«Проведене дослідження підтверджує, що розроблена програма є структурованим підходом до навчання вчителів базовим навичкам психосоціальної підтримки. Вона включає як теоретичну підготовку, так і практичний інструментарій, що детерміноване специфікою українського контексту війни та наявністю бар’єрів серед учнів та їх батьків у зверненні за психологічною допомогою», – зазначає одна з авторок наукової роботи, кандидатка психологічних наук Тетяна Ширяєва.

Тетяна Ширяєва

Програма виникла як відповідь на виклики війни та спрямована на розвиток обізнаності освітян щодо стану психічного здоровʼя й готовності до психосоціальної підтримки учнів та їхніх батьків. 

Керівниця проєктної команди Оксана Макаренко зазначає: 

«Сьогодні, на жаль, не так багато українських університетів можуть реалізувати на своїй базі подібні наукові роботи: бракує інструментарію та програм для обробки великих масивів інформації, є питання до зберігання даних та організації різнорівневого доступу до них на всіх етапах дослідження та інше. 
Реалізація нашого проєкту відбулася завдяки широкій колаборації — наша ГО успішно співпрацювала з науковою командою Житомирського державного університету ім. І. Франка, науковою консультанткою Дослідження виступила асоційована професорка Іллінойського університету Др. Тарою Пауелл, організаційно нас підтримувало Міністерство освіти і науки України та міжнародна організація Americares. У результаті ми маємо ґрунтовну тренінгову програму для освітян, ефективність якої доведена науково, і готові ділитися напрацьованими матеріалами з освітніми інституціями, спільно масштабувати навчання по всій Україні».

Оксана Макаренко

Під час дослідження наукова команда проєкту звернула увагу на окремі тенденції динаміки обізнаності та готовності вчителів надавати психосоціальну підтримку залежно від ланки освіти, у якій працюють, досвіду педагогічної діяльності та рівня освіти. Зокрема, авторки статті описали, яким чином на цю готовність вплинуло проходження тренінгової програми та які зміни відбулися щодо обізнаності з питань психічного здоров’я й готовності до психосоціальної підтримки після її проходження.

«Цінність дослідження не викликає питань, оскільки його результати оцінювалися валідними інструментами, а практична значущість полягає можливості імплементації програми в офлайн та онлайн формати, що робить її доступною для широкого кола освітян. Отримані результати демонструють позитивні зміни в рівні обізнаності освітян з питань психічного здоров’я та їх готовності надавати підтримку учням, що, загалом, закладає основу для створення системної підтримки психічного здоров’я в освітньому середовищі, що є критично важливим для подолання наслідків війни для дітей та підлітків», – каже Тетяна Ширяєва.

У статті також йдеться про те, як під час проєкту враховувалися світові тенденції у здійсненні першого втручання у психічне здоров’я саме в українському контексті.

«Під час війни освітяни стали однією з ключових ланок для підтримки дітей та підлітків. Це викликане тим, що саме вони першими помічають зміни у психічному стані учнів та можуть визначити момент, коли учням потрібна не допомога педагога, а фахове психологічне втручання. І насправді, ця компетенція часто не розвинута на належному рівні і є викликом, бо потребує від педагога уважності, розуміння, можливості скерування до відповідного фахівця і, власне, не належить до переліку його безпосередніх обов’язків. А війна, окрім усього, вимагає від освітян і вміння турбуватися про себе та почуватися готовими надавати підтримку іншим учасникам навчального процесу», – звертає увагу Тетяна Ширяєва.  

Прочитати про результати ефективності програми «Психосоціальна підтримка освітян» та її проведення під час війни в Україні можна за посиланням.

Детальніше про проведення Дослідження можна прочитати за посиланням на сайті.

Результати навчання та позитивні відгуки учасників змотивувати команду до масштабування курсу в партнерстві з різними освітніми інституціями.

Днями команда «Смарт освіти» презентувала програму «Психосоціальна підтримка освітян» колу експертів з Міністерства освіти і науки України, Українського інституту розвитку освіти (УІРО), регіональних освітніх центрів, інститутів післядипломної освіти.

Програма має три варіації, кожна з яких націлена на різні цільові аудиторії: учителів, шкільних психологів та студентів-психологів закладів вищої освіти. За два роки існування програми навчання пройшли 81 психолог та 418 вчителів.

Розробка програми стала спільною роботою спеціалістів психологічної платформи Resilience.help від «Смарт освіти», науковиць із Житомирського державного університету імені Івана Франка, а також закордонних партнерів: міжнародної організації Americares та Friedrich Naumann Foundation. Також до проєкту долучилася сімейна й дитяча психологиня Світлана Ройз.

«Попри те, що програма є більш освітньою, вона впливає на покращення стану вчителів. Вони вчаться, бачать, як можуть допомагати і собі, і дітям, бачать свої можливості та обмеження, коли вже варто зупинитися і направити людину до фахівців, а також, як про це спокійно і правильно поговорити з батьками дитини», — звертає увагу Оксана Макаренко, співзасновниця «Смарт Освіти», керівниця проєкту «Психосоціальна підтримка освітян».

Цілі та особливості програми «Психосоціальна підтримка освітян» 

В основу Програми покладено 5-ти крокову модель першого реагування, яка впроваджена в Україні в межах універсального тренінгу з психічного здоров’я (УТПЗ) та підтримана МОЗ України: 

1. Розпізнати: зауважити, побачити ознаки складнощів з психічним здоров’ям
2. Валідизувати: нормалізувати, почати розмову про психічне здоров’я 
3. Підтримати: забрати стигму, надати першу підтримку
4. Скерувати: щепити надією, скерувати за фаховою допомогою
5. Переконатися: вболівати, упевнитися в отриманні фахової допомоги

Авторка ідеї та методології УТПЗ — Вікторія Горбунова, голова Національного комітету EuroPsy Національної психологічної асоціації — зазначає, що адаптація УТПЗ саме для фахівців першої лінії реагування в освітній сфері є найкращою..

«Під час навчання ми співдосліджуємо з учителями різні теми: ключові проблеми психічного здоров’я в освіті, використання алгоритму першого реагування з батьками, дітьми й підлітками зі складнощами психічного здоров’я та в кризових станах, зміцнення власної стресостійкості та турбота про психоемоційний стан дітей в час війни.

Навчання надзвичайно насичене та інтерактивне, з великою кількістю практичних завдань, моделювань, відпрацювань під час онлайн вебінарів. Окрім того, вчителі мають можливість додатово опрацювати онлайн-курс, який містить велику кількість вправ, технік, завдань для самоперевірки, корисних матеріалів, відео від тренерок та багато іншого», — зазначає Ольга Савиченко, кандидатка психологічних наук, доцентка кафедри соціальної та практичної психології ЖДУ ім. І. Франка. 

Також програма є доказовою: ефективність доведена експериментальним шляхом через дослідження під керівництвом асоційованої професорки Іллінойського університету Др. Тари Пауелл, до публікації готується наукова стаття у міжнародному виданні.

Теоретична частина програми (онлайн-лекції) вдало поєднана з практичними заняттями та самостійною роботою, виконанням вправ на перевірку знань та тестувань. Формат онлайн-навчання дає можливість долучати освітян з різних регіонів України, зокрема прифронтових. І це є великою перевагою.  Але постійні відключення світла та нестабільний інтернет стають перепонами для якісного дистанційного навчання. Тому команда розробниць курсу вирішила продовжити роботу і зараз працює над створенням офлайн-формату, у планах також створення змішаного формату.

Успішне проходження навчання гарантує шкільним психологам отримання сертифікатів на 4,5 кредити ЄКТС, а вчителям на 2 кредити ЄКТС і може бути зараховане в системі підвищення кваліфікації.

«Програма для вчителів побудована із врахуванням вимог професійного стандарту вчителів початкових класів. При побудові програми для практичних психологів реалізовані загальні фахові компетентності, які передбачені професійним стандартом практичного психолога в освіті. І для студентської аудиторії ми так само спиралися на магістерський освітній стандарт. З одного боку це програма про психологічну компетентність, а з іншого — про формування готовності взаємодіяти та надавати підтримку дітям і підліткам, які мають складнощі психічного здоров`я або перебувають у кризових станах», — додає Наталія Портницька, кандидатка психологічних наук, завідувачка кафедри соціальної та практичної психології ЖДУ ім. І. Франка.

Програма має 7 модулів, що охоплюють питання взаємодії вчителів з дітьми та підлітками зі складнощами психічного здоров’я та у стресових ситуаціях, взаємодії з батьками, стресостійкості в освітньому просторі та психічного здоров’я дітей та підлітків в умовах війни:

Експертна оцінка та варіанти партнерства для поширення навчання

Програма передбачає інтерактивний тренінговий формат навчання. Він дозволяє поєднувати теоретичне навчання із формуванням необхідних практичних навичок, а також враховувати вже наявний професійний та життєвий досвід учасників. 

«Програма розв’язувала дві задачі: ми давали доволі великий обсяг навчального матеріалу для підсилення спроможності здійснювати психосоціальну підтримку, а з іншого боку — вчили наших учасників користуватися різними онлайн-сервісами», — каже Ірина Тичина, декан соціально-психологічного факультету ЖДУ ім. І. Франка.І

Для зручнішої роботи із матеріалами, спеціально для тренерів (шкільних психологів) команда розробила посібник, який містить покрокову інструкцію як організувати та провести навчання за кожним Модулем програми для вчителів. 

Посібник можна знайти на платформі Resilience.help. за посиланням.

Впровадження програми відбувалося в декілька етапів: 

1. навчання авторками програми тренерів (шкільних психологів); 
2. проведення парних тренінгів майбутніми тренерами для груп, сформованих із вчителів; 
3. навчені тренери проводили тренінги для вчителів на місцях.

У ході зустрічі Павло Хобзей, директор Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти високо оцінив важливість та практичну цінність програми та розповів про можливість інтегрувати блоки програми до навчання шкільних психологів та педагогічних працівників. 

Ганна Гладкова, начальниця відділу професійного розвитку педагогічних працівників Українського інституту розвитку освіти розповіла про можливості УІРО для сприяння поширенню програми. Зокрема, інформування про програму на ресурсах інституту, а також координування із людьми, які займаються питаннями підвищення кваліфікації в окремих інститутах. 

Надалі команда розглядає всі варіанти партнерства та інтеграцій для поширення навчання:

• обласні департаменти/управління освіти;
• тренінгові центри;
• інститути післядипломної освіти;
• заклади вищої освіти;
• інші суб’єкти надання послуг з підвищення кваліфікації.

«Програмою зацікавилися у Навчальному центрі при Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна. Ми отримали від них запит на створення курсу змішаного формату із застосуванням методу «перевернутого класу», і нині плануємо підписати меморандум про співпрацю», — каже Анжеліка Назаренко, керівниця психологічного напрямку ГО «Смарт освіта». 

Відгуки учасників програми

Своїми враженнями від проходження програми поділилися учасники:

«Програма «Психосоціальна підтримка для освітян» є вкрай важливою для педагогів, оскільки вона допомагає глибше зрозуміти виклики, пов’язані з психічним здоров’ям учнів та вчителів, і дає інструменти для їх подолання. Як психолог, я вважаю цей курс надзвичайно корисним, адже він охоплює практичні аспекти роботи з дітьми та підлітками у кризових станах, навчає алгоритмів першої психологічної допомоги, а також допомагає розвивати навички саморегуляції для роботи у стресових умовах. 

Особливо цінними для мене стали методики взаємодії з дітьми у кризових ситуаціях та техніки управління стресом, які я успішно застосовую у своїй практиці. Цей курс не лише розширив мої професійні знання, а й став потужним інструментом підтримки освітян, які щодня стикаються з численними викликами. Бажаю всім педагогам пройти цю програму та зміцнити свої навички для ефективної роботи з дітьми та підлітками», — ділиться враженнями Олена Федоровська, практична психологиня Біляївського ліцею Новоолександрівської сільської ради.

«Проходження курсу допомагає вчителям краще розуміти власний емоційний стан, справлятися зі стресом та зберігати внутрішній емоційний баланс. Це не лише сприяє їхньому психічному здоров’ю, але й покращує взаємодію з учнями та колегами, створюючи сприятливий клімат у навчальному середовищі. А ще, вчитель вчиться відрізняти кризові стани та психічні розлади у дітей та колег. Вчиться надавати психосоціальну підтримку і перенаправляти учасників освітнього процесу.  Мені цей курс сподобався за змістовність, доступність викладеного матеріалу. Використовую у своїй практиці алгоритм надання підтримки для освітян в період кризи та психічних розладах», — говорить Андрій Андрейко, психолог центру професійного розвитку педагогічних працівників.

Детально з програмою можна ознайомитися на платформі Resilience.help. Програма для студентів — за посиланням, програма для шкільних психологів — за посиланням, програма для вчителів — за посиланням. 

Дослідження стало спільною роботою спеціалістів психологічної платформи Resilience.help від «Смарт освіти», науковиць із Житомирського державного університету, а також закордонних партнерів: міжнародної організації «Americares» та асоційованої професорки Іллінойського університету докторки Тари Пауелл, яка виступила науковою консультанткою Дослідження. Проєкт підтримало Міністерство освіти та науки України. Він став цікавою колаборацією державних інституцій, громадського сектору, наукової спільноти та ЗВО.

«На меті було дослідити психоемоційний стан освітян на третьому році війни, їхню здатність надавати психосоціальну підтримку учасникам освітнього процесу (знання, навички, фізичну та психологічну готовність), а також перевірити ефективність навчання на програмі «Психосоціальна підтримка освітян» для широкого кола вчителів», — каже Тетяна Ширяєва, психотерапевтка, кандидатка наук із психології, членкиня команди з розвитку платформи Resilience.help.

Тетяна Ширяєва розповідає, що дослідження було побудовано наступним чином: з-поміж шкільних психологів та вчителів, які зголосилися долучитися до Дослідження, було сформовано дві репрезентативні групи. Першій — запропоновано пройти дистанційне навчання та опитування, друга група — стала контрольною і брала участь лише в опитуванні.  

Учасники заповнювали одразу дві анкети. Перша була про рівень психологічного стану. Друга — про готовність (здатність) надавати психосоціальну підтримку учасникам освітнього процесу. Опитування навчальних та контрольних груп (як шкільних психологів, так і вчителів) проходило у три хвилі — на початку навчання, одразу по завершенню навчання та через місяць після його завершення. Такий підхід  мав показати не лише загальну картину психоемоційного стану освітян та його змін у часі, він також дав можливість оцінити ефективність тренінгу та спроможність шкільних психологів та вчителів навчатися у форматі онлайн.

Загальний обсяг навчання для шкільних психологів за Програмою «Психосоціальна підтримка освітян» склав 135 астрономічних годин (4,5 кредити ЄКТС) та 60 астрономічних годин (2 кредити ЄКТС) для вчителів.

Цього року в межах проєкту пройшли онлайн навчання та отримали тренерські сертифікати 61 шкільний психолог (ще 20 пройшли підготовку у 2023 році під час пілотування Програми). Своєю чергою під час практичних занять за підтримки команди проєкту вони провели повноцінне навчання для майже 500 вчителів, які також на виході отримали відповідні сертифікати про підвищення кваліфікації. Надалі ці сертифіковані тренери мають можливість самостійно проводити тренінги для вчителів у своїх територіальних громадах і таким чином масштабувати навчання.

«Унікальність нашого тренінгу, який є складовою частиною проєкту у тому, що він був адаптований для системи освіти та містить великий практичний компонент. Ми не просто взяли якісь хороші іноземні програми та впровадили, а ми їх творчо обробили й довели їхню ефективність з наукового погляду. Нині наша задача — знайти спільні рішення щодо масштабування напрацьованих результатів в системі середньої освіти, вищої освіти, післядипломної освіти, підвищення кваліфікації», — зазначила Оксана Макаренко — співзасновниця ГО «Смарт Освіта», керівниця проєкту «Психосоціальна підтримка освітян».

Дієвість Тренінгу підтверджують й отримані результати Дослідження, про це на обговоренні розповіли науковиці з Житомирського національного університету ім. І. Франка (ЖДУ) Наталія Портницька, Ольга Савиченко та Ірина Тичина. Основними показниками психоемоційного стану, на які дослідниці звертали увагу стали:

• емоційний компонент психічного здоров’я;
• соціальний компонент психічного здоров’я;
• психологічний компонент психічного здоров’я;
• професійне вигорання;
• депресія;
• тривога;
• загальний рівень сприйняття стресу;
• уявна безпорадність;
• відсутність самоефективності. 

Наукова команда проєкту з ЖДУ зазначила про позитивну динаміку обізнаності з питань психічного здоров’я та готовності до психосоціальної підтримки в експериментальній групі у порівнянні з контрольною. Про це свідчать результати опитувань, подані на скриншоті:

Також науковиці зазначають про покращення психоемоційного стану вчителів, зокрема зниження тривоги, депресії, професійного вигорання та рівня стресу, а також покращення психологічного, соціального та емоційного компонентів психічного здоров’я під час та після проходження навчання:

Адам Кін, директор із вирішення комплексних надзвичайних ситуацій ГО «Americares» розповів про очікування, реальне масштабування та імплементацію результатів Дослідження на інші країни, що постраждали від війни.

«Дослідження підкреслює стійкість українського народу, особливо освітян, які продовжують виконувати свою важливу роботу під час цієї тривалої та болісної війни. Дослідження стало надзвичайно важливим досвідом для всіх учасників, і його слід вивчати та поширювати на інші регіони, які також постраждали від війни. Ми сподіваємося та очікуємо, що це дослідження і практичний досвід адаптації отриманих уроків допоможе нам краще зрозуміти потреби українських педагогів і психологів, щоб створити для них ефективні програми. Ми надіємося, що результати проєкту будуть корисними в різних аспектах, зокрема, для ухвалення управлінських рішень щодо залучення вчителів та інших педагогів до забезпечення психологічних потреб дітей, а також можуть бути поширені по всій системі освіти», — звернув увагу Адам Кін. 

Також під час зустрічі Анастасія Голотенко, експертка Координаційного центру з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України, Голова проєктного офісу з питань психології Міністерства освіти і науки України, розповіла про зміну підходів до організації Психологічної служби у системі освіти та бачення МОН щодо партнерства з громадським сектором для реалізації цих змін.

«Для української системи освіти вже назріла зміна підходів у роботі психологічної служби. Пріоритетний проєкт Міністерства освіти та науки України, який реалізується в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» ініційованої першою леді України Оленою Зеленською, присвячений психосоціальній та психологічній підтримці усім учасникам освітнього процесу на всіх рівнях освіти», — зазначає Анастасія Голотенко.

Анастасія Голотенко додає, що проєкт МОН охоплює два складники: внесення тематик, що стосуються психічного здоров’я та психосоціальної підтримки в зміст освіти, а також переосмислення підходів до роботи психологічної служби в системі освіти. 

На експертне обговорення доєдналася Лілія Гриневич, проректорка з науково-педагогічної роботи Каразінського університету, міністерка освіти і науки України (2016-2019 рр.). Вона розповіла про професійний стандарт для вчителів, який охоплює психосоціальні компетенції, а також поділилася своїми думками щодо Дослідження.

«Те, що ми сьогодні бачимо в цьому проєкті — фактично модельний освітній курс для зрощування компетентностей у вчителів, які визначені у професійному стандарті вчителя: психологічної, емоційно-етичної та здоров’язбережувальної. Також саме дослідження мене захоплює тим, яка методологія була застосована і наскільки все було продумано. Адже ми маємо багато різної соціології та різних досліджень, але нам бракує валідності цих досліджень, і мені імпонує презентоване дослідження за розвитком інструментарію, формуванням вибірки, дизайном дослідження щодо контрольної групи, етапами дослідження, де ми бачимо, як саме цей курс міг вплинути на слухачів», — каже Лілія Гриневич.

Докторка Тара Пауелл, асоційована професорка Іллінойського університету, керувала дослідницькою частиною проєкту та розповіла на зустрічі про його методологію, результати та свої враження від роботи з українською командою. 

«Дуже складно проводити такі дослідження в регіонах, що постраждали від конфлікту. Але я думаю, що результати цього дослідження дійсно матимуть далекосяжний вплив. Ми підготували про нього публікацію для наукового журналу, щоби велика кількість людей по всьому світу змогла прочитати та побачити результати. 

Ми дійсно виявили значні покращення: вчителі, які брали участь у програмі, підвищили готовність надавати психосоціальну підтримку, покращили знання, а також знизили рівень стресу, тривоги, вигорання і депресії більше, порівняно з контрольною групою. Також значно покращилося самопочуття учасників програми», — ділиться деталями Тара Пауелл. 

Також на зустрічі розповіла про адаптацію та впровадження тренінгу Вікторія Горбунова, голова Національного комітету EuroPsy, докторка психологічних наук, психотерапевтка. Пані Вікторія вже давно співпрацює з ГО «Смарт Освіта», брала  участь у  формуванні  концепції платформи Resilience.help, допомагає відбирати науково-доказові методи для творення авторських навчальних програм, а також є ініціаторкою адаптації Універсального тренінгу з психічного здоров’я (УТПЗ), який було покладено в основу Програми «Психологічна підтримка освітян». 

«Ми досліджували, наскільки тренінг універсальний та добре сприймається фахівцями першої лінії: тими, що стоять на вході в систему —, зокрема, вчителями. Наскільки ця програма є здатною, аби її можна було адаптовувати до потреб, які мають різні фахівці першої лінії, наскільки можна робити нові формати — це те, що ви зробили: адаптували програму і зробили абсолютно новий формат. Також досліджувалася здатність до поширення: що можна додати в програму, які зробити модулі. Якщо ви подивитеся на дані, хто з фахівців, для яких розроблявся універсальний тренінг з психічного здоров’я та його адаптації, найбільше використовує цей тренінг — то це працівники освітньої сфери, зокрема і вчителі», — звертає увагу Вікторія Горбунова. 

Результати дослідження, корисні поради та вправи згодом з’являться на платформі Resilience.help. Платформа була створена спеціально для освітян, куди команда збирає практики, що є науково-доказовими, і які вчителі можуть використовувати для підтримки психологічного здоров’я для себе та для учнів. 

Детальніше про зміст тренінгу, його основи та методологію команда проєкту й дослідниці будуть говорити під час наступної зустрічі, яка відбудеться на початку грудня.

Взяти участь у програмі можна, зареєструвавшись за посиланням.

Звертаємо увагу потенційних учасників і учасниць, що кількість місць обмежена. Уся організаційна комунікація відбуватиметься в спеціальному Telegram-каналі.

Інформацію про дату старту курсу організатори повідомлять зареєстрованим освітянам і освітянкам на електронні пошти. Для зручності заняття відбуватимуться в другу половину дня з 15:00 або 16:00 до 19:00.

Під час навчання педагоги й педагогині отримають:

• ефективні методики й інструменти оцінки психоемоційного рівня дітей і підлітків;
• систему, за якою можна виявити психоемоційні зміни й розпізнати складнощі з психічним здоров’ям в учнів і учениць;
• алгоритми першого реагування в контексті стресостійкості;
• практики надання психосоціальної підтримки собі й іншим учасникам освітнього процесу.

Крім того, під час курсу вчителі й запрошені експерти поговорять про комунікацію й взаємодію з дітьми та їхніми батьками (зокрема, у кризових станах і ситуаціях), а також про нюанси скерування, у разі потреби, учнів за фаховою допомогою.

За результатами підвищення кваліфікації учасники та учасниці отримають сертифікати обсягом 60 годин (2 кредити ЄКТС).

Матеріали курсу розроблені на основі універсального тренінгу з психічного здоров’я (УТПЗ).

До створення програми занять долучилися:

1. Ольга Савиченко – кандидатка психологічних наук, доцентка кафедри соціальної та практичної психології Житомирського державного університету імені Івана Франка, психологиня, експертка із психічного здоров’я у проєкті “Розробка Універсального тренінгу із психічного здоров’я (для фахівців першої лінії)”, співзасновниця ГО “Центр практичної психології “For Life””;
2. Наталія Портницька – кандидатка психологічних наук, доцентка, завідувачка кафедри соціальної та практичної психології Житомирського державного університету імені Івана Франка, психологиня, експертка з психічного здоров’я у проєкті “Розробка Універсального тренінгу із психічного здоров’я (для фахівців першої лінії)”, директорка ГО “Центр практичної психології “For Life””;
3. Ірина Тичина – кандидатка психологічних наук, доцентка, декан соціально-психологічного факультету Житомирського державного університету імені Івана Франка, психологиня, експертка із психічного здоров’я у проєкті “Розробка Універсального тренінгу із психічного здоров’я (для фахівців першої лінії)”, співзасновниця ГО “Центр практичної психології “For Life””.

Співавторкою тренінгової програми також є сімейна та дитяча психологиня Світлана Ройз. У межах курсу Світлана проведе окремий тренінг для освітян.

Науковим консультантом проєкту є докторка Тара Пауелл – асоційований професор Іллінойського університету (США).

Раніше ми розповідали, що знайти корисні ресурси, поради й тренінги щодо життєстійкості освітяни, учні та їхні батьки можуть на порталі проєкту “Resilience.Help” від ГО “Смарт освіта”.

Онлайн курс “Психосоціальна підтримка освітян” створено ГО “Смарт Освіта” у партнерстві з Americares Foundation, Inc. Матеріали тренінгу розроблені на основі УТПЗ командою науковиць Житомирського державного університету ім. Івана Франка та дитячою сімейною психологинею Світланою Ройз за підтримки Friedrich Naumann Foundation for Freedom.