За понад 8 років команда ГО «Смарт освіта»  створила десятки проєктів, до яких були залучені сотні тисяч дітей, освітян та батьків. Ми працювали над реформами в освіті, інформували й пояснювали важливі події та явища, допомагали долати освітні втрати дітям із прифронтових територій, а дітям з-за кордону – залишатися з Україною. Наша місія незмінна: розвивати освіту для якісної трансформації України у суспільство з європейськими цінностями. 

З кожним місяцем ідей і проєктів ставало більше, з’являлися нові напрямки роботи. Розвивалася і наша команда. Тому, щоб допомагати освіті ефективніше, ми ухвалили рішення про організаційні зміни.

З 1 лютого 2025-го року головою правління ГО «Смарт освіта» стала Іванна Коберник, співзасновниця організації. Іванна замінила на посаді Галину Титиш, яка очолить нову ГО «Вчися». Команда і співзасновниці дякують Галині за роботу і динамічний розвиток «Смарт освіти» в дуже складні часи. Ми залишаємося однодумницями й маємо спільну мету робити освіту сучасною, доступною і стійкою в умовах викликів сьогодення. Але від сьогодні проєкти, у різні часи створені ГО «Смарт освіта», розвиватимуться різними шляхами.

ГО «Смарт освіта» продовжить проєкти:

Одне з найбільших медіа країни про освіту Нова українська школа; 

Психологічний напрямок Resiliense.help: освітні програми, тренінги для учнів та освітян, корисні поради від експертів, відповіді щодо психологічного здоров’я на одноіменній платформі;

Подкасти про важливе і цікаве в освіті;

Проєкт підтримки шкіл на прифронтових територіях «Скриня в укриття»

І розпочинає новий проєкт «Енергонезалежна школа», про який ми повідомимо докладно найближчим часом.

Проєкти:

 «Вчися вухами», 

«Національний проєкт: пишемо есе», 

«Залишаємось з Україною», 

«Тепер я знаю», 

«Україна розмовляє англійською» 

будуть розвиватися в новій організації  – ГО «Вчися».

Дякуємо кожному і кожній за участь у наших проєктах, за відгуки, партнерство і підтримку. Залишаємося на звʼязку і продовжуємо розвивати українську освіту. Бо віримо в її силу. 

У різдвяному оповіданні, якими б складними не були зображені ситуації, завжди є місце чуйності, любові й диву – тому, що створює «дух свята». На шлях людяності й добра героя чи героїню можуть навернути спогади про дитинство, про святкування Різдва в родинному колі.

Прочитати текст можна на сайті «НУШ» за посиланням.

Українські письменники й письменниці охоче працювали в цьому жанрі. Ці твори – джерело знань про святкові обряди й звичаї українців, про те, як поступово ці звичаї змінювалися, європеїзувалися. Наприклад, з оповідань Олени Пчілки, Михайла Коцюбинського, Богдана Лепкого дізнаємося, що спочатку прикрашену ялинку чи сосонку, за північною модою, почали ставити в себе пани, а далі – і родини священників. Натомість для селян новорічна ялинка доволі довго лишалася дивиною.

З іншого боку, майже завжди у різдвяних оповіданнях українських авторів – і сучасники підхоплюють цю тенденцію – розгортаються гострі суспільні проблеми. Це і бідність, яка штовхає на відчайдушні вчинки, і нерівність між селянами й панами, і соціальна незахищеність “казенних” людей – службовців та вчителів. Для декого з цих персонажів бодай якесь різдвяне диво відбувається, як, скажімо, для молодих освітян в оповіданні Степана Васильченка “Вечеря” чи малого Івашка в “Мужицькому ангелі”. Для декого – на жаль, ні. Часом, як у творі Гната Хоткевича “Різдвяний вечір”, історії героїв, розказані у товаристві святкувальників, доволі похмурі й сумні, однак наштовхують на роздуми про справжню цінність добра й милосердя. Читачі й читачки в будь-якому випадку не залишаються байдужими.

До списку різдвяних оповідань потрапили твори Олени Пчілки, Михайла Коцюбинського, Лесі Українки, Богдана Лепкого, Івана Малковича та інших метрів української літератури, а також сучасних українських письменників.

Сам список та як ці твори можуть познайомити з різдвяними традиціями можна прочитати у повному тексті на сайті «НУШ» за посиланням.

Вона поділилася з нашим освітнім медіа «Нова українська школа» найцікавішими текстами для 4, 7 та 8 класів, а також завданнями до них. Саме в такий спосіб під час проєкту учасники вивчали теми з української мови – знайомлячись з українськими видавництвами, обираючи собі крокси та улюбленого «вухастика».

З матеріалу на ресурсі «НУШ» ви дізнаєтеся про те:

• як побудоване вивчення теми довкола тексту в проєкті «Тепер я знаю»;
• який текст та завдання до нього можна дати учнівству різних класів.

Програма з української мови в курсі з надолуження освітніх втрат «Тепер я знаю» складалася із 20 уроків, 2 з яких – вхідне та вихідне тестування.

«Кожен урок побудований так, що початок – це один або декілька текстів, різних за спрямуванням. Ми брали різні теми – це могли бути й капібари, й архітектура, і мурали.

Матеріал занурює дитину в діяльність без тривожності та предметного навантаження, натомість викликає пізнавальний інтерес та демонструє практичний зв’язок із життям, допомагаючи усвідомити, як здобуті знання можна використовувати в повсякденні.

Наприклад, коли діти читали текст про мурали, то пригадували стінописи у своєму місті. Учительки 8 класу пригадують, що на наступне заняття учні ділилися світлинами муралів та розказували про історію їх створення, висловлювали своє ставлення до цього виду мистецтва.

І це давало поштовх для того, щоб дитину розговорити, занурити в атмосферу й показати, що навчання – не страшне, і що вчителі тут для того, аби допомогти. Так текст ставав відправною точкою для спілкування та налагодження довіри в групі», – розповідає Наталя Вінницька.

Пані Наталя пропонує урок для 4 класу на повторення теми заголовок та головна думка тексту. Зробимо це через знайомство з вухастиками у світі природи.

• Заняття починаємо криголамом. А який ти вухастик?

Далі Наталя Вінницька пропонує текст про вухастиків, який діти читали під час літнього курсу, а також серію завдань, за допомогою яких можна закріпити прочитане і пройти предметну тему щодо заголовка та головної думки тексту.

Також у матеріалі пані Наталя подає тексти та завдання до них для сьомого та восьмого класів. На основі цих текстів діти зможуть закріпити знання з морфології та простого речення.

Вправи та тексти можна знайти у матеріалі на ресурсі «НУШ».

Проєкт «Тепер я знаю» реалізується ГО «Смарт освіта»в межах співпраці з ChildFund Deutschland і Educo та фінансується Sternstunden.

Зареєструватися для участі в онлайн-заході всі охочі можуть за посиланням.

Зустріч відбудеться онлайн 10 грудня 17:00. Організатори зазначають, що якщо не вдалося бути на попередніх заходах – не варто хвилюватися. Зустрічі ніяк не повʼязані між собою за суттю, адже кожного разу учасники й учасниці розглядають новий твір.

Перед подією варто прочитати або прослухати повість у повному обсязі, аби подія відбулася з максимальною користю.

Модеруватиме читацький клуб Ірина Пасько, кандидатка філологічних наук, аналітикиня медіа «Нова українська школа», авторка Telegram-каналу “Укрліт!”.

«Три засідання (два з «Метеликів у крижаних панцирах» і одне з «Гімназиста і Чорної Руки» пройшли чудово — і кожне по-різному. Учасниці помічали різні аспекти, які можна було б обговорити з учнівством, пропонували свої ідеї завдань, які можна дати під час опрацювання книжки з дітьми. При цьому всі мали унікальний читацький і життєвий досвід — і ділилися ним, тому ми розібрали різні погляди на гострі проблеми, порушені в текстах. Зокрема, дуже щемко було, коли вчительки ділилися особистими історіями — скажімо, роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

Ми очікували, що певна частина учасників та учасниць братиме активну участь в обговоренні: так завжди буває на книжкових клубах, що хтось прочитав і хоче поговорити про це, хтось прочитав, але радше послухає інших, а хтось не прочитав, але дуже хоче знати, про що книжка. Загалом так і трапилося, і це ок. Цікаво почути думки й ідеї колег, поділитися враженнями й досвідом — це кроки до побудови спільноти.

На зустрічах ми ділимося думками, і це дає повніше враження від книжки, яке вчителі потім несуть у клас, дітям. Ідеї, які висловили на клубі, узагальнюємо в методичній розробці або конспекті засідання — це готовий матеріал, яким можуть користуватися всі охочі, допомога в опануванні нового тексту (ми обирали переважно ті тексти, які в програмах з української літератури нові). Учителі потребують готових рішень для уроків, бо перевантажені й втомлені, тож це непогана допомога.

Важлива також побудова спільноти: люди бачать, що не самі, мають однодумців, можуть обмінятися контактами й співпрацювати тощо. Це горизонтальні зв’язки, які надзвичайно важливі, щоб не почуватися самотнім у професії», — каже модераторка клубу Ірина Пасько.

Читацький клуб «НУШ» – це неформальний простір, де учасники й учасниці можуть обговорити нові (і призабуті) твори з української літератури, що зʼявилися в програмах для 7-х (і частково 8-х) класів «НУШ». Особливу увагу під час онлайн-зустрічей приділяють моментам, які варто було б докладніше розібрати з учнями й ученицями на уроках.

Крім того, в межах клубу педагоги й педагогині зможуть:

• знайти підтримку серед колег,
• поділитися своїми методичними ідеями та лайфхаками,
• а також розбудувати спільноту взаємодопомоги.

Зокрема, під час першого й другого засідання клубу учасники й учасниці розглянули повісті Оксани Радушинської «Метелики у крижаних панцирах» (програма Яценко, 7 клас; програма Заболотного, 8 клас) та Андрія Кокотюхи «Гімназист і Чорна Рука». Ознайомитися з методичним конспектом, що містить основні висновки та ідеї, які обговорювали освітяни / освітянки під час першої зустрічі, можна за посиланням.

Цього разу медіа «НУШ» також не залишить без уваги тих, хто не зможе приєднатися до онлайн-зустрічей з різних причин. Після засідання клубу методисти також укладуть короткий конспект, який допоможе педагогам (-иням) швидко та якісно підготуватися до уроку.

Через велику кількість зареєстрованих, зустріч відбудеться два рази: 6 та 7 листопада о 17:00. Зареєструватися можна заповнивши форму за посиланням.

Під час онлайн-обговорення організатори пропонують:

• зупинитися на моментах, які варто докладніше обговорити з дітьми на уроках;
• ділитися ідеями завдань та активностей;
• бідкатися на те, що часу, аби якісно розібрати твір, обмаль;
• вигадати, як з тим дати раду. 

Модераторка клубу — Ірина Пасько, кандидатка філологічних наук, аналітикиня «НУШ», авторка каналу Укрліт! у Telegram. 

Перед зустріччю організатори просять прочитати або прослухати повість у повному обсязі, аби подія відбулася з максимальною користю для всіх учасників. 

По завершенню кожної зустрічі «НУШ» готує конспект із ключовими тезами та порадами. Минула зустріч була присвячена твору «Метелики в крижаних панцирах» Оксани Радушинської, який вивчають у 7 та 8 класах. Конспект про те, як готуватися до уроку за цією повістю можна прочитати на сайті «НУШ» за посиланням. 

У шостому епізоді четвертого сезону керівниця ⁠⁠⁠⁠⁠⁠⁠«Смарт освіти»⁠⁠⁠⁠⁠⁠ Галина Титиш поговорила з Тимуром Демчуком, викладачем Демократичної школи «Майбутні», автором першого і єдиного в Україні курсу з політології для підлітків, одним з авторів нового курсу «Захист України», методистом проєкту «Змінотворці» та керівником корпоративних програм Києво-Могилянської бізнес-школи.

Тимур Демчук розповів про те, як допомогти дітям зрозуміти, яким чином працює держава, а також що таке політика, корупція, державотворення.

Прослухати епізод можна на сторінці (там є посилання на подкастинг-платформи й на попередні записи) або нижче.

Читайте текстову версію подкасту за посиланням, якщо вам зручніше працювати з текстом. З неї ви дізнаєтеся:

• як аполітичність батьків впливає на дітей;
• як говорити з дітьми про корупцію;
• як школа може взаємодіяти з батьками для виховання політично зрілих громадян;
• як відрізняються думки молоді із сіл та великих міст щодо політичних питань;
• що робити, якщо підліток говорить російською;
• які книги та фільми можна обговорювати з підлітками для формування їхньої політичної свідомості.

Подкаст створений за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу.

«Це привід для вчителів трішки заздалегідь ознайомитися із текстами, які вони, можливо, ще не читали або призабули. Саме обговорення допомагає глибше зрозуміти прочитане, подивитися на текст під іншими кутами зору, адже кожен і кожна інтерпретують твір з огляду на власний життєвий і читацький досвід. Засідання клубу — це також нагода познайомитися із колегами, поділитися методичними ідеями, лайфхаками, розбудувати спільноту взаємопідтримки й взаємодопомоги. Ми вже готуємо сюрпризи для учасників та учасниць і сподіваємося, що майбутні засідання пройдуть цікаво, невимушено й плідно», — каже Ірина Пасько, модераторка клубу, кандидатка філологічних наук, аналітикиня «НУШ», авторка каналу Укрліт! у Телеграмі.

Ідея читацького клубу, каже пані Ірина, виникла під час дослідження модельних програм з української та зарубіжної літератури для 5-9-х класів. 

«Ми з’ясували, що більшість учителів обирає ті програми, які змістово на 70-90% збігаються зі старими. Це цілком закономірно: абсолютно новий матеріал потребує часу й сил на опанування, його потрібно спочатку докладно розібрати самим, перш ніж обговорювати з дітьми. В умовах повномасштабної війни таке завдання стає ще складнішим через постійний стрес, який впливає на здатність опановувати нове, не згадуючи вже про такі чинники, як скорочення навчального часу через обстріли та блекаути, через які вчителям доводиться «перекидати» сили на подолання освітніх втрат. 

Водночас у програмах є чимало цікавих творів, які варті того, щоб дійти до учнівства. Саме тому ми вирішили започаткувати клуб: щоб розбирати зміст і форму цих текстів разом, ділитися ідеями щодо того, як «подати» їх дітям, які моменти «підсвітити» на уроках тощо», – звертає увагу Ірина Пасько. 

Для відбору текстів команда керувалася кількома чинниками: 

• велика або середня проза (повісті й романи); 
• книжка є у доступі (електронна чи паперова версія, яку можна придбати, аудіокнига); 
• цей текст «новий», тобто з’явився в програмах уперше (або раніше був лише у варіативній частині чи в позакласному читанні, тобто рідше доходив до читачів і читачок).

Зареєструватися для участі в першій онлайн-зустрічі, яка відбудеться 8 жовтня о 17:00, усі охочі можуть за посиланням. Тема першого зібрання: повість Оксани Радушинської «Метелики у крижаних панцирах». 

Ознайомитися з посібником, завантажити його й роздрукувати матеріали для проведення уроків усі охочі можуть нижче або за посиланням.

Посібник містить завдання, які допоможуть заповнити прогалини в шкільних курсах: 

• «Я досліджую світ»;
• «Пізнаємо природу»;
• «Географія». 

Добірка кейсів складається з 10 розділів, які відповідають темам:

1. «Зображення земної поверхні. Географічна карта»;
2. «Повітря. Погода. Клімат»;
3. «Рельєф. Земна поверхня»;
4. «Мінерали. Гірські породи. Корисні копалини»;
5. «Ґрунт. Ґрунтовий покрив»;
6. «Вода. Води суходолу»;
7. «Материки та океани»;
8. «Масштаб»;
9. «Природні зони»;
10. «Рухи Землі та їх наслідки»

Кожна з тем містить по 7–10 завдань різного типу для учнівства 4–6-х класів, а також:

• методичний супровід для педагогів;
• докладні інструкції щодо виконання завдань для школярів;
• завдання для самооцінювання. 

“Ми знаємо, що підготовка до уроків займає багато часу, бо вчителі прагнуть урізноманітнити дидактичні матеріали, які використовують на заняттях. Аби спростити процес підготовки, ми ділимося з вами власними розробками. Кожен з елементів використовуємо на своїх уроках, кожне завдання виконали наші учні й учениці”, – розповідають автори завдань.

За допомогою завдань із добірки педагоги зможуть:

• забезпечити наступність при переході від початкової до базової школи в природничій галузі;
• наситити зміст навчання практикою;
• розвинути вміння учнів і учениць;
• сформувати необхідні компетентності.

Завдання кейсів різні за складністю й тривалістю виконання. Тому вчителі можуть самостійно визначити, як та на якому етапі вивчення теми ними скористатися. Педагоги також можуть удосконалювати завдання й змінювати їхній зміст відповідно до навчальних потреб та інтересів учнів і учениць.

Окрім класичних, посібник містить й інтерактивні завдання – у деяких вправах є активні посилання на онлайн-сервіси (наприклад, Kahoot, Padlet тощо). 

Автори завдань збірки:

• Наталія Єфремова – учителька початкових класів та географії вищої категорії гімназії № 5 Печерського району Києва; 
• Олександр Сітько – учитель біології та географії вищої категорії гімназії № 5 Печерського району Києва; 
• Алла Євтушенко – учителька географії вищої категорії, заступниця директора з навчально-виховної роботи ліцею «Наукова зміна» Дарницького району Києва.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

Ще одним напрямом роботи сайту «НУШ» є юридичні роз’яснення складних документів «простими» словами. Також щодня на пошту редакції надходить понад 20 листів із питаннями про різні юридичні нюанси: від харчування в школі – до мобілізації освітян.

«Ми беремося за тему тоді, коли набралася достатньо велика кількість запитів щодо неї. Жодне питання в розʼясненнях рубрики «Є питання» редакція не вигадує самостійно – це або конкретне питання конкретного читача, або збірне питання, у якому акумульовані декілька конкретних питань на одну тему, — ділиться Вікторія Коваль, головна редакторка сайту «Нова українська школа».

– Ми відчуваємо величезну потребу в таких розʼясненнях від читачів. Про це свідчить кількість питань, які щодня прилітають нам на пошту. Часом особливості кожного описаного випадку настільки специфічні, що не кожна нормативка їх враховує. Цінно, що тривалий час із нами працюють експерти-юристи, які фахово і, що дуже важливо, з турботою про освітян, батьків і учнів відповідають на їхні питання», — каже головна редакторка сайту.

А відповідають на питання читачів фахові юристи – Володимир Божинський, науковий співробітник Аналітичного центру «ОсвітАналітика» Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, та Роман Бондаренко, юрист ГО «Батьки СОС». 

Якщо ви теж хочете отримати кваліфіковану відповідь з юридичною оптикою, надішліть запит до редакції за допомогою кнопки «Напишіть нам» у правому верхньому кутку сайту.

Утім, Вікторія наголошує: «Може статися так, що ви написали своє питання на пошту, але довго не бачите на нього відповіді. Наш ресурс юридичної експертизи обмежений, тому насамперед ми відписуємо ті теми, про які запитують найбільше».

Попередні розʼяснення можна переглянути у розділі сайту «Є питання». У середньому вони виходять 3 рази на місяць. Тому, можливо, «НУШ» уже відповідав на ваше питання у попередніх матеріалах. 

Медіа nus.org.ua, створене у 2017 році для комунікації реформи «Нова українська школа», стало неформальним майданчиком для спілкування освітян, посадовців та батьків. Зараз «НУШ» – одне з найбільших в Україні медіа про освіту, яке обʼємно висвітлює новини садочків та шкіл, поширює найкращі кейси з українських закладів освіти та підсвічує закордонні практики. Щомісяця сайт відвідує 500 тисяч унікальних читачів.

У четвертому епізоді керівниця ⁠⁠⁠⁠⁠⁠ГО “Смарт освіта” Галина Титиш говорить про інтегроване навчання з Інною Дьоміною, науковицею, викладачкою й директоркою школи «Домініон».

Інна – біохімікиня та біотехнологиня, розробниця інтегрованого навчального курсу Science, учасниця робочої групи Міністерства освіти і науки України зі створення інтегрованого курсу природничих наук для профільної середньої освіти, а також докторка філософії з публічного адміністрування.

Прослухати розмову з Інною можна на сторінці подкасту (там є посилання на інші подкастинг-платформи й на попередні записи) або нижче.

Читайте текстову версію подкасту, якщо вам зручніше працювати з текстом.

У подкасті Галина та Інна обговорили такі теми:

• Що є інтеграцією, а що – ні?
• Інтегроване vs інтегративне навчання: у чому різниця?
• Про звʼязок компетентнісного навчання й інтеграції
• Що можна назвати фейковою інтеграцією
• Про інтеграцію в школах за кордоном
• PISA-2025: ми маємо вміти пояснювати навколишній світ, використовуючи терміни
• З якого віку/класу доречна інтеграція
• «Ми не готові в Україні бути науковцями»: про проблеми з мотивацією вступу на природничі спеціальності
• Що зупиняє поширення інтеграції в українських школах?
• Топ 3 міфи про інтеграцію, або чому вчителі не мають її боятися

Подкаст створений за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу.