«Проведене дослідження підтверджує, що розроблена програма є структурованим підходом до навчання вчителів базовим навичкам психосоціальної підтримки. Вона включає як теоретичну підготовку, так і практичний інструментарій, що детерміноване специфікою українського контексту війни та наявністю бар’єрів серед учнів та їх батьків у зверненні за психологічною допомогою», – зазначає одна з авторок наукової роботи, кандидатка психологічних наук Тетяна Ширяєва.

Тетяна Ширяєва

Програма виникла як відповідь на виклики війни та спрямована на розвиток обізнаності освітян щодо стану психічного здоровʼя й готовності до психосоціальної підтримки учнів та їхніх батьків. 

Керівниця проєктної команди Оксана Макаренко зазначає: 

«Сьогодні, на жаль, не так багато українських університетів можуть реалізувати на своїй базі подібні наукові роботи: бракує інструментарію та програм для обробки великих масивів інформації, є питання до зберігання даних та організації різнорівневого доступу до них на всіх етапах дослідження та інше. 
Реалізація нашого проєкту відбулася завдяки широкій колаборації — наша ГО успішно співпрацювала з науковою командою Житомирського державного університету ім. І. Франка, науковою консультанткою Дослідження виступила асоційована професорка Іллінойського університету Др. Тарою Пауелл, організаційно нас підтримувало Міністерство освіти і науки України та міжнародна організація Americares. У результаті ми маємо ґрунтовну тренінгову програму для освітян, ефективність якої доведена науково, і готові ділитися напрацьованими матеріалами з освітніми інституціями, спільно масштабувати навчання по всій Україні».

Оксана Макаренко

Під час дослідження наукова команда проєкту звернула увагу на окремі тенденції динаміки обізнаності та готовності вчителів надавати психосоціальну підтримку залежно від ланки освіти, у якій працюють, досвіду педагогічної діяльності та рівня освіти. Зокрема, авторки статті описали, яким чином на цю готовність вплинуло проходження тренінгової програми та які зміни відбулися щодо обізнаності з питань психічного здоров’я й готовності до психосоціальної підтримки після її проходження.

«Цінність дослідження не викликає питань, оскільки його результати оцінювалися валідними інструментами, а практична значущість полягає можливості імплементації програми в офлайн та онлайн формати, що робить її доступною для широкого кола освітян. Отримані результати демонструють позитивні зміни в рівні обізнаності освітян з питань психічного здоров’я та їх готовності надавати підтримку учням, що, загалом, закладає основу для створення системної підтримки психічного здоров’я в освітньому середовищі, що є критично важливим для подолання наслідків війни для дітей та підлітків», – каже Тетяна Ширяєва.

У статті також йдеться про те, як під час проєкту враховувалися світові тенденції у здійсненні першого втручання у психічне здоров’я саме в українському контексті.

«Під час війни освітяни стали однією з ключових ланок для підтримки дітей та підлітків. Це викликане тим, що саме вони першими помічають зміни у психічному стані учнів та можуть визначити момент, коли учням потрібна не допомога педагога, а фахове психологічне втручання. І насправді, ця компетенція часто не розвинута на належному рівні і є викликом, бо потребує від педагога уважності, розуміння, можливості скерування до відповідного фахівця і, власне, не належить до переліку його безпосередніх обов’язків. А війна, окрім усього, вимагає від освітян і вміння турбуватися про себе та почуватися готовими надавати підтримку іншим учасникам навчального процесу», – звертає увагу Тетяна Ширяєва.  

Прочитати про результати ефективності програми «Психосоціальна підтримка освітян» та її проведення під час війни в Україні можна за посиланням.

Детальніше про проведення Дослідження можна прочитати за посиланням на сайті.

Результати навчання та позитивні відгуки учасників змотивувати команду до масштабування курсу в партнерстві з різними освітніми інституціями.

Днями команда «Смарт освіти» презентувала програму «Психосоціальна підтримка освітян» колу експертів з Міністерства освіти і науки України, Українського інституту розвитку освіти (УІРО), регіональних освітніх центрів, інститутів післядипломної освіти.

Програма має три варіації, кожна з яких націлена на різні цільові аудиторії: учителів, шкільних психологів та студентів-психологів закладів вищої освіти. За два роки існування програми навчання пройшли 81 психолог та 418 вчителів.

Розробка програми стала спільною роботою спеціалістів психологічної платформи Resilience.help від «Смарт освіти», науковиць із Житомирського державного університету імені Івана Франка, а також закордонних партнерів: міжнародної організації Americares та Friedrich Naumann Foundation. Також до проєкту долучилася сімейна й дитяча психологиня Світлана Ройз.

«Попри те, що програма є більш освітньою, вона впливає на покращення стану вчителів. Вони вчаться, бачать, як можуть допомагати і собі, і дітям, бачать свої можливості та обмеження, коли вже варто зупинитися і направити людину до фахівців, а також, як про це спокійно і правильно поговорити з батьками дитини», — звертає увагу Оксана Макаренко, співзасновниця «Смарт Освіти», керівниця проєкту «Психосоціальна підтримка освітян».

Цілі та особливості програми «Психосоціальна підтримка освітян» 

В основу Програми покладено 5-ти крокову модель першого реагування, яка впроваджена в Україні в межах універсального тренінгу з психічного здоров’я (УТПЗ) та підтримана МОЗ України: 

1. Розпізнати: зауважити, побачити ознаки складнощів з психічним здоров’ям
2. Валідизувати: нормалізувати, почати розмову про психічне здоров’я 
3. Підтримати: забрати стигму, надати першу підтримку
4. Скерувати: щепити надією, скерувати за фаховою допомогою
5. Переконатися: вболівати, упевнитися в отриманні фахової допомоги

Авторка ідеї та методології УТПЗ — Вікторія Горбунова, голова Національного комітету EuroPsy Національної психологічної асоціації — зазначає, що адаптація УТПЗ саме для фахівців першої лінії реагування в освітній сфері є найкращою..

«Під час навчання ми співдосліджуємо з учителями різні теми: ключові проблеми психічного здоров’я в освіті, використання алгоритму першого реагування з батьками, дітьми й підлітками зі складнощами психічного здоров’я та в кризових станах, зміцнення власної стресостійкості та турбота про психоемоційний стан дітей в час війни.

Навчання надзвичайно насичене та інтерактивне, з великою кількістю практичних завдань, моделювань, відпрацювань під час онлайн вебінарів. Окрім того, вчителі мають можливість додатово опрацювати онлайн-курс, який містить велику кількість вправ, технік, завдань для самоперевірки, корисних матеріалів, відео від тренерок та багато іншого», — зазначає Ольга Савиченко, кандидатка психологічних наук, доцентка кафедри соціальної та практичної психології ЖДУ ім. І. Франка. 

Також програма є доказовою: ефективність доведена експериментальним шляхом через дослідження під керівництвом асоційованої професорки Іллінойського університету Др. Тари Пауелл, до публікації готується наукова стаття у міжнародному виданні.

Теоретична частина програми (онлайн-лекції) вдало поєднана з практичними заняттями та самостійною роботою, виконанням вправ на перевірку знань та тестувань. Формат онлайн-навчання дає можливість долучати освітян з різних регіонів України, зокрема прифронтових. І це є великою перевагою.  Але постійні відключення світла та нестабільний інтернет стають перепонами для якісного дистанційного навчання. Тому команда розробниць курсу вирішила продовжити роботу і зараз працює над створенням офлайн-формату, у планах також створення змішаного формату.

Успішне проходження навчання гарантує шкільним психологам отримання сертифікатів на 4,5 кредити ЄКТС, а вчителям на 2 кредити ЄКТС і може бути зараховане в системі підвищення кваліфікації.

«Програма для вчителів побудована із врахуванням вимог професійного стандарту вчителів початкових класів. При побудові програми для практичних психологів реалізовані загальні фахові компетентності, які передбачені професійним стандартом практичного психолога в освіті. І для студентської аудиторії ми так само спиралися на магістерський освітній стандарт. З одного боку це програма про психологічну компетентність, а з іншого — про формування готовності взаємодіяти та надавати підтримку дітям і підліткам, які мають складнощі психічного здоров`я або перебувають у кризових станах», — додає Наталія Портницька, кандидатка психологічних наук, завідувачка кафедри соціальної та практичної психології ЖДУ ім. І. Франка.

Програма має 7 модулів, що охоплюють питання взаємодії вчителів з дітьми та підлітками зі складнощами психічного здоров’я та у стресових ситуаціях, взаємодії з батьками, стресостійкості в освітньому просторі та психічного здоров’я дітей та підлітків в умовах війни:

Експертна оцінка та варіанти партнерства для поширення навчання

Програма передбачає інтерактивний тренінговий формат навчання. Він дозволяє поєднувати теоретичне навчання із формуванням необхідних практичних навичок, а також враховувати вже наявний професійний та життєвий досвід учасників. 

«Програма розв’язувала дві задачі: ми давали доволі великий обсяг навчального матеріалу для підсилення спроможності здійснювати психосоціальну підтримку, а з іншого боку — вчили наших учасників користуватися різними онлайн-сервісами», — каже Ірина Тичина, декан соціально-психологічного факультету ЖДУ ім. І. Франка.І

Для зручнішої роботи із матеріалами, спеціально для тренерів (шкільних психологів) команда розробила посібник, який містить покрокову інструкцію як організувати та провести навчання за кожним Модулем програми для вчителів. 

Посібник можна знайти на платформі Resilience.help. за посиланням.

Впровадження програми відбувалося в декілька етапів: 

1. навчання авторками програми тренерів (шкільних психологів); 
2. проведення парних тренінгів майбутніми тренерами для груп, сформованих із вчителів; 
3. навчені тренери проводили тренінги для вчителів на місцях.

У ході зустрічі Павло Хобзей, директор Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти високо оцінив важливість та практичну цінність програми та розповів про можливість інтегрувати блоки програми до навчання шкільних психологів та педагогічних працівників. 

Ганна Гладкова, начальниця відділу професійного розвитку педагогічних працівників Українського інституту розвитку освіти розповіла про можливості УІРО для сприяння поширенню програми. Зокрема, інформування про програму на ресурсах інституту, а також координування із людьми, які займаються питаннями підвищення кваліфікації в окремих інститутах. 

Надалі команда розглядає всі варіанти партнерства та інтеграцій для поширення навчання:

• обласні департаменти/управління освіти;
• тренінгові центри;
• інститути післядипломної освіти;
• заклади вищої освіти;
• інші суб’єкти надання послуг з підвищення кваліфікації.

«Програмою зацікавилися у Навчальному центрі при Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна. Ми отримали від них запит на створення курсу змішаного формату із застосуванням методу «перевернутого класу», і нині плануємо підписати меморандум про співпрацю», — каже Анжеліка Назаренко, керівниця психологічного напрямку ГО «Смарт освіта». 

Відгуки учасників програми

Своїми враженнями від проходження програми поділилися учасники:

«Програма «Психосоціальна підтримка для освітян» є вкрай важливою для педагогів, оскільки вона допомагає глибше зрозуміти виклики, пов’язані з психічним здоров’ям учнів та вчителів, і дає інструменти для їх подолання. Як психолог, я вважаю цей курс надзвичайно корисним, адже він охоплює практичні аспекти роботи з дітьми та підлітками у кризових станах, навчає алгоритмів першої психологічної допомоги, а також допомагає розвивати навички саморегуляції для роботи у стресових умовах. 

Особливо цінними для мене стали методики взаємодії з дітьми у кризових ситуаціях та техніки управління стресом, які я успішно застосовую у своїй практиці. Цей курс не лише розширив мої професійні знання, а й став потужним інструментом підтримки освітян, які щодня стикаються з численними викликами. Бажаю всім педагогам пройти цю програму та зміцнити свої навички для ефективної роботи з дітьми та підлітками», — ділиться враженнями Олена Федоровська, практична психологиня Біляївського ліцею Новоолександрівської сільської ради.

«Проходження курсу допомагає вчителям краще розуміти власний емоційний стан, справлятися зі стресом та зберігати внутрішній емоційний баланс. Це не лише сприяє їхньому психічному здоров’ю, але й покращує взаємодію з учнями та колегами, створюючи сприятливий клімат у навчальному середовищі. А ще, вчитель вчиться відрізняти кризові стани та психічні розлади у дітей та колег. Вчиться надавати психосоціальну підтримку і перенаправляти учасників освітнього процесу.  Мені цей курс сподобався за змістовність, доступність викладеного матеріалу. Використовую у своїй практиці алгоритм надання підтримки для освітян в період кризи та психічних розладах», — говорить Андрій Андрейко, психолог центру професійного розвитку педагогічних працівників.

Детально з програмою можна ознайомитися на платформі Resilience.help. Програма для студентів — за посиланням, програма для шкільних психологів — за посиланням, програма для вчителів — за посиланням. 

Дослідження стало спільною роботою спеціалістів психологічної платформи Resilience.help від «Смарт освіти», науковиць із Житомирського державного університету, а також закордонних партнерів: міжнародної організації «Americares» та асоційованої професорки Іллінойського університету докторки Тари Пауелл, яка виступила науковою консультанткою Дослідження. Проєкт підтримало Міністерство освіти та науки України. Він став цікавою колаборацією державних інституцій, громадського сектору, наукової спільноти та ЗВО.

«На меті було дослідити психоемоційний стан освітян на третьому році війни, їхню здатність надавати психосоціальну підтримку учасникам освітнього процесу (знання, навички, фізичну та психологічну готовність), а також перевірити ефективність навчання на програмі «Психосоціальна підтримка освітян» для широкого кола вчителів», — каже Тетяна Ширяєва, психотерапевтка, кандидатка наук із психології, членкиня команди з розвитку платформи Resilience.help.

Тетяна Ширяєва розповідає, що дослідження було побудовано наступним чином: з-поміж шкільних психологів та вчителів, які зголосилися долучитися до Дослідження, було сформовано дві репрезентативні групи. Першій — запропоновано пройти дистанційне навчання та опитування, друга група — стала контрольною і брала участь лише в опитуванні.  

Учасники заповнювали одразу дві анкети. Перша була про рівень психологічного стану. Друга — про готовність (здатність) надавати психосоціальну підтримку учасникам освітнього процесу. Опитування навчальних та контрольних груп (як шкільних психологів, так і вчителів) проходило у три хвилі — на початку навчання, одразу по завершенню навчання та через місяць після його завершення. Такий підхід  мав показати не лише загальну картину психоемоційного стану освітян та його змін у часі, він також дав можливість оцінити ефективність тренінгу та спроможність шкільних психологів та вчителів навчатися у форматі онлайн.

Загальний обсяг навчання для шкільних психологів за Програмою «Психосоціальна підтримка освітян» склав 135 астрономічних годин (4,5 кредити ЄКТС) та 60 астрономічних годин (2 кредити ЄКТС) для вчителів.

Цього року в межах проєкту пройшли онлайн навчання та отримали тренерські сертифікати 61 шкільний психолог (ще 20 пройшли підготовку у 2023 році під час пілотування Програми). Своєю чергою під час практичних занять за підтримки команди проєкту вони провели повноцінне навчання для майже 500 вчителів, які також на виході отримали відповідні сертифікати про підвищення кваліфікації. Надалі ці сертифіковані тренери мають можливість самостійно проводити тренінги для вчителів у своїх територіальних громадах і таким чином масштабувати навчання.

«Унікальність нашого тренінгу, який є складовою частиною проєкту у тому, що він був адаптований для системи освіти та містить великий практичний компонент. Ми не просто взяли якісь хороші іноземні програми та впровадили, а ми їх творчо обробили й довели їхню ефективність з наукового погляду. Нині наша задача — знайти спільні рішення щодо масштабування напрацьованих результатів в системі середньої освіти, вищої освіти, післядипломної освіти, підвищення кваліфікації», — зазначила Оксана Макаренко — співзасновниця ГО «Смарт Освіта», керівниця проєкту «Психосоціальна підтримка освітян».

Дієвість Тренінгу підтверджують й отримані результати Дослідження, про це на обговоренні розповіли науковиці з Житомирського національного університету ім. І. Франка (ЖДУ) Наталія Портницька, Ольга Савиченко та Ірина Тичина. Основними показниками психоемоційного стану, на які дослідниці звертали увагу стали:

• емоційний компонент психічного здоров’я;
• соціальний компонент психічного здоров’я;
• психологічний компонент психічного здоров’я;
• професійне вигорання;
• депресія;
• тривога;
• загальний рівень сприйняття стресу;
• уявна безпорадність;
• відсутність самоефективності. 

Наукова команда проєкту з ЖДУ зазначила про позитивну динаміку обізнаності з питань психічного здоров’я та готовності до психосоціальної підтримки в експериментальній групі у порівнянні з контрольною. Про це свідчать результати опитувань, подані на скриншоті:

Також науковиці зазначають про покращення психоемоційного стану вчителів, зокрема зниження тривоги, депресії, професійного вигорання та рівня стресу, а також покращення психологічного, соціального та емоційного компонентів психічного здоров’я під час та після проходження навчання:

Адам Кін, директор із вирішення комплексних надзвичайних ситуацій ГО «Americares» розповів про очікування, реальне масштабування та імплементацію результатів Дослідження на інші країни, що постраждали від війни.

«Дослідження підкреслює стійкість українського народу, особливо освітян, які продовжують виконувати свою важливу роботу під час цієї тривалої та болісної війни. Дослідження стало надзвичайно важливим досвідом для всіх учасників, і його слід вивчати та поширювати на інші регіони, які також постраждали від війни. Ми сподіваємося та очікуємо, що це дослідження і практичний досвід адаптації отриманих уроків допоможе нам краще зрозуміти потреби українських педагогів і психологів, щоб створити для них ефективні програми. Ми надіємося, що результати проєкту будуть корисними в різних аспектах, зокрема, для ухвалення управлінських рішень щодо залучення вчителів та інших педагогів до забезпечення психологічних потреб дітей, а також можуть бути поширені по всій системі освіти», — звернув увагу Адам Кін. 

Також під час зустрічі Анастасія Голотенко, експертка Координаційного центру з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України, Голова проєктного офісу з питань психології Міністерства освіти і науки України, розповіла про зміну підходів до організації Психологічної служби у системі освіти та бачення МОН щодо партнерства з громадським сектором для реалізації цих змін.

«Для української системи освіти вже назріла зміна підходів у роботі психологічної служби. Пріоритетний проєкт Міністерства освіти та науки України, який реалізується в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» ініційованої першою леді України Оленою Зеленською, присвячений психосоціальній та психологічній підтримці усім учасникам освітнього процесу на всіх рівнях освіти», — зазначає Анастасія Голотенко.

Анастасія Голотенко додає, що проєкт МОН охоплює два складники: внесення тематик, що стосуються психічного здоров’я та психосоціальної підтримки в зміст освіти, а також переосмислення підходів до роботи психологічної служби в системі освіти. 

На експертне обговорення доєдналася Лілія Гриневич, проректорка з науково-педагогічної роботи Каразінського університету, міністерка освіти і науки України (2016-2019 рр.). Вона розповіла про професійний стандарт для вчителів, який охоплює психосоціальні компетенції, а також поділилася своїми думками щодо Дослідження.

«Те, що ми сьогодні бачимо в цьому проєкті — фактично модельний освітній курс для зрощування компетентностей у вчителів, які визначені у професійному стандарті вчителя: психологічної, емоційно-етичної та здоров’язбережувальної. Також саме дослідження мене захоплює тим, яка методологія була застосована і наскільки все було продумано. Адже ми маємо багато різної соціології та різних досліджень, але нам бракує валідності цих досліджень, і мені імпонує презентоване дослідження за розвитком інструментарію, формуванням вибірки, дизайном дослідження щодо контрольної групи, етапами дослідження, де ми бачимо, як саме цей курс міг вплинути на слухачів», — каже Лілія Гриневич.

Докторка Тара Пауелл, асоційована професорка Іллінойського університету, керувала дослідницькою частиною проєкту та розповіла на зустрічі про його методологію, результати та свої враження від роботи з українською командою. 

«Дуже складно проводити такі дослідження в регіонах, що постраждали від конфлікту. Але я думаю, що результати цього дослідження дійсно матимуть далекосяжний вплив. Ми підготували про нього публікацію для наукового журналу, щоби велика кількість людей по всьому світу змогла прочитати та побачити результати. 

Ми дійсно виявили значні покращення: вчителі, які брали участь у програмі, підвищили готовність надавати психосоціальну підтримку, покращили знання, а також знизили рівень стресу, тривоги, вигорання і депресії більше, порівняно з контрольною групою. Також значно покращилося самопочуття учасників програми», — ділиться деталями Тара Пауелл. 

Також на зустрічі розповіла про адаптацію та впровадження тренінгу Вікторія Горбунова, голова Національного комітету EuroPsy, докторка психологічних наук, психотерапевтка. Пані Вікторія вже давно співпрацює з ГО «Смарт Освіта», брала  участь у  формуванні  концепції платформи Resilience.help, допомагає відбирати науково-доказові методи для творення авторських навчальних програм, а також є ініціаторкою адаптації Універсального тренінгу з психічного здоров’я (УТПЗ), який було покладено в основу Програми «Психологічна підтримка освітян». 

«Ми досліджували, наскільки тренінг універсальний та добре сприймається фахівцями першої лінії: тими, що стоять на вході в систему —, зокрема, вчителями. Наскільки ця програма є здатною, аби її можна було адаптовувати до потреб, які мають різні фахівці першої лінії, наскільки можна робити нові формати — це те, що ви зробили: адаптували програму і зробили абсолютно новий формат. Також досліджувалася здатність до поширення: що можна додати в програму, які зробити модулі. Якщо ви подивитеся на дані, хто з фахівців, для яких розроблявся універсальний тренінг з психічного здоров’я та його адаптації, найбільше використовує цей тренінг — то це працівники освітньої сфери, зокрема і вчителі», — звертає увагу Вікторія Горбунова. 

Результати дослідження, корисні поради та вправи згодом з’являться на платформі Resilience.help. Платформа була створена спеціально для освітян, куди команда збирає практики, що є науково-доказовими, і які вчителі можуть використовувати для підтримки психологічного здоров’я для себе та для учнів. 

Детальніше про зміст тренінгу, його основи та методологію команда проєкту й дослідниці будуть говорити під час наступної зустрічі, яка відбудеться на початку грудня.

«Наші партнери з Americares активно підтримують Україну в різноманітних програмах з охорони здоров’я, зокрема й ментального. Наш проєкт «Психосоціальна підтримка для освітян» зацікавив їх, бо має наукове підґрунтя, зокрема методи та інструменти, які ми використовуємо у навчанні шкільних психологів та вчителів», – зазначає Оксана Макаренко, керівниця психологічного напрямку ГО «Смарт Освіта».

Проєкт охопив всю Україну. Завдяки підтримці Міністерства освіти і науки України, на онлайн навчання потрапили шкільні психологи та вчителі з усіх областей.

«У межах проєкту ми створили три навчальних програми: для вчителів, для шкільних психологів, які також стали ліцензованими тренерами, та студентів університету. Це ґрунтовний онлайн курс обсягом 135 годин (4,5 кредити ЄКТС), який було створено разом з командою науковиць із Житомирського державного університету ім. І. Франка. Він складається з 7-ми навчальних модулів, містить багато практичних завдань та тестів на самоперевірку, а також відеокурс для закріплення отриманих знань та навичок. Також співавторкою тренінгової програми є сімейна дитяча психологиня Світлана Ройз, – розповідає керівниця проєкту Оксана Макаренко. – Американські партнери також підтримали нас не тільки фінансово, а й надали багато корисних матеріалів і експертизи під час розробки курсу».

Протягом лютого-червня 2024 року понад 80 шкільних психологів, 380 вчителів та 22 студенти психологічного факультету вчилися на модульному курсі визначати психічні розлади та надавати першу психологічну допомогу учасникам освітнього процесу, зокрема і самим собі. Училися розуміти, коли виникає потреба спрямовувати дитину/підлітка за більш професійною допомогою.

Паралельно з навчанням учасники проєкту взяли участь у дослідженні. Науковою консультанткою  проєкту стала доктор Тара Пауелл, асоційована професорка Іллінойського університету (США). 

Науковці вимірювали не тільки рівень психологічного стану українських освітян, але й оцінювали  ефективність створеного курсу. Результати дослідження будуть оброблені у липні-серпні та покладені в основу наукової статті для спеціалізованого міжнародного видання. 

Такий досвід для напрямку психологічної підтримки саме в освітньому середовищі є унікальним. Партнери з Americares були вражені підходом, організацією та кількістю якісних матеріалів, які команда проєкту змогла зібрати в один курс. 

«На нашій зустрічі ми також обговорили з ними вектор подальшої співпраці та формат, у якому готові продовжувати взаємодіяти з учасниками освітнього процесу, враховуючи проблеми з електропостачанням та нестійким інтернетом. У подальшому ми також плануємо створювати нові проєкти з психосоціальної підтримки для українських дітей та батьків. Ми відкриті до співпраці, у нас багато чудових ідей, які ми пропонуємо різним донорським організаціям. Разом можна зробити багато важливих і корисних речей заради майбутнього», – додає очільниця ГО «Смарт освіта» Галина Титиш.

Зауважимо, що Americares Foundation, Inc. — неприбуткова організація, яка понад 40 років надає допомогу у сфері здоров’я та добробуту для людей, які потерпають внаслідок війни, стихійного лиха, бідності тощо по всьому світу.

Із тисячі заявок ми обрали 30 шкіл, які найближчі до лінії розмежування фронту або до кордону з країною-агресором та навчаються очно чи у змішаному форматі: Сумська, Запорізька, Дніпропетровська, Харківська, Миколаївська та Херсонська області. 

Ідея «Скринь» належить нашій керівниці психологічного напряму Оксані Макаренко, а вміст розроблявся спільно з дитячою сімейною психологинею Світланою Ройз. Тому, це не просто бокси з іграшками, а травмоорієнтований підхід й практики стійкості. У «Скрині» зібрані речі, які націлені на різні органи чуття дитини: тактильний, зоровий, розумовий.

«Наприклад, пледи діти використовують не тільки, щоб зігрітися, а й для ігор, аби відчувати ці кордони тіла й захисту. А коли дитина «розминає» у руці антистресові іграшки, вона автоматично повертається в момент тут і зараз — аби вийти зі стану стресу й тривоги. Ми також додали й ігри-практикуми, розроблені Світланою Ройз, які безоплатно доступні на нашому сайті, та книги, які спеціально для «Скрині в укриття» відібрала Лабораторія дитячого читання «БараБука». Вони максимально добрі, веселі, цікаві, щоб діти в укриттях перемикали свій фокус на щось приємне й легке», – говорить очільниця «Смарт освіти» Галина Титиш.

У Скриню ввійшли і відомі всім настільні ігри: Дженга, УНО, Дабл, які націлені на згуртованість, щоб разом весело і насичено провести час в укритті. Поклали навіть такі дрібниці, які школи потребують: ліхтарики, олівці, фломастери, просто білий папір.

«Нам здається, що діти звикли до перебування в укриттях і їм вже не потрібна підтримка. Діти дійсно адаптуються до будь-яких, навіть найскладніших умов. Але їм завжди потрібно відчуття, що поруч з ними є надійні дорослі, які можуть стати опорою. Скерувати їх активність, надати допомогу за потребою. Ми вивчили стратегії подолання стресу, які використовують діти під час перебування в укритті. І вміст цієї скрині – універсальний, щоб допомогти чи просто разважити різних дітей. Школярі можуть обрати щось для врегулювання стресу через тіло та рух, соціальну взаємодію в іграх, через канал інтелекту – читаючи книжки, у творчості, у можливості створити своє особисте захищене місце (з карематів та пледів). Дорослим лише потрібно запропонувати дітям обрати чи скерувати дітей до конкретного предмету», – ділиться Світлана Ройз.

Загалом вміст кожного з боксів розрахований на понад 100 дітей різного віку. 

Пілотні школи, які отримали «Скрині» у 2023 році діляться, що коли не перебувають у сховищі, психологи використовують ресурси у своїй роботі. 

Команда «Смарт освіти», безмежно вдячна Світлані Ройз, «BaraBooka», Посольству України в Швейцарії, партнерам, які профінансували закупівлю.

Окрему подяку висловлюємо українській компанії з логістики «Нова пошта», яка доставила «Скрині» до шкіл безоплатно.

Ми сподіваємося, що «Скриня в укриття» буде великим ресурсом як для учнівства, так і для вчительства. А також всім, хто раніше заповнював заявку на отримання боксів анонсуємо, що ще 70 «Скринь» невдовзі почнемо комплектувати, тому, очікуйте на щасливі листи від «Смарт освіти».

Проєкт реалізується завдяки спадщині Едмонда Нільсена.

Зареєструватися для участі в події всі охочі можуть, заповнивши google-форму за посиланням: https://forms.gle/hZU6jQroRFtEeNWK6

Навчання в межах проєкту відбудеться онлайн: 9  та 11 квітня з 15:00 до 17:00. 
Посилання на зустріч зареєстровані учасники та учасниці отримають завчасно на електронні адреси. Звертаємо увагу освітян і освітянок, що кількість місць обмежена.

Тренерка вебінару – Наталія Подоляк, сімейно-дитяча психотерапевтка (яка працює в напрямах КПТ, EMDR, ССТ), а також тренерка програми «Діти і війна. Техніки зцілення».

Тренінгова програма передбачає теоретичний і практичний блоки. Зокрема, під час навчання учасники та учасниці зможуть:

• докладніше дізнатися про психологічну травматологію;
• отримати конкретні техніки та методики для зменшення стресу й емоційної напруги під час роботи з дітьми й підлітками.

За результатами підвищення кваліфікації за програмою освітяни отримають персональні сертифікати обсягом 6 годин (0,2 кредиту ЄКТС), засвідчені підписами Голови правління ГО «Смарт освіта» Галини Титиш і тренерки програми «Діти і війна» Наталії Подоляк.

У розробці програми «Втрати та способи з ними впоратися» також брала участь співавторка концепції «НУШ», співзасновниця «Смарт освіти» й керівниця психологічного напряму Оксана Макаренко. Докладніше про програму можна дізнатися за посиланням.

Знайти корисні ресурси, поради й тренінги щодо життєстійкості освітяни, учні та їхні батьки можуть також на порталі проєкту Resilience.Help від «Смарт освіти».

Довідка. Тренінг відбудеться за підтримки платформи Global Giving.

Сьогодні в Україні функціонує майже 13 тисяч шкіл, у яких навчається 3,9 млн учнів і викладає 388 тис. вчителів. Школи переважно працюють офлайн. Постійні повітряні тривоги, адаптація тимчасово переміщених учнів із прифронтових зон, збільшення навантаження в роботі – це умови, у яких доводиться постійно працювати українським педагогам. 

У межах Програми «Психологічна підтримка освітян» у лютому 2024 року в Україні стартувало масштабне дослідження психоемоційного стану шкільних психологів та вчителів. Його результати не тільки дадуть розуміння, у якому стані перебувають українські освітяни зараз, але й допоможуть визначити, чи готові вони надавати ефективну психологічну підтримку учням та їхнім батькам під час військового стану, та як краще організувати набуття ними таких навичок. Дослідження охоплює всі регіони України і проводиться за підтримки Міністерства освіти і науки України.

«Ніхто з нас не готувався до війни, до роботи в таких складних стресових умовах. Але ми мусимо вистояти, мати внутрішній ресурс, навички і вміння подбати не лише про себе, а й про своє ментальне здоров’я. Наші діти теж потребують підтримки й допомоги. І часто батьки та вчителі не знають, як вчасно розпізнати порушення ментального здоров’я у школярів, не нашкодити, надати допомогу. Тому, ми не просто досліджуємо стан освітян і їхню готовність надавати необхідну допомогу, ми розробили спеціальну програму для шкільних психологів та вчителів, аби вони вміли бачити потреби дітей та працювати з ними, підтримувати, а також коректно спрямувати дитину до фахівців, у разі потреби», – зазначає Оксана Макаренко, співзасновниця та кервіниця психологічного напряму в «Смарт освіті».

Проєкт, над яким працюють Americares Foundation, Inc. та «Смарт освіта» побудований наступним чином: з-поміж шкільних психологів та вчителів, які виявили бажання долучитися, сформовано дві репрезентативні групи. Першій запропоновано пройти дистанційне навчання, друга група – стане контрольною. Усі учасники проходять опитування у три хвилі, яке покаже не лише загальну картину психоемоційного стану освітян та його змін у часі, але й дасть можливість оцінити важливість навчання та дозволить його вдосконалити для подальшого масштабування. 

Першими проходять навчання шкільні психологи. Для них «Смарт освіта» у партнерстві з Americares Foundation, Inc. розробило модульний онлайн тренінг на основі УТПЗ, адаптувавши всі матеріали саме для сфери освіти. Його авторками стали науковиці з Житомирського державного університету ім. Івана Франка: Наталія Портницька, Ірина Тичина та Ольга Савиченко, а також відома українська дитяча сімейна психологиня Світлана Ройз. 

Навчені психологи стають вже тренерами для вчителів у своїй школі. Ця практична складова їхнього навчання є обов’язковою для отримання відповідного сертифіката. А щоб охопити навчанням більшу кількість учителів команда проєкта розробила спеціальні матеріали на допомогу тренерам, які вестимуть дистанційний курс – презентації до кожного з 7-ми модулів, відео ролики, посібник із викладання курсу та потужний перелік додаткових допоміжних ресурсів з різних джерел.

Усі матеріали мають науково доказову базу, пройшли попереднє пілотування влітку минулого року, доопрацьовані й розміщені на цифровій платформі Resilience Help.

Загалом за результатами даного етапу Програми за підтримки Americares Foundation, Inc. заплановано навчити щонайменше 60 шкільних психологів та 720 вчителів. 

Паралельно з навчанням «Смарт освіта» разом із командою науковиць із Житомирського університету проводить Дослідження. Завдяки порівнянню психоемоційного стану освітян та їхньої готовності надавати психосоціальну підтримку всім учасникам освітнього процесу в групах, що пройшли навчання, та контрольних групах (які не проходили його) буде проведена глибока аналітика, яка стане основою для наукової статті. Її публікація запланована в одному з міжнародних наукових видань вже цього року.

Консультантом цього Дослідження виступає асоційована професорка Іллінойського університету Др. Тара Пауелл.

«У цьому Дослідженні ми спостерігаємо й аналізуємо вплив війни на психічний та емоційний стан українців, щоб розуміти якої підтримки вони потребують для покращення ментального здоров’я, а також, які інструменти найбільш релевантні для цього. Ми впевнені, що публікація наших висновків в авторитетному міжнародному науковому виданні приверне світову увагу до проблем в країні, що зазнає масштабної агресії», – говорить док. Тара Пауелл, асоційована професорка Іллінойського університету.

Результати Дослідження за підтримки Міністерства освіти і науки України будуть презентовані освітянській спільноті та братимуться до уваги при розробці нормативно-правової бази, що регулює питання перезавантаження системи психологічної підтримки для ланки середньої освіти в умовах російської агресії.

Партнерство Americares Foundation, Inc. та «Смарт освіти» у цьому проєкті не випадкове. Ми як організація вже багато років дотичні до освітньої реформи в Україні і маємо високий ступінь довіри стейкхолдерів, активно співпрацюємо з державними інституціями та розвиваємо власну цифрову платформу з психологічного напряму Resilience Help.

«Americares вже понад два роки працює в Україні і надає різнопланову підтримку українцям у галузі охорони здоров’я, зокрема, у питаннях психологічної стійкості. Цей проєкт є поки найбільшим, і ми раді, що маємо змогу співпрацювати з ГО «Смарт освіта», щоб досягти такого широкого охоплення та впливу.  Результати проєкту дадуть нам підстави рухатися далі і продовжувати підтримку України у складні для неї часи через операції гуманітарного реагування», – відмічає Ребекка Карні, старша програмна менеджерка MHPSS, Ukraine Responce, Americares Foundation, Inc.

Мета програми полягає у формуванні в освітян знань із теми психологічної травматології та опануванні технік і методик зі зниження стресу й напруги, які вчителі зможуть впроваджувати зі своїми учнями.

Навчання буде відбуватися онлайн 2 та 4 квітня з 15:00 по 17:00. Посилання на зустріч буде надіслано завчасно після реєстрації. Кількість місць на тренінг обмежена.

За результатами підвищення кваліфікації за програмою надається персональний сертифікат, засвідчений підписами Голови правління ГО «Смарт освіта» Галини Титиш та тренерки програми «Діти і війна» Наталії Подоляк.

Загальний обсяг навчання: 6 годин (0,2 кредити ЄКТС).

Зареєструватися можна тут: https://forms.gle/TUQi8EKgZztwZrgE8

Тренінгова програма з Наталією Подоляк передбачає теоретичний та практичний блоки для різних груп освітян. Заняття сприяють формуванню в освітян знань про психологічну травматологію, а також надають конкретні техніки й методики для зменшення стресу й емоційної напруги.

Розробниці програми:

• Наталія Подоляк – сімейно-дитяча психотерапевтка (напрямки роботи: КПТ, EMDR, ССТ). Тренерка програми «Діти і війна. Техніки зцілення».
• Оксана Макаренко – співзасновниця ГО «Смарт освіта», керівниця психологічного напрямку.

Більше про програму можна почитати тут.

Тренінг проводиться за підтримки платформи Global Giving.

Майже 2 роки тому університет став нашим партнером у проєкті «Україна розмовляє англійською» і дотепер допомагає залучати іноземних волонтерів, які проводять безоплатні заняття з англійської мови для українських дітей.

Наступним кроком співпраці стала технічна підтримка наших освітніх проєктів. Університет безкоштовно надав «Смарт освіті» Learning Management System (LMS) – систему управління навчальною діяльністю, яка використовується для розробки, управління та поширення навчальних онлайн-матеріалів із забезпеченням спільного доступу. Завдяки цій системі ми наразі маємо можливість проводити безпечне онлайн-навчання для українських дітей та надолужувати їхні освітні втрати.

А у березні 2024 наша ГО та Університет Монаша вийшли на новий рівень партнерства та розпочали розробку рекомендацій для іноземних та українських вчителів щодо того, як працювати з українськими дітьми в умовах війни.

12 березня у місті Прато, Італія, відбувся воркшоп «Trauma-Informed practice education», у якому взяли участь науковці Університету Монаша, представники ГО «Classrooms Without Walls» та представники ГО «Смарт освіта»: Олена Жупанова, менеджерка проєкту «Україна розмовляє англійською», Оксана Макаренко, керівниця психологічного напряму організації, та Тетяна Ширяєва, науковиця, психотерапевтка та наша партнерка.

Мета зустрічі – розробити рекомендації для іноземних вчителів про те, як працювати з українськими дітьми під час війни та враховувати усі особливості такого формату роботи. Окрім цього, іноземні партнери нададуть свою експертизу у викладанні та психологічні поради, які ми обʼєднаємо із власними напрацюваннями та надамо українським освітянам.

Під час воркшопу українська частина команди провела презентацію досліджень стану українських дітей в умовах війни: розповіла про те, скільки дітей вчиться онлайн, офлайн та у змішаному форматі, що таке «змішаний формат» та як він працює, скільки учнів пропускають школу через повітряні тривоги тощо. Розповіли також і про психологічні особливості вчителювання: як ми даємо раду стресам вчителів, дітей і батьків; які особливості спілкування та взаємодії з дітьми ми маємо; які правила і «табу» виникли через війну.

«Не називайте нашу війну «конфліктом». Те, що відбувається в Україні – це масивні бойові дії та руйнування, співмірні з Другою світовою війною. Термін «конфлікт» применшує масштаб.

Українців, що переїхали через російську агресію, може травмувати слово «біженці». Велика частина з них хочуть повернутися додому, і краще називати їх «displaced» (ті, що тимчасово переїхали), а не «refugees» (біженці).

Моєю задачею було озвучити та зробити видимими ці та подібні речі з українського контексту. «Ми можемо надати свою підтримку та експертизу, – сказав нам австралійський університет Монаш, – і готові розробити рекомендації щодо роботи з дітьми під час війни, але нам потрібні ви, аби пояснити речі зсередини. Ті, яких ми не бачимо», – розповідає Олена Жупанова.

На воркшоп також приїхала учениця проєкту «Україна розмовляє англійською» Софія Якименко, щоб стати голосом українських дітей та розповісти про особливості сприйняття учнями процесу навчання в умовах війни:

«Усі діти переживають цю війну по-різному: хто в бомбосховищі, хто за кордоном, а хто в квартирах без електрики. Для всіх це різний досвід, і тому дати поради, які працювали б для всіх, неможливо. Проте є загальні рекомендації, яких, на мою думку, варто дотримуватися під час роботи з усіма дітьми.

Для іноземних волонтерів це: не називати війну конфліктом, не казати, що культура – поза політикою, та не називати тимчасово переміщених осіб емігрантами чи біженцями, адже більшість з них хоче повернутися.

Також треба розуміти, що через війну українські діти подорослішали швидше за їхніх однолітків з-за кордону, тож і підхід до них має бути відповідний, не дитячий. Ну і найголовніше, що стосується і українських вчителів, і іноземних волонтерів: треба вміти слухати дітей і питати їх, про що вони хочуть говорити саме у цей момент навчання».

Софія з нами від самого початку проєкту, і хоч наразі проживає з родиною в Італії, продовжує бути активною учасницею українського середовища. У свої 14 років дівчина бере участь у великій кількості міжнародних активностей – зокрема, спільно з «Classrooms Without Walls» веде лідерську групу та пише книжки.

«З проєктом «Україна розмовляє англійською» я вже 2 роки. Ще від моїх перших зустрічей у Львові, куди я тимчасово переїхала з батьками на початку війни, він дав мені можливість спілкуватися з однолітками-однодумцями і підтримував мене, поки я повернулася назад до Києва, вступила у новий ліцей та виїхала в Італію. Крім того, ці зустрічі продовжують з кожним днем показувати, що є люди за кордоном, які готові допомогти, чим можуть, і підтримують українців. Як сказала одна з афганських студенток Classrooms Without Walls, ці зустрічі нагадують нам, що людяність досі існує».

Програма співпраці з Університетом Монаша щодо розробки рекомендацій для вчителів розрахована до кінця вересня 2024 року. У результаті програми ми презентуємо розроблені матеріали для іноземних волонтерів та українських вчителів, а також надамо психологічні матеріали для освітян із врахуванням особливостей стану дітей в умовах війни.

Раді почати таку цікаву і корисну співпрацю та обʼєднати людей з усього світу: із різним досвідом, проте з однією метою – допомогти українській системі освіти та українським дітям навчатися не лише якісно та ефективно, але й комфортно і безпечно.

Мета програми полягає у формуванні в освітян знань з теми психологічної травматології та опануванні технік і методик зі зниження стресу і напруги, які вчителі зможуть впроваджувати зі своїми учнями.

Навчання буде відбуватися онлайн 12 та 14 березня з 15:00 по 17:00. Посилання на зустріч буде надіслано завчасно після того, як ви зареєструєтеся. Кількість місць на тренінг обмежена.

За результатами підвищення кваліфікації за програмою надається персональний сертифікат, засвідчений підписами Голови правління ГО “Смарт освіта” Галини Титиш та тренерки програми “Діти і війна” Наталії Подоляк.

Загальний обсяг навчання: 6 годин (0,2 кредити ЄКТС).

Лінк на реєстрацію тут: https://forms.gle/AnSubrJ5k9NB6grq9

Тренінгова програма з Наталією Подоляк передбачає теоретичний та практичний блоки для різних груп освітян. Заняття сприяють формуванню в освітян знань про психологічну травматологію, а також надають конкретні техніки й методики для зменшення стресу й емоційної напруги.

Розробниці програми:

• Наталія Подоляк – сімейно-дитяча психотерапевтка (напрямки роботи: КПТ, EMDR, ССТ). Тренерка програми “Діти і війна. Техніки зцілення”.
• Оксана Макаренко – співзасновниця ГО “Смарт освіта”, керівниця психологічного напрямку.

Більше про програму можна почитати тут.

Тренінг проводиться за підтримки платформи Global Giving.