Ми визначили топ-5 епізодів, які ви прослуховували найбільше:

Перше місце: Освітні втрати й розриви: як розрізнити, виміряти і подолати (3 сезон, 2881 слухач)

У цьому епізоді Тетяна Вакуленко, заступниця голови Українського центру оцінювання якості освіти, говорить із ведучою Галиною Титиш про освітні втрати й розриви та НМТ-2023. Із серії подкасту ви дізнаєтеся, у чому різниця між освітніми втратами та освітніми розривами, чому для дослідження знань учнів обрали 6 й 8 класи та українську мову й математику, і які інструменти подолання освітніх втрат можуть бути ефективними в Україні.

Друге місце: Шкільна математика: чому потрібна всім та що не так з уроками математики в Україні (3 сезон, 2404 слухачі)

Керівниця ⁠⁠⁠«Смарт освіти», ведуча подкасту⁠⁠⁠ Галина Титиш говорить із Тарасом Павловим, вчителем математики та викладачем Київської школи економіки про те, навіщо нам всім знати математику та як використовувати її в буденному житті, а також, як варто трансформувати зміст математичної освіти в Україні. З цього епізоду ви дізнаєтеся, де в шкільній програмі закінчується «математика для життя», і як переконати дитину, що цей предмет їй потрібний. 

Третє місце: Як гаджети впливають на мозок дитини | Віктор Комаренко (1 сезон, 1492 слухачі)

У цьому епізоді говоримо з нейрофізіологом, кандидатом біологічних наук співзасновником та керівником освітнього та дослідницького напрямів Beehiveor Віктором Комаренком. У розмові ви почуєте про три етапи засвоєння інформації, та що мотивує нас навчатися, як сформувати в дитини бажанням вчитися, а також чи відрізняється мотивація вчитися офлайн та онлайн. І звісно ж з епізоду ви дізнаєтеся про те, як насправді гаджети впливають на мозок дитини й чому покарання лише демотивує. 

Четверте місце: Стрес у війну: як допомогти собі та дітям (2 сезон, 1213 слухачів)

Кандидат біологічних наук Петро Чорноморець розповідає у цьому епізоді про те, як дорослим підтримати дітей та допомогти їм вчитися у час постійного стресу війни, як мінімізувати шкоду від постійної невизначеності під час тривог. Зокрема,  йдеться і про те, як стимулювати навчання під час стресу, підтримати дітей і які особливі ризики несе стрес війни для учнів молодшої школи — чому раннє «дорослішання» небезпечне. У цьому епізоді ви почуєте, як правильно визначити рівень стресу у дитини та їй допомогти. 

П’яте місце: Як увімкнути мозок дитини | Катерина Ясько (1 сезон, 1157 слухачів) 

Катерина Ясько, психологиня, засновниця просвітницької ініціативи «Empatia.pro» та керівниця громадської спілки «Інститут інтегрального розвитку» розповіла про те, як допомогти дітям рости цілісними й активними. Ведуча подкасту – Оксана Макаренко, співзасновниця «Смарт освіти».

В епізоді ви почуєте про цілісний розвиток дитини: горизонтальні та вертикальні навички, як онлайн впливає на розвиток та якою є зріла людина за психологією розвитку. Ви отримаєте відповідь на запитання, чому не потрібно спішити карати дитину за агресію і як дорослий має підтримувати дитину?

ТОП-5 текстів, що вийшли на медіа «Нова українська школа» за мотивами епізодів подкасту, трохи відрізняється від пʼятірки прослуховувань. Отже, найцікавішими для читання стали:

Перше місце: Що робити батькам, аби дитина вчилася краще (1 сезон, 39 753 перегляди)

Епізод присвячений тому, що батьки можуть зробити аби допомогти своїм дітям досягати кращих результатів у навчанні. Мовою цифр, чітких наукових даних про це говорить заступниця голови Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко. 

У статті йдеться про те, як на навчальні результати дітей впливають їхні домашні обов’язки, гуртки, а також спільне читання книжок із батьками. Також Тетяна Вакуленко розповіла, як батькам правильно долучитися до виконання домашніх завдань своїх дітей і як на навчання дітей впливають їхні старші брати й сестри, яку роль в цьому відіграють сімейні традиції та фінансова залученість батьків до школи. У статті ви прочитаєте й рекомендації, що робити батькам, аби допомогти дитині вчитися краще.

Друге місце: Як зробити онлайн-навчання цікавим та ефективним (1 сезон, 30 525 переглядів)

СЕО та співзасновник EdEra Ілля Філіпов розповів про те, як зробити онлайн-урок цікавим та як має різнитись онлайн-навчання для дітей різного віку. Також у статті ви прочитаєте, як студії онлайн-освіти EdEra вдалося закохати дітей у фізику, і які є інструменти та методики для онлайн-освіти, як оцінювати та персоналізувати дистанційне навчання. Ведуча подкасту – Оксана Макаренко, співзасновниця «Смарт освіти».

Третє місце: «Ідеального інструменту подолання освітніх втрат не існує, але можна комплексно використовувати найкращий досвід», – Тетяна Вакуленко (3 сезон, 26 777 переглядів)

Це текстовий варіант епізоду, що посів перше місце у топі прослуховувань. Тут ви дізнаєтеся, у чому різниця між освітніми втратами та освітніми розривами, чому для дослідження знань учнів обрали 6 і 8 класи, українську мову й математику, та які інструменти подолання освітніх втрат можуть бути ефективними в Україні.

Четверте місце: Чому діти не читають і що з цим робити: поради від дитячої письменниці Тетяни Стус (1 сезон, 20 304 перегляди)

Тетяна Стус,  дитяча письменниця, засновниці проєкту підтримки дитячого читання «BaraBooka» розповідає в епізоді про те, чому українські підлітки не читають і до чого тут задоволення, та які сюжети цікаві теперішнім підліткам. Зі статті ви дізнаєтеся, чи можуть книжки конкурувати з відео на ютюбі та як зацікавити читанням підлітків. Також письменниця подає інструменти для вчителів, щоби діти полюбили читати й радить ТОП-5 книжок та авторів, які зацікавлять підлітків і  молодших дітей. Зокрема, є поради, що сказати й зробити батькам, щоби зацікавити читанням малу дитину. 

П’яте місце: Справжня НУШ у середній школі чи її імітація? Що необхідно зробити для реформи прямо зараз (3 сезон, 18 288 переглядів)

Цей епізод — розмова з Лілією Гриневич, міністеркою освіти і науки України 2016–2019 років про те, які реальні результати НУШ та що варто робити для збереження реформи. У матеріалі ви прочитаєте про те, який нині стан реформи НУШ, чи можлива ефективна підготовка вчителів під час війни та що зробити для НУШ зараз, щоби вона насправді була реформою. Ви також дізнаєтеся, як запровадити трирічну старшу школу й чому необхідно оновити зміст освіти під час війни.

Подкаст створений за підтримки ⁠⁠⁠⁠⁠⁠⁠⁠Фонду Фрідріха Науманна за Свободу⁠⁠⁠⁠⁠⁠⁠⁠.

«Національний проєкт: пишемо есе» – інноваційне навчання письма для учителів та учнів, що передбачає впровадження унікальних методичних матеріалів, які сприятимуть розвитку критичного мислення, навичок письма та читацької грамотності українських школярів. 

Ці матеріали «Смарт освіта» розробила на основі інструментів National Writing Project (США) з доведеною ефективністю (за результатами досліджень SRI). Методика передбачає роботу з медіатекстами та джерелами, що є вкрай важливим для країни, яка воює та зазнає пропагандистських атак. 

Зараз проєкт заходить у фазу пілотування, під час якої команда «Смарт освіти» допомагає запроваджувати матеріали у школах та збирає відгуки, щоби покращити методичні посібники.  

«Цей проєкт пропонує не просто ефективні методики з розвитку навички аргументованого письма, а в першу чергу допомагає змінити спосіб мислення від фокуса на результат до усвідомлення важливості процесу письма. За такого підходу наші учні та учениці матимуть простір для спроб, вільний від страху помилок та можливість пошуку власного голосу», – звертає увагу методистка, вчителька української мови та літератури Катерина Молодик.

За звітами УЦОЯО щодо результатів аналізу робіт вступників на зовнішньому незалежному оцінюванні, здатність випускників аргументовано писати есе – це серйозна проблема українських шкіл ще до початку повномасштабного вторгнення. 

Під час повномасштабного вторгнення учні не пишуть есе на НМТ (національний мультипредметний тест), тому даних про вміння випускників писати немає. Але можна припустити, що ситуація не покращилася, а, ймовірно, погіршилася через стрес, перехід на онлайн-навчання, постійні повітряні тривоги та скасування вимоги писати есе в новій екзаменаційній формі – НМТ. 

А результати міжнародного порівняльного дослідження PISA-2022 свідчать, що українські 15-річні учні мають проблеми з читацькою грамотністю. Їм важко критично оцінювати інформацію з тексту, розрізняти факти і судження, відділяти релевантну інформацію від зайвої. Українські школярі відстають від своїх однолітків з країн Організації економічного співробітництва та розвитку на 2,5 роки за їхньою читацькою грамотністю. 

Від проєкту команда очікує, що учні та учениці  навчаться аналізувати, досліджувати й рефлексувати щодо медіатекстів і створювати аргументовані есе з якісною доказовою базою, а учителі та учительки – стануть амбасадорами/-ками для колег у своїх регіонах та будуть поширювати здобуті у пілоті знання та навчики. 

«Смарт освіта» у межах «Національного проєкту: пишемо есе» надаватиме супервізію впродовж усього року, а також проводитиме додаткові вебінари, тренінги як від українських експертів, так і від іноземних. Команда також проведе два тестування (на початку навчального року та наприкінці), щоб мати релевантні дані про ефективність інструментів. На майбутнє планують створити онлайн-курс для освітян «Академічне письмо».

Про те, як учителі та учительки проходили п’ятиденне навчання з методик письма за участі Галини Титиш, Тетяни Вакуленко, Василя Терещенка, Тетяни Стус, Марії Титаренко, Катерини Молодик, Тетяни Байдаченко, Оксани Шуневич, Марії Блажко, Ірини Калітовської, Лідії Поворознюк та Галини Калужної можна прочитати за посиланням.

«Національний проєкт: пишемо есе» здійснює ГО «Смарт Освіта» за підтримки Grammarly, National Writing Project, Theirworld та Global Business Coalition for Education.

Пілотування матеріалів здійснюється за за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Із вступним словом до учасниць і учасників звернулися Том Фокс, колишній директор із розробки сайтів для National Writing Project (Національного письменницького проєкту) та почесний професор англійської мови в Університеті штату Каліфорнія та Еліс Ейдман-Аадал, виконавча директорка National Writing Project (до 31 грудня 2023 року). Вони розповіли про початок проєкту в 2021 році, важливість і цінність проєкту та побажали учасникам плідного навчання.

Після чого керівниця «Смарт освіти» Галина Титиш поділилася, що цей проєкт велика мрія її та команди загалом:

Із цим проєктом така довга історія, іноді мені здається, він чекав свого часу, коли він має зʼявитися. Тому що американська частина з навчанням мала розпочатися 24 лютого 2022 року. Але зрозуміло, що в цей день нічого не розпочалося. Зараз ми не маємо актуальних даних щодо навичок письма учнів, проте, проєкт не втратив важливість. Ми прагнемо покращити навички учнів висловлювати свою думку на письмі, підвищити рівень читацької грамотності. І ми розуміємо, що найефективніший спосіб зробити це – змінити підхід до викладання письма в школах загалом, надати вчителям знання, методики, навички й матеріали для ефективного навчання письма.

Тож упродовж 5 днів учительки й вчителі отримували унікальні знання, корисну інформацію та детальний план роботи над розробленими методиками завдяки нашим тренерам/-кам і спікерам/-кам: Галині Титиш, Тетяні Вакуленко, Василю Терещенку, Тетяні Стус, Марії Титаренко, Катерині Молодик, Тетяні Байдаченко, Оксані Шуневич, Марії Блажко, Ірині Калітовській, Лідії Поворознюк та Галині Калужній.

У перший день учасниці та учасники знайомились одне з одним й з діяльністю «Смарт освіти». А також говорили про необхідність запровадження даних методик в українських школах, оскільки нинішні знання не дають можливості учням виконати завдання із написання есе при складанні НМТ чи ЗНО. Детально про сучасні виклики, розвиток усвідомленого письма та читацької грамотності серед українських учнів розповідали: Тетяна Вакуленко, директорка Українського центру оцінювання якості освіти та її заступник Василь Терещенко, спираючись на результати PISA. 

Також у цей день почали роботу й над першим модулем «Національного проєкту: пишемо есе» — Процесуальний підхід до письма, — під пильним керівництвом очільниці «Смарт освіти» Галини Титиш та нашої методистки Катерини Молодик.

Завершували цей день разом із Тетяною Стус, поетесою, авторкою дитячих книг, керівницею лабораторії дитячого читання «БараБука» НЦ «МАНУ». Під час майстерки письменниці педагоги заглибились у вікову психологію в контексті креативного письма та застосовували знання на практиці.  

А потім учасниці й учасники писали, переписували й знову писали протягом наступних днів навчання в межах «Національного проєкту: пишемо есе». Наші тренерки детально знайомили освітян із різновидами есе та їх метою, зокрема глибше розібралися в тому, що таке:

• формальне есе
• вільне письмо
• процесуальне письмо
• графік тексту, його структура
• схеми речень для написання коментарів
• теза і чим вона відрізняється від аргументів
• як поєднати всі структурні елементи в аргументований текст

За словами вчителів, вони самі стали учнями й зрозуміли, що важливо чути свій голос, фіксувати всі думки, пробувати вільно писати й не боятися виходити за межі усталених рамок і звичок. Дехто з вчителів зазначив, що вони бояться перечитувати свої тексти й переписувати їх, а під час навчання зʼясували, що це не так вже і страшно.

Кожен навчальний день завершувався рефлексією та підсумками: «Я така зараз багата людина – бо я знаю, що я вмію писати класні тексти»,  — поділилась одна з учасниць тренінгу.

Хедлайнеркою навчання з майстеркою «Креативне письмо» була Марія Титаренко. Завдяки досвіду пані Марії — есеїстки, журналістки, медіадослідниці, членкині PEN Ukraine, кандидатки наук із соціальних комунікацій, стипендіатки програми імені Фулбрайта (2008-2009) та викладачки, — учасниці та учасники тренінгу розглянули детальніше, що таке «латеральне (креативне) мислення»: його концепцію, техніки, принципи, методики та вправи для розвитку:

Креативний спосіб мислення може розвинути в собі буквально кожен та кожна і для цього не обов’язково мати натхнення. Адже креативне мислення можна тренувати, так само як і логічне, використовуючи різні методи й вправи.

За словами тренерки, головне у письмі — не боятися розпочати та знайти свій унікальний й креативний підхід до письма. Для цього слід «виписатися», а отже писати багато. А також есеїстка радить запропонувати дітям створювати тексти не від свого імені, а від незвичної істоти, наприклад картини на стіні, кактуса у кімнаті: «Ваше письмо має бути унікальним, як наші відбитки пальців», — говорить пані Марія.

Слід наголошувати учням і ученицям, що не все виходить з першого аркуша. Для написання гарного тексту потрібен час:

Головне – дозволяйте учням експериментувати та помилятися. Пояснюйте, що сам текст не є якимось божеством – його можна переписувати, закреслювати, писати знову із чистої сторінки. Наша мова гнучка, і з нею можна працювати в різні способи», — ділиться пані Марія.

Тренінг завершився автограф-сесією книги «Не музи, а мʼязи. 50 вправ із творчопису», авторкою якої і є Марія Титаренко. 

Після завершення навчання майже пів сотні освітян впроваджуватимуть отримані знання і методики у своїх класах, аби діти вчилися писати есе та розвивали читацьку грамотність.

А яким цей тренінг був для вчителів, що почерпнули й з якими знаннями поїдуть до своїх шкіл? Ділимося їхніми відгуками: 

До сьогодні слово есе викликало легке тремтіння та безліч думок. Після тренінгу всі пазли почали складатись в єдину картинку. Можливо, поки що не таку яскраву, але цікаву й наповнену новими емоціями. Вільне письмо, вільнувате письмо, формальне есе — ці терміни зараз грають іншими барвами, цікавими, новими, сподіваюсь, креативними, як і тренери, які працювали з нами. Хочеться поділитись тими знаннями, які отримала, навичками, які здобула! З нетерпінням чекатиму своїх учнів, щоб увести їх у світ есе так, як це зробили тренерки та тренери проєкту. Щиро вдячна за їх терпіння та наполегливість, професіоналізм та людяність! Упевнена, що під їх керівництвом апробація курсу пройде відмінно, а потім і з успіхом та тріумфом увійде в курс профільної школи, — ділиться учасниця тренінгу Валентина Волошина.

Мій нотатник майже повністю списаний Я багато нотувала. Мені корисно було зануритися у дивовижний і такий, здається, неохопний світ інструментів і загалом процесу написання письма. Я йшла на проєкт з думкою, що я люблю писати есе і хочу, щоб учні теж отримували від цього задоволення. Тепер я знаю багато інструментів, які почну потроху практикувати з дітьми. Це дає впевненість у тому, що мені вдасться їх теж закохати у письмо. Як мінімум почати розвивати це. Те, що опинилася тут, дає підтвердження тому, що у мені живе любов до слова, як на мене. Нехай це буде моєю родзинкою. Я беру практику написання есе і до своїх учнів початкової школи, і середньої ланки, у яких зараз теж читаю. Сьогодні я зрозуміла, що кожен особливий. У кожного своя унікальна історія і моя думка, моє письмо – цінне. У цьому дякую команді авторок, тренерок і колег, — Тетяна Сушко, учасниця тренінгу.

Загалом сподобалося практичне налаштування тренінгу. Перевтілитися в учня та випробувати на собі вправи допомогло краще зрозуміти, як це буде дітям. Особливо важливо було розібратися з четвертим модулем [Поєднуємо докази й тезу – ред.]. Хоча мене особисто найбільше вразив 5 модуль [Стіл Етвуд. Приєднання до розмови, що триває – ред.] та техніка «Стола Етвуд» – ця метафора дуже влучна. Ще раз дякую всім організаторам та спікерам проєкту. Працювати було хоча і складно, але все ж таки комфортно. Звісно, інформації було багато, не вся вона закарбувалася в пам’яті. Та я думаю, у нас повинно вийти, — підсумував Дмитро Кіяшко.

Складно було формулювати тезу, хотілось записати її у формі риторичного питання. Не можу виділити, що було більш цікаво, а що менш. Сподобалось усе, оскільки кожна частинка тренінгу була органічною, логічною, чітко продуманою. Дуже добре було те, що ми працювали з різними тренерами, чули різні думки. Тренерки підтримували одна одну (це було видно, працювала справжня команда). Важливим було те, що ми мали багато практики, можливість ставити запитання й одразу отримували відповіді. Якщо потрібно, тренерки повертались на крок назад і пояснювали ще раз. Зустріч на початку тренінгу із Т. Вакуленко і В. Терещенком одразу зорієнтувала, на навіщо цей курс (практична частина), «вишенька на тортику» — зустріч із Танею Стус і Марією Титаренко, — ділиться Власик Наталія.

Наприкінці навчання учасниці та учасники отримали свої сертифікати й нині готуються до нового навчального року у своїх школах, а ми — до продовження пілотування проєкту. Адже з вересня по травень освітяни, які брали участь у тренінгу, вчитимуть своїх учнів написанню есе за методиками проєкту.

Більше ресурсних матеріалів та методик із навчання письма учнів ви знайдете на сайті проєкту: https://essay.nus.org.ua/ 

***

«Національний проєкт: пишемо есе» здійснює ГО «Смарт Освіта» за підтримки Grammarly, National Writing Project, Theirworld та Global Business Coalition for Education.

Матеріал створений в межах навчання вчителів «Національного проєкту: пишемо есе», яке відбувається за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Проєкт реалізується ГО «Смарт Освіта» в межах Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст проєкту є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.