Детальніше дізнатися про цей день та пройтися святковими вулицями 22 січня 1919 року пропонує наш проєкт «Вчися вухами» в підбірці аудіоуроків про Акт Злуки, а також інші важливі та складні політичні події революції, у контексті яких відбулося підписання цього документа. 

Ці аудіоуроки можна слухати під час навчання задля глибшого вивчення теми, удома для повторення матеріалу чи підготовки до уроку. Завантажуй і слухай без звʼязку, світла, в укритті чи під час прогулянки.

Директорія. Антигетьманське повстання. Акт Злуки – 10 клас

• З цього аудіоуроку ви дізнаєтеся, чим Павло Скоропадський не влаштовував українців та як утворився український опозиційний рух на чолі з Володимиром Винниченком. Дізнаєтеся, як «більшовицька» політика Директорії могла унеможливити Злуку, а також зможете пройтися святковими вулицями Києва 22 січня 1919 року.

Українська революція. Третій етап: Грудень 1918 – листопад 1921 р. – 10 клас

• Ми потрапляємо у саму гущину подій: по одну сторону діє Українська Народна Республіка та Директорія по іншу — її комуністична копія УСРР. Уряд УНР уклав Варшавську угоду з Юзефом Пілсудським, а Галичина та Волинь стали польськими. Також ви почуєте про «Київську катастрофу»: як у місті одночасно опинились військові Армії УНР, УГА та білогвардійці. Чому ж УНР програла? Відповідь на це питання та тонкощі внутрішньої та міжнародної політичної боротьби ви почуєте в цьому уроці.

Польсько-українська війна 1918-1919 рр. – 10 клас

• Чому поляки вважали Галичину історично польськими територіями та якою була боротьба українців за Галичину після Листопадового зриву? На це ви почуєте відповіді в цьому уроці й також разом з авторами аудіоуроку прослідкуєте роль Паризької мирної конференції у питанні поділу земель Галичини між поляками та українцями. 

Чому Україна потрапила в склад тоталітарної імперії СРСР. 1917–1923 роки – 10 клас

• Тут ви почуєте про Акт Злуки й дізнаєтеся причини та передумови входження України до СРСР. Аудіоурок зосереджений на описі подій в контексті встановлення більшовицького режиму на теренах України. Якою була війна між більшовицькою армією та армією Директорії та що призвело до голоду 1921-1923 років — це і ще більше про період утворення СРСР та УСРР ви дізнаєтеся з цього аудіоуроку.

Проєкт «Вчися вухами» — це безоплатні аудіоуроки для учнів 6-11 класів. Вони не заміняють вчителя в класі, але допомагають опанувати тему та надолужити навчальні втрати — під час відключень електроенергії, в укритті, за кордоном чи для додаткової освіти.

На сайті та подкаст-платформах вже є понад 600 уроків з історії України, всесвітньої та історії Криму, української мови та літератури, громадянської освіти, секс-освіти. Середня тривалість аудіоуроку — 20 хвилин. До уроків є рекомендації, що можна додатково подивитися, послухати чи почитати, а також невеликі практичні завдання: тести для самоперевірки або тема для есе.

Слухати можна на сайті проєкту та 5-х платформах: Spotify, YouTube, Apple Podcast, NV, Megogo.

Аудіоуроки з добірки створені за підтримки Educo.

Аудіоуроки створені в проєкті «Вчися вухами» в межах Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст цього проєкту є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США. 

Нині проєкт «Вчися вухами» реалізовує «Смарт Освіта» в межах співпраці з ChildFund Deutschland і Educo та фінансування Sternstunden.

Ірина Шарова говорила про: 

• Ідею створення аудіоуроків проєкту «Вчися вухами» та в чому їх особливість: як уроки корисні і учням, і освітянам, і студентам. А також яким чином проєкт допомагає заповнювати прогалини в освітньому процесі з тем історії Криму, секс-освіти, а також, які плани команда має на майбутнє. 
• Курс уроків «Історія Криму»: як він допомагає деміфологізувати історію Криму та як інтегрувати її в уроки з історії України. Дати відповідь на питання, що таке Крим, де він знаходиться в ідентичності української політичної нації, які у нас є спільні історичні події, що нас об’єднує та як ми можемо допомогти один одному рухатися в майбутнє разом.
• Старт курсу про секс-освіту: як ці аудіоуроки допомагають розібратися з тим, як і чому тіло змінюється під час пубертату, що з цим робити, а також що таке секс та як відповідально підходити до інтимного життя. 
• Курс з громадянської освіти, який допоможе вчителям цілісно підійти до об’ємного предмета.
• Екологічну свідомість як освітній напрям та запуск курсу з цієї теми: чому екологія — це про інженерні та економічні рішення, а також чому суто біологічний підхід до теми не є ефективним. Майбутній курс має на меті розширити уявлення про екологію до практичної цінності. 

«Дуже хочеться продовжувати працювати з точними науками. Також щодо екологічної свідомості ще не вичерпані теми, зі вступом до STEM ми бачимо, куди рухатися, також зі секс-освіти є неопрацьовані теми. Прагнемо зайти в молодшу школу, у нас є також ідея проєкту, спрямованого на дошкільнят. Тоді б це побудувало чудову систему, де дитина з 4 років знає, що є такі аудіоуроки, де можна дізнаватися надійну інформацію в межах шкільної програми й в цілому про світ», — розповідає про плани проєкту Ірина Шарова.

Модератором події став Ігор Стамбол, кандидат історичних наук, координатор пресцентру Українського кризового медіацентру, автор аудіоуроків «Вчися вухами».

«Для колег-освітян можливість записати такий урок — це нагода поекспериментувати над жанром, спробувати власні сили та зусилля, зрозуміти себе і найголовніше — залишити певний результат, запис, який буде звучати й залишатиметься актуальним досить довго», — зазначав Ігор Стамбол.  

Повну версію розмови можна подивитися на YouTube за посиланням.

Нині для всіх охочих доступні 532 уроки, які можна слухати на сайті проєкту та 5-х платформах: Spotify, YouTube, Apple Podcast, NV, Megogo. Сумарно на всіх майданчиках команда проєкту нарахувала близько півмільйона прослуховувань! 

Проєкт «Вчися вухами» реалізовує ГО «Смарт Освіта» в межах співпраці з ChildFund Deutschland і Educo та фінансування Sternstunden.

Обговорення організував наш проєкт аудіоуроків «Вчися вухами» та катедра Новітньої історії України (історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка).

«Мета нашого просвітницького заходу ховається у його назві — тобто, перш за все, це привернути увагу сучасного і майбутнього вчительства на важливості переосмислення історії Криму і його корінних народів. Фактично деколонізувати шкільну історію України й позбутися російських шкідливих наративів, які, на жаль, і зараз продукуються. Багато хто зі спікерів під час виступів зазначали, і я теж про це повторюю — абсолютна більшість дітей, які зараз ходять до школи, у Криму ніколи не були, вони не мають жодного уявлення про історію півострова. Тож, як вчитель/ка історію Криму на уроці дітям трактуватиме, так діти й понесуть потім у життя ці знання. 

– Тому, на нашу думку, важливо працювати з молодим, незаангажованим, поколінням українців, аби в майбутньому саме вони, працюючи з дітьми чи здійснюючи історичні дослідження, були цими трансляторами вже деколонізованої історії України. Тими, хто розуміє значення словосполучення: «політична нація в Україні» і бере участь у її формуванні», – звертає увагу Юлія Топольницька, модераторка зустрічі, кандидатка історичних наук, асистентка кафедри новітньої історії України КНУТШ, співавторка підручників, посібників та курсів з історії та громадянської освіти, співавторка курсу «історія Криму» проєкту аудіо уроків «Вчися вухами».

Юлія Топольницька пояснює, що згідно з Конституцією України, українською нацією є сукупність громадян України, незалежно від етнічного походження чи релігійного сповідання, які усвідомлюють свою приналежність до української держави. 

Як зазначили під час вступу організатори, упродовж століть імперська, а згодом тоталітарна совєцька росія створювала фальшивий історичний наратив щодо поневолених нею народів та земель: як етнічної групи українців, так і кримських татар, караїмів та кримчаків. Тож тривалий час історія кримського півострова та корінних народів залишалася великою білою плямою й в історії України.

«Дуже важливо, щоби історія Криму була інтегрована в шкільну освіту ще з одної причини — кримські татари, етнос, найчисельніший серед корінних народів України, за віросповіданням мусульмани, а це відкриває Україні двері до політичної співпраці з країнами ісламського світу», – каже Ірина Шарова, менеджерка проєкту «Вчися вухами», редакторка курсу аудіоуроків «Історія Криму».

До зустрічі долучився Мартін-Олександр Кислий, кандидат історичних наук, історик, дослідник історії Криму, співавтор проєкту «Когнітивна деокупація Криму» для Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим коротко розповів про історію півострова та як Росія нав’язувала тут свою владу. 

«У Криму радянська імперія створила новий образ колонізованої території: всерадянського курорту та історичної російської землі. Цей наратив підкріплювався історичними пам’ятками, культурними об’єктами та домінуванням російськомовного слов’янського населення. Результатом цієї 200-літньої колонізації Криму російськими та радянськими поселенцями стала повна заміна населення і знань про цю землю. Росія підмінила історію Криму історією росії», – звертає увагу Мартін-Олександр Кислий.

«На жаль, наші уявлення та знання про Крим сформувалися під впливом російського колоніального наративу. У літературі, кінематографі та народній творчості Крим часто зображувався як місце відпочинку, захоплення, натхнення. Для багатьох поколінь українців півострів став символом теплих спогадів про свої відпустки. Такі образи укорінилися в суспільній свідомості та сприймаються як частина історії та культурного надбання України. Але окупація Криму у 2014 році поклала початок поступовим змінам наших уявлень про Крим. Ці події призвели до хвилі зацікавленості історією регіону та його корінного населення», – каже Мартін-Олександр Кислий.

З промовою також виступив офіцер ЗСУ Олександр Панарін, кандидат історичних наук, історик, автор підручників і посібників з історії. 

«Крим буде вінцем успіху й української дипломатії, й української зброї у відновленні кордонів України та святкуванні перемоги України над російським ворогом. З Криму все починалося у 2014 році, і Кримом все має закінчуватися в питанні відновлення історичної справедливості. 

Це війна за історію: немає тих підстав, які ми звикли розглядати як причини традиційних війн протягом 5000 років писемної історії людства, і які б повністю підпадали під характеристику війни Росії проти України. Це війна за історію, без якої Росія не може мати свого міфу, не може легітимізуватися як держава. Півострів має стати остаточною крапкою в самоствердженні української історії як колиски історії середньовічної держави з назвою Русь-Україна із центром в Києві, на яку росія не має права претендувати», – впевнений Олександр Панарін.

Антоніна Макаревич, кандидатка історичних наук, дослідниця історії Османської імперії, учителька та співавторка підручників з історії та громадянської освіти розповіла про моделі навчальної програми за класами та присутність у цих програмах історії Криму.

«Коли ми переходимо до написання підручників, тут включається особиста відповідальність різних авторських колективів, які трансформують бачення модельних навчальних програм, і з огляду на свій власний досвід, відчуття та зацікавлення формують та наповнюють підручники тими сенсами, які вони хочуть закладати. Авторські колективи можуть більшою чи меншою мірою наповнювати підручники історією Криму», – звертає увагу Антоніна Макаревич.

Під час своєї промови Ірина Вишня, кандидатка історичних наук, викладачка історії та правознавства докладно розібрала шкільні підручники за різні роки та класи на предмет представлення історії Криму — у багатьох із них не було окремо виділеної теми про Крим і депортацію кримських татар.  

«Ті підручники, які почали виходити після повномасштабного вторгнення, містять набагато більше інформації про Крим, зв’язки України та Криму, громадян України кримськотатарського походження і їхню роль в нашому суспільстві. Для дітей потрібно більше знати про Крим як частину України, бо вони з цими знаннями потім виходять у світ і несуть далі, діляться зі своїми друзями за кордоном. Відповідно, якщо у них будуть знання про Крим не як щось, що росія захопила у 2014 році, а як про частину України й будуть знання про особливості культури кримськотатарського населення — це дуже добре вплине на те, як вони будуть розповідати про це іншим», – каже Ірина Вишня. 

В обговоренні взяла участь також Мамурє Чабанова, філологиня, перекладачка та викладачка кримськотатарської мови, співавторка онлайн курсу «Qırım: Крим — це ми». Перекладачка звернула увагу на важливість збереження кримськотатарської мови, а також спільну відповідальність за це як етнічних українців, так і етнічних кримських татар. Зараз за класифікацією ЮНЕСКО кримськотатарська мова є під загрозою зникнення, до чого, зокрема, призвела депортація-геноцид кримських татар та відривання народу від мовного ареалу. Через 40 років, коли кримські татари здобули змогу безперешкодно повертатися на рідну землю, вони однаково мали виборювати право на вивчення кримськотатарської мови. 

«Мова — це невіддільна частина історії. Збереження та розвиток кримськотатарської мови — це наша спільна відповідальність і перейматися цим питанням мають не тільки кримські татари, адже це питання повернення Криму, бо мова важлива. Ми маємо самі вивчати кримськотатарську, стати її амбасадорами й заохочувати інших. У контексті уроків історії Криму також необхідно проговорювати важливість збереження кримськотатарської мови», — наголошує Мамурє Чабанова. 

Під час зустрічі виступив також Олександр Охріменко, кандидат історичних наук, співавтор онлайн курсу «Qırım: Крим — це ми» розповів про курс, а також про акценти, які є важливими у вивченні історії Криму. 

«Ідея плетива курсу — це щоби він не був звичним: ось говоримо про історію, про географію, про культуру, мову, і воно все розрізнене. Курс сплетено так, щоби він не складався зі шматків. Нерозривність та невід’ємність Криму — хороша декларація, але це важко зробити на практиці. Щоби одомашнювати й присвоювати в повсякденному житті треба мати літературу та словники, доступні вдома на полиці чи в смартфоні. 

Нам потрібно видавати пам’ятки кримськотатарського народу (факсиміле, перекладів, оригіналів та інструкцій до розуміння). Необхідні педагогічні студії: додаткові матеріали для вчителів, нормалізація культури Криму, а також слід врахувати створення «міфологічного Криму», адже ми розповідаємо про той Крим, спадщина якого не є зруйнованою та модифікованою, як зараз. Важлива популяризація, зокрема і через англомовний курс про Крим, міждисциплінарні зв’язки та співпраця між фахівцями, а також розвиток діаспоральних студій», — каже Олександр Охріменко.

Вагомі кроки в популяризації та інтеграції історії Криму зробила команда нашого проєкту «Вчися вухами». Нині доступно вже понад 20 уроків на сторінці в добірці «Історія Криму».  Робота над аудіоуроками триває і команда планує продовжувати посилювати інтерес до теми Криму та його корінних народів.

«Ми з колегами вже на парах для майбутніх вчителів історії й істориків будемо і далі рухатися в напрямку вписування історії Криму та його корінних народів в історію України й формування нового національного історичного наративу. Гадаю, наша кримська зустріч показала, що є запит на проведення подібних просвітницьких заходів, будемо працювати над цим, тож слідкуйте за новинами», — розповіла Юлія Топольницька.

Також команда проєкту «Вчися вухами» розробила брошуру для освітян про те, як і навіщо вчителям історії працювати з темою Криму. З неї можна дізнатися:

• які штучні наративи щодо Криму та його історії були сформульовані в імперській та тоталітарній росії;
• які складнощі виникають в процесі розвінчування цих наративів;
• як аудіокурс «Історія Криму» був створений для цілісного вивчення історії півострова;
• як інтегрувати аудіоуроки «Історія Криму» у шкільні уроки з історії України;
• конспект (методичну розробку) уроку «Альтернативна історія Криму».

Цифрова версія брошури доступна за посиланням.

Аудіоуроки «Історія Криму» було створено ГО «Смарт освіта» в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст цього проєкту є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.

Нині проєкт «Вчися Вухами» продовжує розвиватися в межах співпраці ГО «Смарт освіта» з ChildFund Deutschland і Educo та фінансування Sternstunden.

Коли: 30 жовтня о 14:00
Де: Червоний корпус КНУ імені Тараса Шевченка
Реєстрація обов’язкова: https://forms.gle/simDeVFnF3UAi5LE8 

Упродовж століть імперська, а згодом совєцька росія створювала фальшивий історичний наратив щодо поневолених нею народів та земель. Тож тривалий час історія кримського півострова та його корінних народів залишалася великою білою плямою і в історії України.

 Переосмислення подій на землях Криму і ролі корінних народів в процесі українського державотворення розпочалося тільки у 2014 році. Тоді ж поступово вписували історію Криму та його народів у шкільну програму з історії України. У 2022 році концепція шкільної історичної освіти в Україні була принципово переглянута. А все ж нам досі необхідно розвінчувати міти та поширювати правдиву інформацію про історію півострова та його корінні народи.В межах події обговоримо виклики з інтеграції історії Криму в навчальний процес, а також освітні інструменти, які можуть спростити це завдання для вчителя. Запрошуємо до обговорення студентів-істориків, вчителів історії, активістів та представників корінних народів Криму, а також всіх охочих.

Запрошені спікери:

• Мартін-Олександр Кислий, к.і.н., історик, дослідник історії Криму, співавтор проєкту «Когнітивна деокупація Криму» для Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим.
• Олександр Панарін, к.і.н., історик, автор підручників і посібників з історії, офіцер ЗСУ.
• Антоніна Макаревич, к.і.н., дослідниця історії Османської імперії, учителька та співавторка підручників з історії та громадянської освіти.
• Мамуре Чабанова, філологиня, перекладачка та викладачка кримськотатарської мови, співавторка онлайн курсу «Qırım: Крим – це ми».
• Ірина Вишня, к.і.н., викладачка історії та правознавства.
• Олександр Охріменко, к.і.н., співавтор онлайн курсу «Qırım: Крим – це ми».
• Ірина Шарова, координаторка освітнього проєкту аудіоуроків «Вчися вухами», редакторка курсу аудіоуроків «Історія Криму».

Подію модеруватиме Юлія Топольницька, к.і.н., асист. кафедри новітньої історії України КНУТШ, співавторка підручників, посібників та курсів з історії та громадянської освіти, авторка і методистка освітнього медіа «НУШ» від ГО «Смарт освіта».

Подію організовують катедра Новітньої історії України (історичний факультет КНУ) та проєкт аудіоуроків «Вчися вухами» від ГО «Смарт освіта».

Станом на 10 жовтня 2024 року на сайті проєкту «Вчися вухами» є дев’ять аудіоуроків, усього планують випустити п’ятнадцять, тож робота над добіркою триває. У ній історикині та історики Ірина Вишня, Антоніна Макаревич, Інна Ковалишена та Ігор Стамбол розповідають про особисте життя та роботу таких відомих людей:

• актор театру та кіно Іван Миколайчук;
• композитор Мирослав Скорик;
• родина меценатів Терещенків;
• родина меценатів Симиренків;
• історикиня Олександра Єфименко;
• фізик Іван Пулюй;
• художник Олександр Мурашко;
• педагогиня Софія Русова;
• авіаконструктор Ігор Сікорський.

На сайті проєкту до кожного уроку підібрані клас та місяць, коли варто запропонувати учням більше дізнатися про кожного з діячів.

Прослухати уроки можна на сайті проєкту «Вчися вухами» у добірці «Свої, українські, невивчені».

Проєкт «Вчися вухами» — це безоплатні аудіоуроки для учнів 6-11 класів. Вони не заміняють вчителя в класі, але допомагають опанувати тему та зменшити освітні втрати — під час відключень електроенергії, в укритті, за кордоном чи для додаткової освіти.

На сайті та подкаст-платформах вже є понад 500 уроків з історії України, всесвітньої та історії Криму, української мови та літератури, громадянської освіти. Середня тривалість аудіоуроку — 20 хвилин. До уроків є рекомендації, що можна додатково подивитись, послухати чи почитати, а також невеликі практичні завдання: тести для самоперевірки або тема для есе.

Проєкт «Вчися вухами» реалізовує ГО «Смарт Освіта» в межах співпраці з ChildFund Deutschland і Educo та фінансування Sternstunden.

Цьогоріч переможців визначали 20 членів журі й слухачі: вони голосували за 60 подкастів, які потрапили до коротких списків. Бали від слухачів склали 50% від фінального рейтингу. Інші 50% — результат голосування журі.

Журі оцінювало номіновані подкасти за 6-бальною шкалою та зважало на такі критерії:

• контент і нарація;
• технічне виконання; 
• робота зі слухачем і вплив на свій жанр чи категорію;
• оригінальність і креативність рішень.

На оголошенні результатів «Смарт освіту» представляла Ірина Шарова — менеджерка проєкту «Вчися вухами»:

«Журі та авдиторія дуже високо оцінили курс «Історія Криму» і ми надзвичайно вдячні. Адже деколонізація історії та ідентичності — це рефлексія складного і не завжди радісного минулого. Тому ми не очікували, що курс здобуде стільки уваги та підтримки. Зрештою, когнітивна деколонізація багато в чому схожа на терапію — адже треба прийняти багато неприємних фактів, визнати їх, і бути готовими роками чи десятиліттями працювати із цим. Хочу вірити, що цей результат «Історії Криму» підтверджує, що когнітивна деокупація півострова триває. І ми дуже раді підтримувати її», — каже Ірина Шарова.

Команда «Смарт освіти» безмежно дякуємо всім, хто долучився до створення цього курсу та всім, хто голосував і підтримував нас на премії «Слушно» — без вас такі неймовірні результати були б неможливими! Ми раді мати таких друзів і партнерів і разом плекати інтерес до історії та культури Криму.

Проєкт «Вчися вухами» — це безоплатні аудіоуроки для учнів 6-11 класів. Аудіоуроки не заміняють вчителя в класі, але допомагають опанувати тему та зменшити освітні втрати — під час відключень електроенергії, в укритті, за кордоном чи для додаткової освіти. 

На сайті та подкаст-платформах вже є понад 450 уроків з історії України, всесвітньої та історії Криму, української мови та літератури, громадянської освіти. Середня тривалість аудіоуроку — 20 хвилин. До уроків є рекомендації, що можна додатково подивитись, послухати чи почитати, а також невеликі практичні завдання: тести для самоперевірки або тема для есе.

Фото: Megogo

Курс «Історія Криму» був запущений у рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID/ENGAGE) та здійснюється Pact в Україні. Зміст цього проєкту є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США. 

Курс продовжує розвиватися в межах співпраці ГО «Смарт освіта» з ChildFund Deutschland і Educo та фінансування Sternstunden.

Ось як ви можете це зробити:

Проголосувати з одного акаунта можна лише один раз в кожній з номінацій. 

«Історія Криму» – це курс аудіоуроків від проєкту «Вчися вухами», який допоможе зануритися в історію півострова, побачити та зрозуміти корінні народи, їхню історію та культуру, а також зрозуміти тяглість історичного звʼязку між материком та Кримом.

Слухати курс «Історію Криму» можна на зручних майданчиках:

• на сайті проєкту «Вчися вухами» (доступі одразу всі епізоди)
• або на платформах YouTube, Spotify, Apple Podcast, MEGOGO, NV, (епізоди поступово виходять щотижня)

Проєкт «Вчися вухами» – це безоплатні аудіоуроки для учнів 6-11 класів. Аудіоуроки не заміняють вчителя в класі, але допомагають опанувати тему та зменшити освітні втрати – під час відключень електроенергії, в укритті, за кордоном чи для додаткової освіти.

На сайті та подкаст-платформах вже є понад 450 уроків з історії України, всесвітньої та історії Криму, української мови та літератури, громадянської освіти. Середня тривалість аудіоуроку – 20 хвилин. До уроків є рекомендації, що можна додатково подивитись, послухати чи почитати, а також невеликі практичні завдання: тести для самоперевірки або тема для есе.

Премія «Слушно» від MEGOGO AUDIO заснована у 2021 році й щороку відзначає найкращі подкасти у своїх категоріях. Цьогоріч у премію повертається професійне журі, яке разом зі слухачами обере найкращі подкасти 2024 року.

Тривалість одного уроку – 15 хвилин і вони всі доступні на сайті проєкту. Також там є добірка «Кримських уроків», у яку входять програмні уроки з української літератури та історії України. Розробка курсу ще триває й нові уроки будуть зʼявлятися на сайті та подкаст-платформах.

Під час опанування курсу «Історія Криму» слухачі дізнаються: 

• якими були перші поселення та держави півострова, 
• як християнство в Русі-Україні починається з Криму 
• хто такі корінні народи Криму: кримські татари, караїми та кримчаки, яку історію й культуру вони зберігають
• які стосунки були упродовж століть між етнічними українцями та корінними народами Криму 
• як звучить історія півострова
• як упродовж останніх століть росіяни чинять злочини проти корінних народів Криму, і що вони мають спільного зі злочинами росії проти українського народу
• які наслідки російської імперської колонізації півострова 
• про спільні криваві сторінки історії материкової України з Кримом
• які спільні героїчні сторінки боротьби проти росії є в кримськотатарського та українського народів
• і як у Криму чинять спротив російській окупації

«У 2023 році я була на події Книжкового Арсеналу, де обговорювали сучасну літературу про Крим. Після дискусії один хлопець сказав: «Я вчуся в 10 класі, усе своє життя я чую, що Крим – це Україна. Але я не знаю, що таке Крим». Мене тоді дуже вразили ці слова. У сучасній програмі з історії є інформація про історію Кримського ханату, про депортацію кримських татар, про події у Криму в 1918 році. І все ж немає комплексної відповіді, щоб діти, які ніколи своїми очима не бачили півострів, мали до нього емпатію – знали про корінні народи, їхню історію, культуру та боротьбу, яку вони вели століттями і ведуть нині. Тому ми у «Вчися вухами» спробували зробити крок в сторону інтеграції історії Криму до історії України. У співпраці із Гульнарою Абдулаєвою та Мартіном-Олександром Килим ми обрали питання, які варто розкрити. Як й інші наші аудіоуроки, ми будемо радити використовувати їх у навчальному процесі, аби дізнатися більше, знайти відповіді на непрості питання і просто познайомитися із таким далеким для нових поколінь Кримом», – говорить менеджерка проєкту «Вчися вухами» Ірина Шарова.

Невідʼємна складова курсу – робота зі стереотипами й російськими наративами про Крим: автори розповідають, звідки взялись уявлення про півострів, як оздоровчий курорт чи просто «незайняті» землі; чому зникли автентичні назви населених пунктів кримськотатарською мовою та, як з кожною російською окупацією півострів все більше намагалися зробити «одвічно російським». росія упродовж століть формувала вороже ставлення до корінних народів Криму та багато інших шкідливих наративів, яких давно пора позбутися.

Автори курсу – історики, політичні діячі, дослідники культури півострова, знавці кримськотатарської мови та громадські активісти: 

• Таміла Ташева, Постійна Представниця Президента України в Автономній Республіці Крим, правозахисниця та співзасновниця громадської організації «КримSOS»
• Гульнара Абдулаєва, історикиня та авторка книг «Історія Криму» та «Кримські татари: від етногенезу до державності»
• Мартін Кислий, кандидат історичних наук та викладач Києво-Могилянської академії
• Мамуре Чабанова, філологиня, перекладачка та викладачка кримськотатарської мови
• Езра Пастор, караїм, митець
• Арслан Фазилов, фахівець кримськотатарської мови, викладач, перекладач
• Ігор Ходжаніязов, музикознавець
• Юлія Топольницька, історикиня, методистка ГО «Смарт освіта», співавторка підручників з історії
• Антоніна Макаревич, історикиня, співавторка підручників з історії та громадянської освіти

Прослухати уроки можна:
– на сайті проєкту «Вчися вухами»
– у добірці «Кримські уроки»
– на платформах Spotify, Apple Podcast, NV, YouTube

Проєкт «Вчися Вухами» – це безоплатні аудіоуроки для учнів 6-11 класів. Аудіоуроки не заміняють вчителя в класі, але допомагають опанувати тему та зменшити освітні втрати – під час відключень електроенергії, в укритті, за кордоном чи для додаткової освіти.Курс з історії Криму є частиною проєкту аудіоуроків «Вчися вухами», який реалізовує «Смарт освіта». 

На сайті та подкаст-платформах вже є понад 450 уроків з історії України, всесвітньої та історії Криму, української мови та літератури, громадянської освіти. Середня тривалість аудіоуроку – 20 хвилин. До уроків є рекомендації, що можна додатково подивитись, послухати чи почитати, а також невеликі практичні завдання: тести для самоперевірки або тема для есе.

Проєкт «Вчися Вухами» реалізовує ГО «Смарт освіта». 

У 2023 році проєкт починав роботу за підтримки EDUCO. Курс «Історія Криму» був запущений у рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст цього проєкту є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США. Курс продовжить розвиватися в межах співпраці ГО «Смарт освіта» з ChildFund Deutschland і Educo та фінансування Sternstunden.