Ми визначили топ-5 епізодів, які ви прослуховували найбільше:

Перше місце: Освітні втрати й розриви: як розрізнити, виміряти і подолати (3 сезон, 2881 слухач)

У цьому епізоді Тетяна Вакуленко, заступниця голови Українського центру оцінювання якості освіти, говорить із ведучою Галиною Титиш про освітні втрати й розриви та НМТ-2023. Із серії подкасту ви дізнаєтеся, у чому різниця між освітніми втратами та освітніми розривами, чому для дослідження знань учнів обрали 6 й 8 класи та українську мову й математику, і які інструменти подолання освітніх втрат можуть бути ефективними в Україні.

Друге місце: Шкільна математика: чому потрібна всім та що не так з уроками математики в Україні (3 сезон, 2404 слухачі)

Керівниця ⁠⁠⁠«Смарт освіти», ведуча подкасту⁠⁠⁠ Галина Титиш говорить із Тарасом Павловим, вчителем математики та викладачем Київської школи економіки про те, навіщо нам всім знати математику та як використовувати її в буденному житті, а також, як варто трансформувати зміст математичної освіти в Україні. З цього епізоду ви дізнаєтеся, де в шкільній програмі закінчується «математика для життя», і як переконати дитину, що цей предмет їй потрібний. 

Третє місце: Як гаджети впливають на мозок дитини | Віктор Комаренко (1 сезон, 1492 слухачі)

У цьому епізоді говоримо з нейрофізіологом, кандидатом біологічних наук співзасновником та керівником освітнього та дослідницького напрямів Beehiveor Віктором Комаренком. У розмові ви почуєте про три етапи засвоєння інформації, та що мотивує нас навчатися, як сформувати в дитини бажанням вчитися, а також чи відрізняється мотивація вчитися офлайн та онлайн. І звісно ж з епізоду ви дізнаєтеся про те, як насправді гаджети впливають на мозок дитини й чому покарання лише демотивує. 

Четверте місце: Стрес у війну: як допомогти собі та дітям (2 сезон, 1213 слухачів)

Кандидат біологічних наук Петро Чорноморець розповідає у цьому епізоді про те, як дорослим підтримати дітей та допомогти їм вчитися у час постійного стресу війни, як мінімізувати шкоду від постійної невизначеності під час тривог. Зокрема,  йдеться і про те, як стимулювати навчання під час стресу, підтримати дітей і які особливі ризики несе стрес війни для учнів молодшої школи — чому раннє «дорослішання» небезпечне. У цьому епізоді ви почуєте, як правильно визначити рівень стресу у дитини та їй допомогти. 

П’яте місце: Як увімкнути мозок дитини | Катерина Ясько (1 сезон, 1157 слухачів) 

Катерина Ясько, психологиня, засновниця просвітницької ініціативи «Empatia.pro» та керівниця громадської спілки «Інститут інтегрального розвитку» розповіла про те, як допомогти дітям рости цілісними й активними. Ведуча подкасту – Оксана Макаренко, співзасновниця «Смарт освіти».

В епізоді ви почуєте про цілісний розвиток дитини: горизонтальні та вертикальні навички, як онлайн впливає на розвиток та якою є зріла людина за психологією розвитку. Ви отримаєте відповідь на запитання, чому не потрібно спішити карати дитину за агресію і як дорослий має підтримувати дитину?

ТОП-5 текстів, що вийшли на медіа «Нова українська школа» за мотивами епізодів подкасту, трохи відрізняється від пʼятірки прослуховувань. Отже, найцікавішими для читання стали:

Перше місце: Що робити батькам, аби дитина вчилася краще (1 сезон, 39 753 перегляди)

Епізод присвячений тому, що батьки можуть зробити аби допомогти своїм дітям досягати кращих результатів у навчанні. Мовою цифр, чітких наукових даних про це говорить заступниця голови Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко. 

У статті йдеться про те, як на навчальні результати дітей впливають їхні домашні обов’язки, гуртки, а також спільне читання книжок із батьками. Також Тетяна Вакуленко розповіла, як батькам правильно долучитися до виконання домашніх завдань своїх дітей і як на навчання дітей впливають їхні старші брати й сестри, яку роль в цьому відіграють сімейні традиції та фінансова залученість батьків до школи. У статті ви прочитаєте й рекомендації, що робити батькам, аби допомогти дитині вчитися краще.

Друге місце: Як зробити онлайн-навчання цікавим та ефективним (1 сезон, 30 525 переглядів)

СЕО та співзасновник EdEra Ілля Філіпов розповів про те, як зробити онлайн-урок цікавим та як має різнитись онлайн-навчання для дітей різного віку. Також у статті ви прочитаєте, як студії онлайн-освіти EdEra вдалося закохати дітей у фізику, і які є інструменти та методики для онлайн-освіти, як оцінювати та персоналізувати дистанційне навчання. Ведуча подкасту – Оксана Макаренко, співзасновниця «Смарт освіти».

Третє місце: «Ідеального інструменту подолання освітніх втрат не існує, але можна комплексно використовувати найкращий досвід», – Тетяна Вакуленко (3 сезон, 26 777 переглядів)

Це текстовий варіант епізоду, що посів перше місце у топі прослуховувань. Тут ви дізнаєтеся, у чому різниця між освітніми втратами та освітніми розривами, чому для дослідження знань учнів обрали 6 і 8 класи, українську мову й математику, та які інструменти подолання освітніх втрат можуть бути ефективними в Україні.

Четверте місце: Чому діти не читають і що з цим робити: поради від дитячої письменниці Тетяни Стус (1 сезон, 20 304 перегляди)

Тетяна Стус,  дитяча письменниця, засновниці проєкту підтримки дитячого читання «BaraBooka» розповідає в епізоді про те, чому українські підлітки не читають і до чого тут задоволення, та які сюжети цікаві теперішнім підліткам. Зі статті ви дізнаєтеся, чи можуть книжки конкурувати з відео на ютюбі та як зацікавити читанням підлітків. Також письменниця подає інструменти для вчителів, щоби діти полюбили читати й радить ТОП-5 книжок та авторів, які зацікавлять підлітків і  молодших дітей. Зокрема, є поради, що сказати й зробити батькам, щоби зацікавити читанням малу дитину. 

П’яте місце: Справжня НУШ у середній школі чи її імітація? Що необхідно зробити для реформи прямо зараз (3 сезон, 18 288 переглядів)

Цей епізод — розмова з Лілією Гриневич, міністеркою освіти і науки України 2016–2019 років про те, які реальні результати НУШ та що варто робити для збереження реформи. У матеріалі ви прочитаєте про те, який нині стан реформи НУШ, чи можлива ефективна підготовка вчителів під час війни та що зробити для НУШ зараз, щоби вона насправді була реформою. Ви також дізнаєтеся, як запровадити трирічну старшу школу й чому необхідно оновити зміст освіти під час війни.

Подкаст створений за підтримки ⁠⁠⁠⁠⁠⁠⁠⁠Фонду Фрідріха Науманна за Свободу⁠⁠⁠⁠⁠⁠⁠⁠.

Дослідження стало спільною роботою спеціалістів психологічної платформи Resilience.help від «Смарт освіти», науковиць із Житомирського державного університету, а також закордонних партнерів: міжнародної організації «Americares» та асоційованої професорки Іллінойського університету докторки Тари Пауелл, яка виступила науковою консультанткою Дослідження. Проєкт підтримало Міністерство освіти та науки України. Він став цікавою колаборацією державних інституцій, громадського сектору, наукової спільноти та ЗВО.

«На меті було дослідити психоемоційний стан освітян на третьому році війни, їхню здатність надавати психосоціальну підтримку учасникам освітнього процесу (знання, навички, фізичну та психологічну готовність), а також перевірити ефективність навчання на програмі «Психосоціальна підтримка освітян» для широкого кола вчителів», — каже Тетяна Ширяєва, психотерапевтка, кандидатка наук із психології, членкиня команди з розвитку платформи Resilience.help.

Тетяна Ширяєва розповідає, що дослідження було побудовано наступним чином: з-поміж шкільних психологів та вчителів, які зголосилися долучитися до Дослідження, було сформовано дві репрезентативні групи. Першій — запропоновано пройти дистанційне навчання та опитування, друга група — стала контрольною і брала участь лише в опитуванні.  

Учасники заповнювали одразу дві анкети. Перша була про рівень психологічного стану. Друга — про готовність (здатність) надавати психосоціальну підтримку учасникам освітнього процесу. Опитування навчальних та контрольних груп (як шкільних психологів, так і вчителів) проходило у три хвилі — на початку навчання, одразу по завершенню навчання та через місяць після його завершення. Такий підхід  мав показати не лише загальну картину психоемоційного стану освітян та його змін у часі, він також дав можливість оцінити ефективність тренінгу та спроможність шкільних психологів та вчителів навчатися у форматі онлайн.

Загальний обсяг навчання для шкільних психологів за Програмою «Психосоціальна підтримка освітян» склав 135 астрономічних годин (4,5 кредити ЄКТС) та 60 астрономічних годин (2 кредити ЄКТС) для вчителів.

Цього року в межах проєкту пройшли онлайн навчання та отримали тренерські сертифікати 61 шкільний психолог (ще 20 пройшли підготовку у 2023 році під час пілотування Програми). Своєю чергою під час практичних занять за підтримки команди проєкту вони провели повноцінне навчання для майже 500 вчителів, які також на виході отримали відповідні сертифікати про підвищення кваліфікації. Надалі ці сертифіковані тренери мають можливість самостійно проводити тренінги для вчителів у своїх територіальних громадах і таким чином масштабувати навчання.

«Унікальність нашого тренінгу, який є складовою частиною проєкту у тому, що він був адаптований для системи освіти та містить великий практичний компонент. Ми не просто взяли якісь хороші іноземні програми та впровадили, а ми їх творчо обробили й довели їхню ефективність з наукового погляду. Нині наша задача — знайти спільні рішення щодо масштабування напрацьованих результатів в системі середньої освіти, вищої освіти, післядипломної освіти, підвищення кваліфікації», — зазначила Оксана Макаренко — співзасновниця ГО «Смарт Освіта», керівниця проєкту «Психосоціальна підтримка освітян».

Дієвість Тренінгу підтверджують й отримані результати Дослідження, про це на обговоренні розповіли науковиці з Житомирського національного університету ім. І. Франка (ЖДУ) Наталія Портницька, Ольга Савиченко та Ірина Тичина. Основними показниками психоемоційного стану, на які дослідниці звертали увагу стали:

• емоційний компонент психічного здоров’я;
• соціальний компонент психічного здоров’я;
• психологічний компонент психічного здоров’я;
• професійне вигорання;
• депресія;
• тривога;
• загальний рівень сприйняття стресу;
• уявна безпорадність;
• відсутність самоефективності. 

Наукова команда проєкту з ЖДУ зазначила про позитивну динаміку обізнаності з питань психічного здоров’я та готовності до психосоціальної підтримки в експериментальній групі у порівнянні з контрольною. Про це свідчать результати опитувань, подані на скриншоті:

Також науковиці зазначають про покращення психоемоційного стану вчителів, зокрема зниження тривоги, депресії, професійного вигорання та рівня стресу, а також покращення психологічного, соціального та емоційного компонентів психічного здоров’я під час та після проходження навчання:

Адам Кін, директор із вирішення комплексних надзвичайних ситуацій ГО «Americares» розповів про очікування, реальне масштабування та імплементацію результатів Дослідження на інші країни, що постраждали від війни.

«Дослідження підкреслює стійкість українського народу, особливо освітян, які продовжують виконувати свою важливу роботу під час цієї тривалої та болісної війни. Дослідження стало надзвичайно важливим досвідом для всіх учасників, і його слід вивчати та поширювати на інші регіони, які також постраждали від війни. Ми сподіваємося та очікуємо, що це дослідження і практичний досвід адаптації отриманих уроків допоможе нам краще зрозуміти потреби українських педагогів і психологів, щоб створити для них ефективні програми. Ми надіємося, що результати проєкту будуть корисними в різних аспектах, зокрема, для ухвалення управлінських рішень щодо залучення вчителів та інших педагогів до забезпечення психологічних потреб дітей, а також можуть бути поширені по всій системі освіти», — звернув увагу Адам Кін. 

Також під час зустрічі Анастасія Голотенко, експертка Координаційного центру з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України, Голова проєктного офісу з питань психології Міністерства освіти і науки України, розповіла про зміну підходів до організації Психологічної служби у системі освіти та бачення МОН щодо партнерства з громадським сектором для реалізації цих змін.

«Для української системи освіти вже назріла зміна підходів у роботі психологічної служби. Пріоритетний проєкт Міністерства освіти та науки України, який реалізується в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» ініційованої першою леді України Оленою Зеленською, присвячений психосоціальній та психологічній підтримці усім учасникам освітнього процесу на всіх рівнях освіти», — зазначає Анастасія Голотенко.

Анастасія Голотенко додає, що проєкт МОН охоплює два складники: внесення тематик, що стосуються психічного здоров’я та психосоціальної підтримки в зміст освіти, а також переосмислення підходів до роботи психологічної служби в системі освіти. 

На експертне обговорення доєдналася Лілія Гриневич, проректорка з науково-педагогічної роботи Каразінського університету, міністерка освіти і науки України (2016-2019 рр.). Вона розповіла про професійний стандарт для вчителів, який охоплює психосоціальні компетенції, а також поділилася своїми думками щодо Дослідження.

«Те, що ми сьогодні бачимо в цьому проєкті — фактично модельний освітній курс для зрощування компетентностей у вчителів, які визначені у професійному стандарті вчителя: психологічної, емоційно-етичної та здоров’язбережувальної. Також саме дослідження мене захоплює тим, яка методологія була застосована і наскільки все було продумано. Адже ми маємо багато різної соціології та різних досліджень, але нам бракує валідності цих досліджень, і мені імпонує презентоване дослідження за розвитком інструментарію, формуванням вибірки, дизайном дослідження щодо контрольної групи, етапами дослідження, де ми бачимо, як саме цей курс міг вплинути на слухачів», — каже Лілія Гриневич.

Докторка Тара Пауелл, асоційована професорка Іллінойського університету, керувала дослідницькою частиною проєкту та розповіла на зустрічі про його методологію, результати та свої враження від роботи з українською командою. 

«Дуже складно проводити такі дослідження в регіонах, що постраждали від конфлікту. Але я думаю, що результати цього дослідження дійсно матимуть далекосяжний вплив. Ми підготували про нього публікацію для наукового журналу, щоби велика кількість людей по всьому світу змогла прочитати та побачити результати. 

Ми дійсно виявили значні покращення: вчителі, які брали участь у програмі, підвищили готовність надавати психосоціальну підтримку, покращили знання, а також знизили рівень стресу, тривоги, вигорання і депресії більше, порівняно з контрольною групою. Також значно покращилося самопочуття учасників програми», — ділиться деталями Тара Пауелл. 

Також на зустрічі розповіла про адаптацію та впровадження тренінгу Вікторія Горбунова, голова Національного комітету EuroPsy, докторка психологічних наук, психотерапевтка. Пані Вікторія вже давно співпрацює з ГО «Смарт Освіта», брала  участь у  формуванні  концепції платформи Resilience.help, допомагає відбирати науково-доказові методи для творення авторських навчальних програм, а також є ініціаторкою адаптації Універсального тренінгу з психічного здоров’я (УТПЗ), який було покладено в основу Програми «Психологічна підтримка освітян». 

«Ми досліджували, наскільки тренінг універсальний та добре сприймається фахівцями першої лінії: тими, що стоять на вході в систему —, зокрема, вчителями. Наскільки ця програма є здатною, аби її можна було адаптовувати до потреб, які мають різні фахівці першої лінії, наскільки можна робити нові формати — це те, що ви зробили: адаптували програму і зробили абсолютно новий формат. Також досліджувалася здатність до поширення: що можна додати в програму, які зробити модулі. Якщо ви подивитеся на дані, хто з фахівців, для яких розроблявся універсальний тренінг з психічного здоров’я та його адаптації, найбільше використовує цей тренінг — то це працівники освітньої сфери, зокрема і вчителі», — звертає увагу Вікторія Горбунова. 

Результати дослідження, корисні поради та вправи згодом з’являться на платформі Resilience.help. Платформа була створена спеціально для освітян, куди команда збирає практики, що є науково-доказовими, і які вчителі можуть використовувати для підтримки психологічного здоров’я для себе та для учнів. 

Детальніше про зміст тренінгу, його основи та методологію команда проєкту й дослідниці будуть говорити під час наступної зустрічі, яка відбудеться на початку грудня.