

«Тепер я знаю», 

«Україна розмовляє англійською» 

будуть розвиватися в новій організації  – ГО «Вчися».

Дякуємо кожному і кожній за участь у наших проєктах, за відгуки, партнерство і підтримку. Залишаємося на звʼязку і продовжуємо розвивати українську освіту. Бо віримо в її силу. 

Флагманський проєкт «Смарт освіти» — медіа про освіту «Нова українська школа»

Сайт «Нова українська школа» — одне з найбільших в Україні медіа про освіту, створене у 2017 році для комунікації та адвокації реформи НУШ. Зараз докладно розповідає про дошкільну та загальну середню освіту України в цілому, поширює кращі закордонні освітні практики, а також дає вчителям цікаві ідеї готових рішень для уроків чи домашніх завдань. Окрім цього медіа НУШ — майданчик обміну досвідом та для спілкування освітян, посадовців і батьків.

У 2024 році команда створила 1554 новини, 304 статті та 31 юридичне пояснення, що становить понад 9,3 млн переглядів на сайті, у середньому 413 000 унікальних читачів на місяць! Також на сайті медіа зʼявилися нові формати: читацькі клуби та рубрика «А ми нещодавно».

Окрім цього, медіа «НУШ» потрапило на Мапу рекомендованих медіа від Інституту масової інформації (ІМІ) та Детектор медіа (серед 205 медіа України, що відповідають критеріям прозорості, дотримання професійних стандартів і журналістської етики).

Масштабували та розширили психологічний напрямок 

За цей рік команда психологічного напрямку перезапустила платформу Resilience.help та започаткувала на ній форму зворотного зв’язку для освітян, де можна поставити запитання експертам/-ткам у сфері ментального здоров’я й отримали фахову відповідь. За рік сайт відвідало близько 20 000 унікальних читачів, які переглядали матеріали 40 000 разів. 

Також цього року психологічний напрямок став присутнім у соцмережах. Ми створили Фейсбук-сторінку напрямку і з вересня цього року маємо вже понад 1000 підписників та 300 тисяч переглядів. 

У 2024 році ми масштабували психологічний напрямок та в партнерстві з міжнародною організацією Americares, за підтримки МОН провели дослідження впливу навчальної Програми “Психоемоційний стан освітян” на їхню готовність до психосоціальної підтримки учнів. Команда провела експертне обговорення результатів Дослідження й отримала підтримку від Офісу реформ на масштабування програми в державну  систему  освіти. Окрім цього ми презентували програму «Психосоціальна підтримка освітян» колу експертів з МОН, Українського інституту розвитку освіти (УІРО), регіональних освітніх центрів, інститутів післядипломної освіти. За цією програмою навчання пройшли та отримали сертифікати 418 шкільних вчителів, 61 психолог та 30 студентів вишів. І нині команда працює над широким впровадженням цієї програми в українську систему освіти.

Цього року проводилися тренінги від сімейно-дитячої психотерапевтки (яка працює в напрямах КПТ, EMDR, ССТ) Наталії Подоляк за навчальними програмами:

1. «Програма підвищення кваліфікації для вчителів/-льок з розвитку психологічної компетентності «Втрати та способи з ними впоратись».
2. Програма підвищення кваліфікації для вчителів/вчительок з розвитку психологічної компетентності «Діти війни та робота з ними» Ці тренінги відвідали 241 учасник/-ці. 
3. За навчальною програмою «Програма підвищення кваліфікації педагогічних працівниць та працівників з удосконалення навичок психологічної самодопомоги (ЕМДР)» навчалося 30 учителів.

Загалом 750 шкільних вчителя і психолога пройшли тренінги у 2024 році від нашого психологічного напрямку.

У 2024 році ми розпочали унікальну програму для підлітків СПАРК Резилієнс, навчання в якій вже пройшли 96 дітей. На заняттях діти вчилися формувати стресостійкість та розвивати емоційний інтелект. СПАРК Резилієнс, шкільна програма соціально-емоційного навчання для підлітків, що спирається на позитивну психологію та когнітивну поведінкову терапію, була надана ГО «Смарт Освіта» британською ГО «Partnership for Children».

Також цього року за підтримки Швейцарії вдалося надрукувати набори з 8 ігор і практикумів Світлани Ройз, які вже в січні поїдуть у 3000 комунальних шкіл та інклюзивно-ресурсних центри по всій Україні.

А всі охочі можуть завантажити ігри за посиланням та використовувати онлайн. Запропоновані матеріали сприятимуть емоційному розвитку учнів та допоможуть педагогам і шкільним психологам впроваджувати практики для психологічної підтримки дітей у шкільному середовищі.

«Скриня в укриття» — доставили майже 9 тонн корисних речей у 2024 році

Цього року ми доставили скрині у 106 шкіл на деокуповані, прифронтові або ж зруйновані й відбудовані території — це рекордна для нас кількість охоплення за всі три роки існування проєкту. Понад 10 тисяч дітей відтепер можуть знімати стрес та якісно й цікаво проводити час в укритті під час повітряних тривог. 

Загальна вага відправлених скринь складає 8,9 тонн за рік (вага 1 скрині коливається від 50 до 100 кг, залежно від пакування та особливостей наповнення).

Проєкт «Залишаємось з Україною» поширився і на початкову школу

Проєкт «Залишаємось з Україною» отримав нову віху розвитку — ми започаткували перший в Україні проєкт такого штибу для дітей 3-4 класів із вивчення української мови як другої функціональної в іншомовному середовищі. За перший рік існування курсу ми залучили 10 вчителів і 142 молодших школярі, які нині перебувають за кордоном через російське вторгнення і майже не мають можливості навчатися в українській школі, або мають сімейну форму навчання. 

Також у травні закінчився другий рік проєкту «Залишаємось з Україною» для 5-11 класів і цього року ми залучили на 380 дітей більше, ніж минулого. Таким чином, у 2024 році у проєкті провчилося 1700 дітей, які зараз перебувають у понад 25-ти країнах світу!

«Вчися вухами» — нові предмети, теми та класи

Цього року ми здобули півмільйона прослуховувань аудіоуроків на подкаст-платформах, а також команда проєкту «Вчися вухами» розширилася позапрограмними курсами з історії Криму та секс-освіти і посилено працює над випуском уроків на тему екологічної свідомості та вступу до STEM. 

Нині для всіх охочих доступні 600+ уроків, які можна слухати на сайті проєкту та 5-х платформах: Spotify, YouTube, Apple Podcast, NV, Megogo. Сумарно на всіх майданчиках команда проєкту нарахувала близько півмільйона прослуховувань і понад 300 тисяч охоплень в соцмережах! А також удвічі, порівняно з 2023 роком, зросла цифра підписників на подкаст-платформах та у соцмережах і тепер становить 13700 підписників. 

Також добірка «Історія Криму» зайняла 3 місце в категорії «Історичний подкаст» на премії подкастів «Слушно» від Megogo. Окрім наших аудіоуроків на голосуванні були іще 60 подкастів, що потрапили до короткого списку. 

«Тепер я знаю» — третій рік поспіль допомагаємо дітям надолужувати освітні втрати

За цей рік ми удосконалили навчальну програму та 90% змінили вміст, відповідно до рекомендацій Українського центру оцінювання якості освіти. Тепер навчальна програма проєкту «Тепер я знаю» наскрізно пронизана здобуттям метакомпетенцій нарівні з предметними знаннями, а також велику увагу ми приділили читацькій компетенції. Завдання з української мови та математики, вхідні та вихідні тестування з кожного предмета узгоджені з картою компетентностей для відслідковування прогресу навчання.

Загально у 2024 році курс відвідало 838 дітей! А вчителі, які залучені до проєкту, перед початком пройшли навчання з кількох напрямків та мали методологічний супровід протягом усього проєкту, також цьогоріч була психологічна підтримка учасників проєкту.

«Україна розмовляє англійською» залучає все нових волонтерів з усіх куточків світу

Наші безоплатні онлайн-зустрічі англійською з іноземними вчителями-волонтерами для українських дітей 4-18 років зібрали цього року 27 нових волонтерів зі всього світу, а діти приєднувалися до занять цілих 26 тисяч разів! Також цього року ми організували 866 уроків та провели 14 курсів з волонтерами у школах різних регіонів України. Діти займалися йогою, вивчали математику, читали про Гаррі Поттера, ліпили та створювали різні майстерки, вчилися програмувати і робили ще багато всього англійською мовою завдяки нашим вчителям-волонтерам!

За весь час існування проєкту ми залучили понад 170 викладачів англійської – волонтерів з Канади, Австралії, Португалії, Австрії, Туреччини, США, Іспанії, Японії, Індії.

«Національний проєкт: пишемо есе» пішов у школи

За цей рік ми створили мережу учителів-амбасадорів, провели офлайн-тренінг для понад 50 вчителів, а також запустили сайт проєкту і конкурс есе, на який подали заявки 299 учнів.

Також за цей рік ми уклали збірку з 57 публіцистичних текстів для учнів 8-11 класів, а також посібник для вчителів. Загалом, зараз “Національний проєкт: пишемо есе” охопив 2560 учнів, 53 школи та 60 учителів.

Матеріали «Національного проєкту: пишемо есе» розробила «Смарт освіта» на основі інструментів National Writing Project (США) з доведеною ефективністю (за результатами досліджень SRI) та виклала їх на сайті проєкту у форматі 9 модулів та допоміжних художніх й наукових текстів, які освітяни можуть використовувати у своїй роботі безоплатно.

«Дофамін для освіти»: розмови на нові теми та з новими спікерами

Цьогорічний 4 сезон подкасту став найбільшим за історію проєкту та містив 10 серій. У 4 сезоні ми говорили про природничі дисципліни та науку в Україні, про реформу профільної середньої освіти та зміни у вищій, а також про підтримку зусиль дітей у навчанні, вчительства при входженні у професію, держави в деокупації міст та ін. Цим сезоном ми здобули 3 390 прослуховувань та 29 514 переглядів текстових розшифровок. 

Найбільш цитованим у медіа епізодом стала розмова з Михайлом Винницьким: «Щира розмова про вищу освіту України: майбутнє грантової системи, укрупнення університетів, «відтік мізків» та аспірантура». 

Слухати або читати всі епізоди 4 сезону можна на сайті проєкту або подкастингових платформах.

Нове життя нашого курсу «Уроки доброчесності»

Наші «Уроки доброчесності», які ми розробили у 2021 році для 3-4 класів, стали частиною курсу для вчителів від Офісу доброчесності Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Тепер наші заняття допомагатимуть освітянам формувати цінності у молоді та ознайомлять із тим, як запобігати корупційним діям.

Дякуємо усім нашим волонтерам та партнерам за те, що зробили можливим цей калейдоскоп неймовірних досягнень та подій! А також щиро вдячні дітям, що з радістю приєднуюся до наших занять навіть влітку, а батькам — за довіру та залученість. 

Вітаємо вас зі святами та до зустрічі у новому році й нехай він принесе ще більше досягнень, а головне — Перемогу і мир!

На сайті з’явилася форма зворотного зв’язку – віконце, у якому можна поставити запитання чи поділитися конкретною ситуацією, що турбує.

Залишити запит можуть: 

• вчителі; 
• шкільні психологи; 
• батьки; 
•  та всі, хто відчуває стрес, напругу, вигорання чи зіштовхується з іншими викликами щодо ментального здоров’я через війну. 

Експерти та експертки платформи опрацюють всі звернення та порадять найкращі методи, що допоможуть впоратися із труднощами.  Коли готовий матеріал з’явиться на сайті, користувачам надійде сповіщення про публікацію на електронну пошту. 

Аби команда Resilience.help могла опрацювати запит варто надати всю інформацію, яка стосується проблематики та контексту ситуації, а також вагомих деталей, які впливають на хід подій. 

Утім, усі запити залишатимуться анонімними. Команда не збирає особистих даних, окрім пошти, на яку надсилатиме сповіщення. 

«Ми прагнемо, аби наша платформа була справді корисною для читачів. Тож вирішили зібрати реальні запити та проблеми, з якими зіштовхуються освітяни та батьки у повсякденному житті», – каже керівниця психологічного напрямку Анжеліка Назаренко. 

Зверніть увагу, що експерти та експертки платформи не надають підтримку у формі особистих консультацій.

Поставити запитання можна за посиланням. 

Платформу-каталог Resilience.help створено ГО  «Смарт освіта» за підтримки Міжнародний фонд “Відродження”.

Дослідження стало спільною роботою спеціалістів психологічної платформи Resilience.help від «Смарт освіти», науковиць із Житомирського державного університету, а також закордонних партнерів: міжнародної організації «Americares» та асоційованої професорки Іллінойського університету докторки Тари Пауелл, яка виступила науковою консультанткою Дослідження. Проєкт підтримало Міністерство освіти та науки України. Він став цікавою колаборацією державних інституцій, громадського сектору, наукової спільноти та ЗВО.

«На меті було дослідити психоемоційний стан освітян на третьому році війни, їхню здатність надавати психосоціальну підтримку учасникам освітнього процесу (знання, навички, фізичну та психологічну готовність), а також перевірити ефективність навчання на програмі «Психосоціальна підтримка освітян» для широкого кола вчителів», — каже Тетяна Ширяєва, психотерапевтка, кандидатка наук із психології, членкиня команди з розвитку платформи Resilience.help.

Тетяна Ширяєва розповідає, що дослідження було побудовано наступним чином: з-поміж шкільних психологів та вчителів, які зголосилися долучитися до Дослідження, було сформовано дві репрезентативні групи. Першій — запропоновано пройти дистанційне навчання та опитування, друга група — стала контрольною і брала участь лише в опитуванні.  

Учасники заповнювали одразу дві анкети. Перша була про рівень психологічного стану. Друга — про готовність (здатність) надавати психосоціальну підтримку учасникам освітнього процесу. Опитування навчальних та контрольних груп (як шкільних психологів, так і вчителів) проходило у три хвилі — на початку навчання, одразу по завершенню навчання та через місяць після його завершення. Такий підхід  мав показати не лише загальну картину психоемоційного стану освітян та його змін у часі, він також дав можливість оцінити ефективність тренінгу та спроможність шкільних психологів та вчителів навчатися у форматі онлайн.

Загальний обсяг навчання для шкільних психологів за Програмою «Психосоціальна підтримка освітян» склав 135 астрономічних годин (4,5 кредити ЄКТС) та 60 астрономічних годин (2 кредити ЄКТС) для вчителів.

Цього року в межах проєкту пройшли онлайн навчання та отримали тренерські сертифікати 61 шкільний психолог (ще 20 пройшли підготовку у 2023 році під час пілотування Програми). Своєю чергою під час практичних занять за підтримки команди проєкту вони провели повноцінне навчання для майже 500 вчителів, які також на виході отримали відповідні сертифікати про підвищення кваліфікації. Надалі ці сертифіковані тренери мають можливість самостійно проводити тренінги для вчителів у своїх територіальних громадах і таким чином масштабувати навчання.

«Унікальність нашого тренінгу, який є складовою частиною проєкту у тому, що він був адаптований для системи освіти та містить великий практичний компонент. Ми не просто взяли якісь хороші іноземні програми та впровадили, а ми їх творчо обробили й довели їхню ефективність з наукового погляду. Нині наша задача — знайти спільні рішення щодо масштабування напрацьованих результатів в системі середньої освіти, вищої освіти, післядипломної освіти, підвищення кваліфікації», — зазначила Оксана Макаренко — співзасновниця ГО «Смарт Освіта», керівниця проєкту «Психосоціальна підтримка освітян».

Дієвість Тренінгу підтверджують й отримані результати Дослідження, про це на обговоренні розповіли науковиці з Житомирського національного університету ім. І. Франка (ЖДУ) Наталія Портницька, Ольга Савиченко та Ірина Тичина. Основними показниками психоемоційного стану, на які дослідниці звертали увагу стали:

• емоційний компонент психічного здоров’я;
• соціальний компонент психічного здоров’я;
• психологічний компонент психічного здоров’я;
• професійне вигорання;
• депресія;
• тривога;
• загальний рівень сприйняття стресу;
• уявна безпорадність;
• відсутність самоефективності. 

Наукова команда проєкту з ЖДУ зазначила про позитивну динаміку обізнаності з питань психічного здоров’я та готовності до психосоціальної підтримки в експериментальній групі у порівнянні з контрольною. Про це свідчать результати опитувань, подані на скриншоті:

Також науковиці зазначають про покращення психоемоційного стану вчителів, зокрема зниження тривоги, депресії, професійного вигорання та рівня стресу, а також покращення психологічного, соціального та емоційного компонентів психічного здоров’я під час та після проходження навчання:

Адам Кін, директор із вирішення комплексних надзвичайних ситуацій ГО «Americares» розповів про очікування, реальне масштабування та імплементацію результатів Дослідження на інші країни, що постраждали від війни.

«Дослідження підкреслює стійкість українського народу, особливо освітян, які продовжують виконувати свою важливу роботу під час цієї тривалої та болісної війни. Дослідження стало надзвичайно важливим досвідом для всіх учасників, і його слід вивчати та поширювати на інші регіони, які також постраждали від війни. Ми сподіваємося та очікуємо, що це дослідження і практичний досвід адаптації отриманих уроків допоможе нам краще зрозуміти потреби українських педагогів і психологів, щоб створити для них ефективні програми. Ми надіємося, що результати проєкту будуть корисними в різних аспектах, зокрема, для ухвалення управлінських рішень щодо залучення вчителів та інших педагогів до забезпечення психологічних потреб дітей, а також можуть бути поширені по всій системі освіти», — звернув увагу Адам Кін. 

Також під час зустрічі Анастасія Голотенко, експертка Координаційного центру з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України, Голова проєктного офісу з питань психології Міністерства освіти і науки України, розповіла про зміну підходів до організації Психологічної служби у системі освіти та бачення МОН щодо партнерства з громадським сектором для реалізації цих змін.

«Для української системи освіти вже назріла зміна підходів у роботі психологічної служби. Пріоритетний проєкт Міністерства освіти та науки України, який реалізується в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» ініційованої першою леді України Оленою Зеленською, присвячений психосоціальній та психологічній підтримці усім учасникам освітнього процесу на всіх рівнях освіти», — зазначає Анастасія Голотенко.

Анастасія Голотенко додає, що проєкт МОН охоплює два складники: внесення тематик, що стосуються психічного здоров’я та психосоціальної підтримки в зміст освіти, а також переосмислення підходів до роботи психологічної служби в системі освіти. 

На експертне обговорення доєдналася Лілія Гриневич, проректорка з науково-педагогічної роботи Каразінського університету, міністерка освіти і науки України (2016-2019 рр.). Вона розповіла про професійний стандарт для вчителів, який охоплює психосоціальні компетенції, а також поділилася своїми думками щодо Дослідження.

«Те, що ми сьогодні бачимо в цьому проєкті — фактично модельний освітній курс для зрощування компетентностей у вчителів, які визначені у професійному стандарті вчителя: психологічної, емоційно-етичної та здоров’язбережувальної. Також саме дослідження мене захоплює тим, яка методологія була застосована і наскільки все було продумано. Адже ми маємо багато різної соціології та різних досліджень, але нам бракує валідності цих досліджень, і мені імпонує презентоване дослідження за розвитком інструментарію, формуванням вибірки, дизайном дослідження щодо контрольної групи, етапами дослідження, де ми бачимо, як саме цей курс міг вплинути на слухачів», — каже Лілія Гриневич.

Докторка Тара Пауелл, асоційована професорка Іллінойського університету, керувала дослідницькою частиною проєкту та розповіла на зустрічі про його методологію, результати та свої враження від роботи з українською командою. 

«Дуже складно проводити такі дослідження в регіонах, що постраждали від конфлікту. Але я думаю, що результати цього дослідження дійсно матимуть далекосяжний вплив. Ми підготували про нього публікацію для наукового журналу, щоби велика кількість людей по всьому світу змогла прочитати та побачити результати. 

Ми дійсно виявили значні покращення: вчителі, які брали участь у програмі, підвищили готовність надавати психосоціальну підтримку, покращили знання, а також знизили рівень стресу, тривоги, вигорання і депресії більше, порівняно з контрольною групою. Також значно покращилося самопочуття учасників програми», — ділиться деталями Тара Пауелл. 

Також на зустрічі розповіла про адаптацію та впровадження тренінгу Вікторія Горбунова, голова Національного комітету EuroPsy, докторка психологічних наук, психотерапевтка. Пані Вікторія вже давно співпрацює з ГО «Смарт Освіта», брала  участь у  формуванні  концепції платформи Resilience.help, допомагає відбирати науково-доказові методи для творення авторських навчальних програм, а також є ініціаторкою адаптації Універсального тренінгу з психічного здоров’я (УТПЗ), який було покладено в основу Програми «Психологічна підтримка освітян». 

«Ми досліджували, наскільки тренінг універсальний та добре сприймається фахівцями першої лінії: тими, що стоять на вході в систему —, зокрема, вчителями. Наскільки ця програма є здатною, аби її можна було адаптовувати до потреб, які мають різні фахівці першої лінії, наскільки можна робити нові формати — це те, що ви зробили: адаптували програму і зробили абсолютно новий формат. Також досліджувалася здатність до поширення: що можна додати в програму, які зробити модулі. Якщо ви подивитеся на дані, хто з фахівців, для яких розроблявся універсальний тренінг з психічного здоров’я та його адаптації, найбільше використовує цей тренінг — то це працівники освітньої сфери, зокрема і вчителі», — звертає увагу Вікторія Горбунова. 

Результати дослідження, корисні поради та вправи згодом з’являться на платформі Resilience.help. Платформа була створена спеціально для освітян, куди команда збирає практики, що є науково-доказовими, і які вчителі можуть використовувати для підтримки психологічного здоров’я для себе та для учнів. 

Детальніше про зміст тренінгу, його основи та методологію команда проєкту й дослідниці будуть говорити під час наступної зустрічі, яка відбудеться на початку грудня.

Тетяна понад 15 років практикує психотерапію, має науковий ступінь кандидата наук із психології та 15 років займалася викладацькою діяльністю у Національному університеті «Острозька академія». Наразі психологиня співпрацює з ГО «Смарт освіта», спільно з якою готує та перекладає матеріали з психологічної тематики для учителів, дітей та батьків, а також проводить заняття у шкільній програмі соціально-емоційного навчання для підлітків SPARK Resilience (СПАРК Резилієнс).

Про підлітків та важливість роботи з їхніми емоціями

Я дуже емоційна людина і переконана, що важливо давати собі можливість відчувати. Як науковиця скажу, що проблема емоцій як сфери психічного розвитку особи досліджується вченими давно. Світ, у якому ми живемо, є надзвичайно прагматичним та дуже орієнтованим на когніцію людини. Ми навчаємося розуміти і робити висновки, приймати рішення. І це безперечно важливо, але ми не повинні забувати про емоції. 

На питання, чому я почала працювати із підлітками зауважу, що формування особи починається в дитячому, а продовжується у підлітковому віці. Дослідження емоційної сфери підлітків є надзвичайно важливим, зважаючи на те, що це період становлення та розвитку особи. Він є визначальним для здійснення в подальшому (дорослому) житті успішної соціалізації, професійної діяльності, вміння долати професійні та особистісні складнощі, зберігаючи при цьому емоційну стабільність та стійкість.     

Емоційна сфера містить широкий спектр переживань та почуттів, на виникнення яких впливає можливість чи неможливість задовольнити потребу. Емоції сигналізують саме про це. Власне, підлітковий вік є емоційно насиченим періодом життя, який впливає на формування стійких реакцій та способів адаптації. З іншого боку, емоції впливають на стан здоров’я, успішність у школі, відчуття себе, готовність контактувати з іншими.

Таким чином, працюючи з емоційною сферою підлітків, можна її стабілізувати зараз та дати підліткам інструменти для вирішення актуальних для них проблем, підвищити психологічний імунітет, ймовірно вплинути на успішність, безперечно вплинути на фізичний стан. До того ж, це стане фундаментом для трансформації підлітків у стійких дорослих, які є адаптивними до безкінечних змін сьогодення, та не даватимуть емоціям взяти гору. 

Як і кожний віковий період, підлітковий вік має свої особливості, які пов’язані із розвитком психіки:

• підлітки емоційно збудливі, легко запалюються справою, яка здається цікавою, втім, так само швидко можуть перестати нею займатися через зникнення інтересу чи виникнення більш захоплюючої діяльності;
• підлітки шукають справедливості та відстоюють свою думку, тим самим відстоюють свої кордони, та різко реагують на несправедливість щодо них чи людей, які їм цікаві чи близькі;
• підлітковий вік відомий нігілізмом та невизнанням авторитетів. У підлітковому віці, як ніколи раніше, можна почути про те, що «все не так», «це не підходить», «це не працює»;
• емоційні переживання підлітків відрізняються від дитячих своєю глибиною та стійкістю, нерідко вони викликають образу та довго утримуються у пам’яті;
• підлітки інтенсивно переживають тривожність чи страх, які найчастіше пов’язані з розвитком міжособистісної та інтимної сфери, переживанням закоханості. Постійне або ускладнене переживання цього може викликати ускладнення психологічного стану;
• складність почуттів та емоцій, відсутність навичок розуміння та контролю емоційної сфери може бути причиною переживання «невідповідних» емоцій. Наприклад, сльози як реакція на ситуацію, яка викликає злість: її небезпечно чи неможливо ідентифікувати чи переживати, тому з’являється інша реакція у вигляді сліз;
• розвиток самосвідомості та рефлексії супроводжується впливом на власну самооцінку, яка найчастіше необ’єктивна і негативна;
• у підлітків є надзвичайно важлива потреба у схваленні, прийнятті та визнанні членами колективу, до яких вони тяжіють у цей період. Батьки знають про цей час як про період, коли думка приятеля є важливішою за думку дорослих через втрату ними авторитету. Інколи цей страх відторгнення колективом спонукає до неправильних, нездорових чи небезпечних вчинків;
• підлітки формують дружні зв’язки за інтересами та перебувають у них тривалий проміжок часу.

Накладання всіх цих переживань на контекст війни, звісно, підсилює певні процеси, що може мати як позитивні, так і негативні наслідки. Особисто я люблю підлітковий вік, бо він уже усвідомлений, але багатогранний і різнобарвний. Дорослі, які перебувають поруч із підлітками, насправді, почуваються не менш нестабільно, часто остерігаються та лякаються цього періоду. Як психолог та психотерапевт я тяжію працювати із дорослими, а підлітків вважаю теж такими, тому вони завжди були у моєму полі професійної діяльності. У силу розхитування авторитетів, підліткам важливо знати, що є дорослі, які залишатимуться із ними попри їхні внутрішні процеси. Я вважаю себе доволі стійкою у цьому, тому ризикую будувати такі відносини.

Про емоційний інтелект та як з ним працювати

Давайте почнемо із класичного теоретичного розуміння поняття. Емоційний інтелект – це здатність відчувати, виражати, розуміти та керувати емоціями. З цим тісно пов’язані вміння формувати міжособистісні зв’язки. Навчання емоційному інтелекту сприяє формуванню відкритості, самоусвідомлення та можливості проживати емоції, особливо складні, адже це є фундаментом для емоційного розвитку та дорослості.

Вміння проживати як позитивні, так і негативні емоції, свої та інших людей, – це ознака емоційного інтелекту. Я маю на увазі, що для успішної соціалізації та взаємодії важливо помічати не лише власні емоції, а й ідентифікувати, що відбувається з іншими людьми, з якими ми взаємодіємо. Чим раніше ми навчимося це робити, тим більша ймовірність, що ми зможемо навчитися адаптовуватися у невизначеності, знаходити здорові способи реагувати на стресори та долати виклики, бо, направду, наше сьогодення є невизначеним і сповненим викликів.

Класична модель емоційного інтелекту, розроблена Д. Маєром та П. Саловей, включає емоційне сприйняття, інтеграцію, розуміння та менеджмент. Тож, розвиваючи емоційний інтелект, ми вчимося сприймати емоції (помічати, відчувати їх на тілесному рівні також), інтегрувати, розуміти, чим вони викликані, та як можна їх прожити, і зрештою, дати собі можливість конструктивно їх розмістити у контексті конкретної ситуації.

Підліткам емоційний інтелект допомагає розуміти, хто вони і що відчувають. З клінічної точки зору, низький емоційний інтелект асоціюється із високим рівнем ризику переживання тривоги та депресії.  

Серед інструментів, які допомагають розвивати емоційний інтелект, я б виділила:

• Щоденник емоцій (фіксація події та емоції, яка відчувалася в результаті проживання події). Я заохочую за можливості щоденно вписувати бодай 1 емоцію, яку було помічено. Я прошу також звертати увагу і на те, якими фізичними відчуттями у тілі супроводжується емоційне переживання. 
• Про почуття важливо говорити з іншими та легалізувати емоції, які переживаються. Немає поганих емоцій, вони є нашою реакцією на ситуацію, а тому повинні проживатися, а не уникатися.
• Оволодіння методами релаксації, медитації, йога, вправи на дихання. 
• Розвиток рефлексії та навчання технікам відтермінування реакцій (зупинитися та порахувати до 10).
• Розвиток навички співпереживання.
• Читання та обговорення книг, де йдеться про підліткові історії.
• Розвиток комунікативних навичок, асертивності та вирішення конфліктів.
• Залучення до групових діяльностей, де практикується комунікація та співпраця.

Розвиток емоційного інтелекту у підлітків потребує часу і постійної практики, але ці навички значно поліпшують їхнє життя, допомагаючи краще розуміти себе та інших, а також ефективніше долати виклики. Між іншим, багато що з цього ми робимо на курсі СПАРК Резилієнс.

Дати емоціям жити

З мого професійного досвіду, робота з емоціями ніколи не буває швидкою, але вона однозначно кольорова, як і емоції, які в певний момент часу стають помітними і безпечними.

Пам’ятаю, як колись до мене звернулася 15-літня дівчинка, яка не вміла злитися. І ми працювали над тим, щоб дозволити їй відчувати і проживати цю емоцію. Злість як емоція дуже витісняється соціумом, і дітей нерідко навчають не злитися. Повторюсь – всі емоції важливі і всі вони хороші, немає поганих емоцій. Є емоційні реакції людей, які батькам не комфортні, і ми намагаємося їх уникати, наприклад, навчаючи дітей бути «хорошими», а значить, не злитися.

У тій ситуації дівчинка дуже любила дорослих і боялася їх втратити, тож заборонила собі відчувати злість, бо інакше, вона думала, вона би втратила батьків, які б перестали її любити. Пішло багато часу на те, аби визнати, що злість має право відчуватися, вона не руйнує, можна відчувати її і залишатися у гарних стосунках з іншими. І це було величезним здобутком. Варто пам’ятати, що коли ми навчилися відчувати якусь емоцію, то ми не будемо відчувати тільки її, ми просто вводимо її у систему координат наших емоцій.

Хочу підкреслити, що невміння помічати та жити емоції є небезпечним. Інколи це набуває соматичної природи. Ми хворіємо. Тож не забуваймо, що діти мають право на дитинство, а емоції на те, щоб їх помічали та проживали. 

Про програму СПАРК Резилієнс

Як я вже казала, для мене особисто важливо, щоб дитина жила дитинство. І у цьому цінність програми SPARK Resilience, бо там ми звертаємо на це увагу.

Із «Смарт освітою» – громадською організацією, що втілює освітні та психологічні проєкти, зокрема СПАРК Резилієнс, я особисто познайомилася уже у розпал повномасштабної війни в Україні, у 2023 році, коли співзасновниця «Смарт освіти» пані Оксана Макаренко шукала можливості втілити в життя свою ідею створити сайт-каталог для освітян (і не тільки), де були б розміщені цікаві матеріали, міжнародні програми, досвід міжнародних науковців, що викладений у програмах психологічної підтримки себе, дітей, інших тощо.

Ця ідея була реалізована, платформа має назву resilience.help і, насправді, має багато різних, важливих матеріалів, які допомагають нам переживати складні періоди та залишатися стійкими. Наголошу, що платформа оновлюється матеріалами, усі вони є науково-доказовими та дієвими: там є поради тим, хто їх потребує, та інформація для тих, хто хоче дізнатися природу тих чи інших психічних явищ. Головною аудиторією та читачами матеріалів, безперечно, є освітяни України, але відвідувачами платформи є і діти, і батьки.

СПАРК Резилієнс, шкільна програма соціально-емоційного навчання для підлітків, що спирається на позитивну психологію та когнітивну поведінкову терапію, була надана ГО «Смарт Освіта» британською ГО «Partnership for Children». Від самого початку нашого знайомства із представниками британської організації у мене виникало відчуття, що їхні програми мені подобаються. Тому, коли постало питання, з якої програми ми б почали роботу із українськими дітьми та підлітками, було обрано СПАРК Резилієнс, бо він передбачає роботу саме із дітьми 10-13 років.

Власне, СПАРК Резилієнс не є психотерапевтичною інтервенцією. Це програма, яка навчає дітей та підлітків усвідомленню та розвиває в них емоційну обізнаність. Між іншим, розробники програми довели її ефективність у зниженні рівня депресії та підвищенні рівня самооцінки у підлітків.

Ми вже почали цю програму і маємо перших її україномовних слухачів. СПАРК вчить бути стійкими і робить це у ненав’язливий та цікавий спосіб. Там невеличкими простими кроками ми вибудовуємо міцний та щільний емоційний каркас, навичку утримувати який ми матимемо і в подальшому дорослому житті. Якось я почула коментар, що програма не відповідає віковим особливостям українських дітей, бо наші діти доросліші за інших, а програма надто дитяча.

У тому, що наші діти дорослі, немає сумнівів. Але для мене це різні речі: вміти вирішувати проблеми, подекуди дуже дорослі, що більше про когнітивну сферу, та відчувати емоції, тобто проживати життя, залишатися чутливим та емпатійним, що належить до емоційної сфери. І це не про щось, що краще чи гірше, це про комплексність і важливість. Я переконана, що ми, дорослі, маємо докладати зусиль, щоб попри складнощі сьогодення діти жили усі вікові періоди, а не перескакували їх.

Я не перестаю захоплюватися, скільки багато знають і вміють діти та підлітки. І мені вони завжди цікаві, що безперечно допомагає будувати із ними гарний міжособистісний зв’язок. Тож я ціную саму можливість творити спільний простір із українськими підлітками, які переживають свої внутрішні процеси і дозволяють дорослим брати в цьому участь. А інколи мені просто по-людськи хочеться, щоб наші діти та підлітки проживали свої процеси так, як це передбачено природою, але без впливу на це війни, яка, на жаль, залишає свій слід.

Принагідно нагадаю, що якщо вам цікаво дізнаватися про емоційний інтелект та ваша дитина висловлює бажання приєднатися до курсу СПАРК Резилієнс, напишіть на spark-ukr@smart-osvita.org.

Авторка: Ольга Лещик, журналістка, викладачка, режисерка