За понад 8 років команда ГО «Смарт освіта»  створила десятки проєктів, до яких були залучені сотні тисяч дітей, освітян та батьків. Ми працювали над реформами в освіті, інформували й пояснювали важливі події та явища, допомагали долати освітні втрати дітям із прифронтових територій, а дітям з-за кордону – залишатися з Україною. Наша місія незмінна: розвивати освіту для якісної трансформації України у суспільство з європейськими цінностями. 

З кожним місяцем ідей і проєктів ставало більше, з’являлися нові напрямки роботи. Розвивалася і наша команда. Тому, щоб допомагати освіті ефективніше, ми ухвалили рішення про організаційні зміни.

З 1 лютого 2025-го року головою правління ГО «Смарт освіта» стала Іванна Коберник, співзасновниця організації. Іванна замінила на посаді Галину Титиш, яка очолить нову ГО «Вчися». Команда і співзасновниці дякують Галині за роботу і динамічний розвиток «Смарт освіти» в дуже складні часи. Ми залишаємося однодумницями й маємо спільну мету робити освіту сучасною, доступною і стійкою в умовах викликів сьогодення. Але від сьогодні проєкти, у різні часи створені ГО «Смарт освіта», розвиватимуться різними шляхами.

ГО «Смарт освіта» продовжить проєкти:

Одне з найбільших медіа країни про освіту Нова українська школа; 

Психологічний напрямок Resiliense.help: освітні програми, тренінги для учнів та освітян, корисні поради від експертів, відповіді щодо психологічного здоров’я на одноіменній платформі;

Подкасти про важливе і цікаве в освіті;

Проєкт підтримки шкіл на прифронтових територіях «Скриня в укриття»

І розпочинає новий проєкт «Енергонезалежна школа», про який ми повідомимо докладно найближчим часом.

Проєкти:

 «Вчися вухами», 

«Національний проєкт: пишемо есе», 

«Залишаємось з Україною», 

«Тепер я знаю», 

«Україна розмовляє англійською» 

будуть розвиватися в новій організації  – ГО «Вчися».

Дякуємо кожному і кожній за участь у наших проєктах, за відгуки, партнерство і підтримку. Залишаємося на звʼязку і продовжуємо розвивати українську освіту. Бо віримо в її силу. 

Флагманський проєкт «Смарт освіти» — медіа про освіту «Нова українська школа»

Сайт «Нова українська школа» — одне з найбільших в Україні медіа про освіту, створене у 2017 році для комунікації та адвокації реформи НУШ. Зараз докладно розповідає про дошкільну та загальну середню освіту України в цілому, поширює кращі закордонні освітні практики, а також дає вчителям цікаві ідеї готових рішень для уроків чи домашніх завдань. Окрім цього медіа НУШ — майданчик обміну досвідом та для спілкування освітян, посадовців і батьків.

У 2024 році команда створила 1554 новини, 304 статті та 31 юридичне пояснення, що становить понад 9,3 млн переглядів на сайті, у середньому 413 000 унікальних читачів на місяць! Також на сайті медіа зʼявилися нові формати: читацькі клуби та рубрика «А ми нещодавно».

Окрім цього, медіа «НУШ» потрапило на Мапу рекомендованих медіа від Інституту масової інформації (ІМІ) та Детектор медіа (серед 205 медіа України, що відповідають критеріям прозорості, дотримання професійних стандартів і журналістської етики).

Масштабували та розширили психологічний напрямок 

За цей рік команда психологічного напрямку перезапустила платформу Resilience.help та започаткувала на ній форму зворотного зв’язку для освітян, де можна поставити запитання експертам/-ткам у сфері ментального здоров’я й отримали фахову відповідь. За рік сайт відвідало близько 20 000 унікальних читачів, які переглядали матеріали 40 000 разів. 

Також цього року психологічний напрямок став присутнім у соцмережах. Ми створили Фейсбук-сторінку напрямку і з вересня цього року маємо вже понад 1000 підписників та 300 тисяч переглядів. 

У 2024 році ми масштабували психологічний напрямок та в партнерстві з міжнародною організацією Americares, за підтримки МОН провели дослідження впливу навчальної Програми “Психоемоційний стан освітян” на їхню готовність до психосоціальної підтримки учнів. Команда провела експертне обговорення результатів Дослідження й отримала підтримку від Офісу реформ на масштабування програми в державну  систему  освіти. Окрім цього ми презентували програму «Психосоціальна підтримка освітян» колу експертів з МОН, Українського інституту розвитку освіти (УІРО), регіональних освітніх центрів, інститутів післядипломної освіти. За цією програмою навчання пройшли та отримали сертифікати 418 шкільних вчителів, 61 психолог та 30 студентів вишів. І нині команда працює над широким впровадженням цієї програми в українську систему освіти.

Цього року проводилися тренінги від сімейно-дитячої психотерапевтки (яка працює в напрямах КПТ, EMDR, ССТ) Наталії Подоляк за навчальними програмами:

1. «Програма підвищення кваліфікації для вчителів/-льок з розвитку психологічної компетентності «Втрати та способи з ними впоратись».
2. Програма підвищення кваліфікації для вчителів/вчительок з розвитку психологічної компетентності «Діти війни та робота з ними» Ці тренінги відвідали 241 учасник/-ці. 
3. За навчальною програмою «Програма підвищення кваліфікації педагогічних працівниць та працівників з удосконалення навичок психологічної самодопомоги (ЕМДР)» навчалося 30 учителів.

Загалом 750 шкільних вчителя і психолога пройшли тренінги у 2024 році від нашого психологічного напрямку.

У 2024 році ми розпочали унікальну програму для підлітків СПАРК Резилієнс, навчання в якій вже пройшли 96 дітей. На заняттях діти вчилися формувати стресостійкість та розвивати емоційний інтелект. СПАРК Резилієнс, шкільна програма соціально-емоційного навчання для підлітків, що спирається на позитивну психологію та когнітивну поведінкову терапію, була надана ГО «Смарт Освіта» британською ГО «Partnership for Children».

Також цього року за підтримки Швейцарії вдалося надрукувати набори з 8 ігор і практикумів Світлани Ройз, які вже в січні поїдуть у 3000 комунальних шкіл та інклюзивно-ресурсних центри по всій Україні.

А всі охочі можуть завантажити ігри за посиланням та використовувати онлайн. Запропоновані матеріали сприятимуть емоційному розвитку учнів та допоможуть педагогам і шкільним психологам впроваджувати практики для психологічної підтримки дітей у шкільному середовищі.

«Скриня в укриття» — доставили майже 9 тонн корисних речей у 2024 році

Цього року ми доставили скрині у 106 шкіл на деокуповані, прифронтові або ж зруйновані й відбудовані території — це рекордна для нас кількість охоплення за всі три роки існування проєкту. Понад 10 тисяч дітей відтепер можуть знімати стрес та якісно й цікаво проводити час в укритті під час повітряних тривог. 

Загальна вага відправлених скринь складає 8,9 тонн за рік (вага 1 скрині коливається від 50 до 100 кг, залежно від пакування та особливостей наповнення).

Проєкт «Залишаємось з Україною» поширився і на початкову школу

Проєкт «Залишаємось з Україною» отримав нову віху розвитку — ми започаткували перший в Україні проєкт такого штибу для дітей 3-4 класів із вивчення української мови як другої функціональної в іншомовному середовищі. За перший рік існування курсу ми залучили 10 вчителів і 142 молодших школярі, які нині перебувають за кордоном через російське вторгнення і майже не мають можливості навчатися в українській школі, або мають сімейну форму навчання. 

Також у травні закінчився другий рік проєкту «Залишаємось з Україною» для 5-11 класів і цього року ми залучили на 380 дітей більше, ніж минулого. Таким чином, у 2024 році у проєкті провчилося 1700 дітей, які зараз перебувають у понад 25-ти країнах світу!

«Вчися вухами» — нові предмети, теми та класи

Цього року ми здобули півмільйона прослуховувань аудіоуроків на подкаст-платформах, а також команда проєкту «Вчися вухами» розширилася позапрограмними курсами з історії Криму та секс-освіти і посилено працює над випуском уроків на тему екологічної свідомості та вступу до STEM. 

Нині для всіх охочих доступні 600+ уроків, які можна слухати на сайті проєкту та 5-х платформах: Spotify, YouTube, Apple Podcast, NV, Megogo. Сумарно на всіх майданчиках команда проєкту нарахувала близько півмільйона прослуховувань і понад 300 тисяч охоплень в соцмережах! А також удвічі, порівняно з 2023 роком, зросла цифра підписників на подкаст-платформах та у соцмережах і тепер становить 13700 підписників. 

Також добірка «Історія Криму» зайняла 3 місце в категорії «Історичний подкаст» на премії подкастів «Слушно» від Megogo. Окрім наших аудіоуроків на голосуванні були іще 60 подкастів, що потрапили до короткого списку. 

«Тепер я знаю» — третій рік поспіль допомагаємо дітям надолужувати освітні втрати

За цей рік ми удосконалили навчальну програму та 90% змінили вміст, відповідно до рекомендацій Українського центру оцінювання якості освіти. Тепер навчальна програма проєкту «Тепер я знаю» наскрізно пронизана здобуттям метакомпетенцій нарівні з предметними знаннями, а також велику увагу ми приділили читацькій компетенції. Завдання з української мови та математики, вхідні та вихідні тестування з кожного предмета узгоджені з картою компетентностей для відслідковування прогресу навчання.

Загально у 2024 році курс відвідало 838 дітей! А вчителі, які залучені до проєкту, перед початком пройшли навчання з кількох напрямків та мали методологічний супровід протягом усього проєкту, також цьогоріч була психологічна підтримка учасників проєкту.

«Україна розмовляє англійською» залучає все нових волонтерів з усіх куточків світу

Наші безоплатні онлайн-зустрічі англійською з іноземними вчителями-волонтерами для українських дітей 4-18 років зібрали цього року 27 нових волонтерів зі всього світу, а діти приєднувалися до занять цілих 26 тисяч разів! Також цього року ми організували 866 уроків та провели 14 курсів з волонтерами у школах різних регіонів України. Діти займалися йогою, вивчали математику, читали про Гаррі Поттера, ліпили та створювали різні майстерки, вчилися програмувати і робили ще багато всього англійською мовою завдяки нашим вчителям-волонтерам!

За весь час існування проєкту ми залучили понад 170 викладачів англійської – волонтерів з Канади, Австралії, Португалії, Австрії, Туреччини, США, Іспанії, Японії, Індії.

«Національний проєкт: пишемо есе» пішов у школи

За цей рік ми створили мережу учителів-амбасадорів, провели офлайн-тренінг для понад 50 вчителів, а також запустили сайт проєкту і конкурс есе, на який подали заявки 299 учнів.

Також за цей рік ми уклали збірку з 57 публіцистичних текстів для учнів 8-11 класів, а також посібник для вчителів. Загалом, зараз “Національний проєкт: пишемо есе” охопив 2560 учнів, 53 школи та 60 учителів.

Матеріали «Національного проєкту: пишемо есе» розробила «Смарт освіта» на основі інструментів National Writing Project (США) з доведеною ефективністю (за результатами досліджень SRI) та виклала їх на сайті проєкту у форматі 9 модулів та допоміжних художніх й наукових текстів, які освітяни можуть використовувати у своїй роботі безоплатно.

«Дофамін для освіти»: розмови на нові теми та з новими спікерами

Цьогорічний 4 сезон подкасту став найбільшим за історію проєкту та містив 10 серій. У 4 сезоні ми говорили про природничі дисципліни та науку в Україні, про реформу профільної середньої освіти та зміни у вищій, а також про підтримку зусиль дітей у навчанні, вчительства при входженні у професію, держави в деокупації міст та ін. Цим сезоном ми здобули 3 390 прослуховувань та 29 514 переглядів текстових розшифровок. 

Найбільш цитованим у медіа епізодом стала розмова з Михайлом Винницьким: «Щира розмова про вищу освіту України: майбутнє грантової системи, укрупнення університетів, «відтік мізків» та аспірантура». 

Слухати або читати всі епізоди 4 сезону можна на сайті проєкту або подкастингових платформах.

Нове життя нашого курсу «Уроки доброчесності»

Наші «Уроки доброчесності», які ми розробили у 2021 році для 3-4 класів, стали частиною курсу для вчителів від Офісу доброчесності Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Тепер наші заняття допомагатимуть освітянам формувати цінності у молоді та ознайомлять із тим, як запобігати корупційним діям.

Дякуємо усім нашим волонтерам та партнерам за те, що зробили можливим цей калейдоскоп неймовірних досягнень та подій! А також щиро вдячні дітям, що з радістю приєднуюся до наших занять навіть влітку, а батькам — за довіру та залученість. 

Вітаємо вас зі святами та до зустрічі у новому році й нехай він принесе ще більше досягнень, а головне — Перемогу і мир!

У різдвяному оповіданні, якими б складними не були зображені ситуації, завжди є місце чуйності, любові й диву – тому, що створює «дух свята». На шлях людяності й добра героя чи героїню можуть навернути спогади про дитинство, про святкування Різдва в родинному колі.

Прочитати текст можна на сайті «НУШ» за посиланням.

Українські письменники й письменниці охоче працювали в цьому жанрі. Ці твори – джерело знань про святкові обряди й звичаї українців, про те, як поступово ці звичаї змінювалися, європеїзувалися. Наприклад, з оповідань Олени Пчілки, Михайла Коцюбинського, Богдана Лепкого дізнаємося, що спочатку прикрашену ялинку чи сосонку, за північною модою, почали ставити в себе пани, а далі – і родини священників. Натомість для селян новорічна ялинка доволі довго лишалася дивиною.

З іншого боку, майже завжди у різдвяних оповіданнях українських авторів – і сучасники підхоплюють цю тенденцію – розгортаються гострі суспільні проблеми. Це і бідність, яка штовхає на відчайдушні вчинки, і нерівність між селянами й панами, і соціальна незахищеність “казенних” людей – службовців та вчителів. Для декого з цих персонажів бодай якесь різдвяне диво відбувається, як, скажімо, для молодих освітян в оповіданні Степана Васильченка “Вечеря” чи малого Івашка в “Мужицькому ангелі”. Для декого – на жаль, ні. Часом, як у творі Гната Хоткевича “Різдвяний вечір”, історії героїв, розказані у товаристві святкувальників, доволі похмурі й сумні, однак наштовхують на роздуми про справжню цінність добра й милосердя. Читачі й читачки в будь-якому випадку не залишаються байдужими.

До списку різдвяних оповідань потрапили твори Олени Пчілки, Михайла Коцюбинського, Лесі Українки, Богдана Лепкого, Івана Малковича та інших метрів української літератури, а також сучасних українських письменників.

Сам список та як ці твори можуть познайомити з різдвяними традиціями можна прочитати у повному тексті на сайті «НУШ» за посиланням.

Вправи від Сетско Тояма

Сетско Тояма – вчителька англійської мови з Японії, тренерка та авторка навчальних матеріалів. За свою карʼєру вона навчала дітей різних вікових груп, викладала в університеті, проводила семінари в Японії та за кордоном, а також створювала й публікувала підручники та посібники для вчителів. Нещодавня публікація Сетско Тояма – це навчальна книга для дітей «Beehive/Buzz Starter Student book and Workbook», опублікована у видавництві Оксфордського університету (Oxford University Press). У нашому проєкті Сетско Тояма працює з дітьми початкової ланки.

Іграшки

«Використовуйте іграшку як помічника в навчанні. У мене є ведмедик, якого звати Олівер. Коли ми з дітьми працюємо, я можу змоделювати діалог з Олівером. Можу представити Олівера й попросити дітей послухати розповідь від третьої особи. Можу також заохочувати дітей ставити Оліверу запитання. Якщо дитина ставить запитання рідною мовою, я запитую Олівера англійською, й Олівер «шепоче» відповідь. Потім я розповідаю дітям, що він відповів англійською.

Пов’язана вправа: «Пальчикові ляльки». Діти люблять бути лялькарями. Попросіть дітей узяти одну шкарпетку і дві круглі наліпки. Далі попросіть намалювати два ока – по одному на наліпці – і приклеїти їх на шкарпетку. Далі запропонуйте дітям поговорити зі своїм партнером, використовуючи ляльку-шкарпетку. Ви також можете запропонувати їм наліпити очі на пенал або на щось, що дитина може легко тримати в одній руці. На фото (нижче) діти виконували мовленнєву вправу в ролі голодної гусені, ходячи по класу й кажучи: «I’m hungry. I want to eat (…)». [«Я голодний. Я хочу їсти (…)»]», – каже Сетско Тояма.

Більше вправ від Сетско Тояма можна знайти на медіа «НУШ» за посиланням.

Завдання від Шеррі Гразда

Шеррі Гразда – вчителька англійської зі США. Понад 30 років Шеррі працювала з різними віковими групами – від дошкільнят і до сьомого класу школи, – а також працювала фахівчинею із читання. Зараз вчителька має свій мовний центр GRAZDA CENTER, а також є наставницею для вчителів (провела численні семінари в США). Учителька отримала нагороду «За досконалість у викладанні» та нагороду «Вчитель року з географії штату Каліфорнія». Шеррі Гразда має ступінь бакалавра біології Стенфордського університету, ступінь педагога Державного університету Гумбольдта та ступінь магістра в галузі культурно й лінгвістично різноманітної освіти (ELL) Державного університету Адамса. У проєкті «Україна розмовляє англійською» Шеррі Гразда працює з дітьми середньої ланки.

Порада: «Витягування» (Eliciting)

«Одна з важливих речей, яку потрібно робити під час викладання англійської мови, – це «витягувати» слова з учнівства. Іншими словами, нам потрібно витягувати словниковий запас та інформацію з них, розповідаючи про вже відому концепцію іншою мовою. Таке витягування дає змогу залучити всіх учнів.

Натомість переклад не є таким корисним. Мета полягає в тому, щоби передати зміст якомога ефективніше й точніше без перекладу. Існують різні техніки витягування, залежно від лексики, яку ви викладаєте, наприклад, конкретні іменники або більш абстрактні дієслова.

Ось деякі з моїх улюблених прийомів:
– картинки та малюнки – вони добре підходять для конкретних іменників;
– мімікрія (розігрування) – добре підходить для дієслів, прикметників і прислівників;
– реалії (використання реальних об’єктів) – чудово підходить для конкретних слів;
– гіпоніми – наприклад, покажіть ніж, виделку й ложку, щоб ввести слово «столові прилади»», – радить Шеррі Гразда.

Більше порад від Шеррі Гразда можна знайти на медіа «НУШ» за посиланням.

Завдання від Анни Робінсон

Анна Робінсон – учителька англійської мови, авторка навчальних матеріалів, блогерка, яка розповідає про навчання англійської, і тренерка для вчителів із Великої Британії.

Зараз Анна мешкає в Іспанії. Вона працювала викладачкою та директоркою мовних шкіл у Мадриді й Сантандері.

Також була екзаменаторкою та тренеркою на кембридзьких іспитах і виступала на конференціях та подіях по всьому світу, зокрема двічі була й в Україні. У нашому проєкті Анна Робінсон працює з дітьми середньої та старшої ланки.

Анна написала декілька підручників для Кембриджу («Fun for Starters», «Movers and Flyers», «Fun Skills 3 і 5», «Exam Booster for C1 Advanced»), а також версії для Linguist Ukraine (Prepare 6, 7 і 8) та додаткові матеріали (Prepare Around the World, Practice Tests ЗНО та інші).

Вправа «Дві правди й одна брехня»

«Щоб додати веселощів та виклику, попросіть учнів написати 3 речення про себе (якщо ви дасте їм час подумати, то речення будуть набагато вигадливішими).

Два речення мають бути правдивими, а одне – неправдивим. Речення можуть охоплювати певну тематику (наприклад, хобі) та/або граматичну тему (як от, can).

Наприклад: I can swim [Я вмію плавати]. I can sing [Я можу співати]. I can play the guitar [Я можу грати на гітарі].

(У моєму випадку я вмію плавати й співати, але ще не вмію грати на гітарі. Отже, третє речення – це моя «брехня»!)», – радить Анна Робінсон.

Більше вправ від Анни Робінсон можна знайти на медіа «НУШ» за посиланням.

Поради від Юлії Вовкодав

Юлія Вовкодав – викладачка сучасних мов та англійської як іноземної з Канади. Вона здобула ступінь бакалавра французької мови та літератури в Університеті Торонто, а також ступінь бакалавра педагогіки в Університеті Калгарі.

Перед виходом на пенсію Юлія Вовкодав була завідувачкою кафедри іноземних мов, а також координаторкою іноземних студентів у середній школі. У нашому проєкті Юлія працює з дітьми середньої та старшої ланки.

«За роки викладання англійської й французької мов для учнів, які не є носіями, я зрозуміла, що ключовий момент – зробити мову релевантною до їхніх інтересів.

Учні багато практикуються в читанні та письмі в школі, тому завдання в тому, аби заохотити їх слухати й, особливо, говорити цією мовою. Для учнів, які вивчають англійську мову як іноземну, це особливо легко, оскільки попкультура англомовного світу неймовірно поширена. Чи це музика, фільми, відеоігри чи соціальні мережі – учні хочуть знати, що подобається їхнім одноліткам. На моїх заняттях ми щодня практикували всі види мовленнєвої активності.Коли я прийшла волонтерити в «Смарт освіту», то почала читати з учнями легкі цікаві книжки. Я готувала презентації, які містили контекст історії, питання для роздумів до розділу на цей день, визначення складної лексики чи ідіом, онлайн-гру за темою книги та дискусійне питання, яке б зацікавлювало учнів та відповідало їхнім інтересам», – ділиться Юлія Вовкодав.

Більше порад від Юлії Вовкодав можна знайти на медіа «НУШ» за посиланням.

«Україна розмовляє англійською» – це проєкт із безплатними англомовними зустрічами з іноземними волонтерами для українських дітей, аби не лише покращити мовні навички, але і продемонструвати підтримку з усього світу, надати безпечний простір і спільноту, запропонувати можливості для отримання нових знань та дозвілля.

Проєкт уже залучив 170 викладачів – волонтерів із Канади, Австралії, Португалії, Австрії, Туреччини, США, Іспанії, Японії, Індії тощо

Проєкт здійснює ГО «Смарт освіта» в партнерстві з «Classrooms Without Walls»/Teachers for Ukraine

Вона поділилася з нашим освітнім медіа «Нова українська школа» найцікавішими текстами для 4, 7 та 8 класів, а також завданнями до них. Саме в такий спосіб під час проєкту учасники вивчали теми з української мови – знайомлячись з українськими видавництвами, обираючи собі крокси та улюбленого «вухастика».

З матеріалу на ресурсі «НУШ» ви дізнаєтеся про те:

• як побудоване вивчення теми довкола тексту в проєкті «Тепер я знаю»;
• який текст та завдання до нього можна дати учнівству різних класів.

Програма з української мови в курсі з надолуження освітніх втрат «Тепер я знаю» складалася із 20 уроків, 2 з яких – вхідне та вихідне тестування.

«Кожен урок побудований так, що початок – це один або декілька текстів, різних за спрямуванням. Ми брали різні теми – це могли бути й капібари, й архітектура, і мурали.

Матеріал занурює дитину в діяльність без тривожності та предметного навантаження, натомість викликає пізнавальний інтерес та демонструє практичний зв’язок із життям, допомагаючи усвідомити, як здобуті знання можна використовувати в повсякденні.

Наприклад, коли діти читали текст про мурали, то пригадували стінописи у своєму місті. Учительки 8 класу пригадують, що на наступне заняття учні ділилися світлинами муралів та розказували про історію їх створення, висловлювали своє ставлення до цього виду мистецтва.

І це давало поштовх для того, щоб дитину розговорити, занурити в атмосферу й показати, що навчання – не страшне, і що вчителі тут для того, аби допомогти. Так текст ставав відправною точкою для спілкування та налагодження довіри в групі», – розповідає Наталя Вінницька.

Пані Наталя пропонує урок для 4 класу на повторення теми заголовок та головна думка тексту. Зробимо це через знайомство з вухастиками у світі природи.

• Заняття починаємо криголамом. А який ти вухастик?

Далі Наталя Вінницька пропонує текст про вухастиків, який діти читали під час літнього курсу, а також серію завдань, за допомогою яких можна закріпити прочитане і пройти предметну тему щодо заголовка та головної думки тексту.

Також у матеріалі пані Наталя подає тексти та завдання до них для сьомого та восьмого класів. На основі цих текстів діти зможуть закріпити знання з морфології та простого речення.

Вправи та тексти можна знайти у матеріалі на ресурсі «НУШ».

Проєкт «Тепер я знаю» реалізується ГО «Смарт освіта»в межах співпраці з ChildFund Deutschland і Educo та фінансується Sternstunden.

Зареєструватися для участі в онлайн-заході всі охочі можуть за посиланням.

Зустріч відбудеться онлайн 10 грудня 17:00. Організатори зазначають, що якщо не вдалося бути на попередніх заходах – не варто хвилюватися. Зустрічі ніяк не повʼязані між собою за суттю, адже кожного разу учасники й учасниці розглядають новий твір.

Перед подією варто прочитати або прослухати повість у повному обсязі, аби подія відбулася з максимальною користю.

Модеруватиме читацький клуб Ірина Пасько, кандидатка філологічних наук, аналітикиня медіа «Нова українська школа», авторка Telegram-каналу “Укрліт!”.

«Три засідання (два з «Метеликів у крижаних панцирах» і одне з «Гімназиста і Чорної Руки» пройшли чудово — і кожне по-різному. Учасниці помічали різні аспекти, які можна було б обговорити з учнівством, пропонували свої ідеї завдань, які можна дати під час опрацювання книжки з дітьми. При цьому всі мали унікальний читацький і життєвий досвід — і ділилися ним, тому ми розібрали різні погляди на гострі проблеми, порушені в текстах. Зокрема, дуже щемко було, коли вчительки ділилися особистими історіями — скажімо, роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

Ми очікували, що певна частина учасників та учасниць братиме активну участь в обговоренні: так завжди буває на книжкових клубах, що хтось прочитав і хоче поговорити про це, хтось прочитав, але радше послухає інших, а хтось не прочитав, але дуже хоче знати, про що книжка. Загалом так і трапилося, і це ок. Цікаво почути думки й ідеї колег, поділитися враженнями й досвідом — це кроки до побудови спільноти.

На зустрічах ми ділимося думками, і це дає повніше враження від книжки, яке вчителі потім несуть у клас, дітям. Ідеї, які висловили на клубі, узагальнюємо в методичній розробці або конспекті засідання — це готовий матеріал, яким можуть користуватися всі охочі, допомога в опануванні нового тексту (ми обирали переважно ті тексти, які в програмах з української літератури нові). Учителі потребують готових рішень для уроків, бо перевантажені й втомлені, тож це непогана допомога.

Важлива також побудова спільноти: люди бачать, що не самі, мають однодумців, можуть обмінятися контактами й співпрацювати тощо. Це горизонтальні зв’язки, які надзвичайно важливі, щоб не почуватися самотнім у професії», — каже модераторка клубу Ірина Пасько.

Читацький клуб «НУШ» – це неформальний простір, де учасники й учасниці можуть обговорити нові (і призабуті) твори з української літератури, що зʼявилися в програмах для 7-х (і частково 8-х) класів «НУШ». Особливу увагу під час онлайн-зустрічей приділяють моментам, які варто було б докладніше розібрати з учнями й ученицями на уроках.

Крім того, в межах клубу педагоги й педагогині зможуть:

• знайти підтримку серед колег,
• поділитися своїми методичними ідеями та лайфхаками,
• а також розбудувати спільноту взаємодопомоги.

Зокрема, під час першого й другого засідання клубу учасники й учасниці розглянули повісті Оксани Радушинської «Метелики у крижаних панцирах» (програма Яценко, 7 клас; програма Заболотного, 8 клас) та Андрія Кокотюхи «Гімназист і Чорна Рука». Ознайомитися з методичним конспектом, що містить основні висновки та ідеї, які обговорювали освітяни / освітянки під час першої зустрічі, можна за посиланням.

Цього разу медіа «НУШ» також не залишить без уваги тих, хто не зможе приєднатися до онлайн-зустрічей з різних причин. Після засідання клубу методисти також укладуть короткий конспект, який допоможе педагогам (-иням) швидко та якісно підготуватися до уроку.

• чи справді рівень знань з біології в українських школярів і школярок цілком належний;
• та чому тоді результати НМТ суттєво кращі, ніж наші результати в PISA;
• який підхід до викладання біології продуктивніший і в чому проблеми з українськими програмами й сертифікаційними тестуваннями.

Проєкт реалізовують «Смарт освіта» й онлайн-медіа «Нова українська школа».

Прослухати епізод можна на сторінці (там є посилання на подкастинг-платформи й на попередні записи) або нижче.

Читайте текстову версію подкасту, яку підготувало освітнє медіа «НУШ», якщо вам зручніше працювати з текстом.

У подкасті Галина й Руслан обговорили:

• яка ситуація з біологією в українського учнівства, адже за результатами НМТ видається, що все ок;
• чому в PISA з природничої галузі українські школярі відстають від своїх однолітків з інших країн на 1,5 року;
• підручники з природничих дисциплін;
• яка ситуація з біологією в «НУШ» або «Прийшли 7-класники НУШ. І ми чітко бачимо різницю»;
• чому «жоден авторський колектив програм для НУШ не зробив спробу щось змінити»;
• підхід до вивчення біології в школі, тобто чому в нас «рослини» – «тварини» – «люди»;
• чому співпраця між вчителями-предметниками дуже важлива;
• експерименти на уроках біології та чому учні знають про них переважно з розповідей вчителя;
• що робити батькам, які бачать, що дитина втрачає мотивацію вчити біологію;
• скільки % курсу шкільної біології не знадобиться дітям в реальному житті.

Читайте і слухайте епізоди третього й четвертого сезонів подкасту за посиланням.

Подкаст створений за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу.

Такий літній курс відбувався вже втретє [останні два роки – онлайн]. Проєкт щорічно вдосконалюється. Так, порівнюючи з минулим роком, цього літа команда проєкту доповнила банк завдань і покращила тестування за рекомендаціями експертів Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО). А ще змінилося наповнення 15 ключових навчальних тем.

Аби докладніше дізнатися про унікальність та апґрейд проєкту, наше освітнє медіа «Нова українська школа» поспілкувалося з методистом курсу, викладачем математики Київської школи економіки Юрієм Чоп’юком. З цього матеріалу ви дізнаєтеся про:

• те, чим предметна рамка компетентностей відрізняється від метапредметної; 
• за якою логікою добирали теми для вивчення; 
• які завдання з курсу можна спробувати на своїх уроках математики; 
• чому важливо насамперед здобути теоретичні знання (навіть якщо здається, що в них немає практичного потенціалу).

Також Юрій Чоп’юк розповів про важливість читацької компетентності в уроках математики, а також застосовування теоретичних знань на практиці. Детальніше прочитати про цьогорічний курс з математики у проєкті «Тепер я знаю» можна на медіа «НУШ» за посиланням. 

Проєкт «Тепер я знаю» реалізується ГО «Смарт освіта» в межах співпраці з ChildFund Deutschland і Educo та фінансується Sternstunden.

Що ще отримали від проєкту самі вчителі-учасники? Аби це дізнатися, наше медіа НУШ поспілкувалося з викладачками курсу та розпитали про їхній досвід участі в проєкті та емоції, які вони заберуть із собою.

Повну історію читайте на сайті нашого освітнього медіа НУШ.

«ОТЕ НЕЗМІННЕ «ДЯКУЮ ЗА УРОК» СВІДЧИЛО ПРО ВАЖЛИВІСТЬ НАШОЇ ПРАЦІ»

Ірина Калітовська – вчителька української мови та літератури. Пані Ірина з проєктом «Тепер я знаю» вже третє літо. Каже, що ця робота для неї – не лише про навчання дітей, а і про можливість для власного розвитку, опанування технологій та вдосконалення методик.

«ПІДТРИМКА ВІД ОРГАНІЗАТОРІВ – ПРОСТО ЯК ШВИДКА ДОПОМОГА»

Ірина Покулита – вчителька математики з Дніпра. Вчителює пані Ірина вже 16 років, а паралельно завжди шукає освітні проєкти, де може бути корисною та допомогти учням надолужити освітні втрати.

«Я УСВІДОМИЛА, ЩО ЗДАТНА ДОЛАТИ БУДЬ-ЯКІ ПЕРЕШКОДИ. І ЦЕ МОТИВУЄ РУХАТИСЯ ВПЕРЕД»

Оксана Лісняк – учителька української мови та літератури, родом із тимчасово окупованого Мелітополя (Запоріжжя), зараз мешкає в Івано-Франківську. Пані Оксана працює вчителькою вже майже 30 років, вважає це своїм покликанням, тому постійно вдосконалюється.

«Я ТІШУСЯ, ЩО Є МАЛЕНЬКОЮ ЧАСТИНКОЮ ЦЬОГО ВЕЛИКОГО ПРОЄКТУ»

Олена Личко – вчителька математики з Добровеличівки (Кіровоградщина). У пані Олени понад 30 років вчительського досвіду з математики та інформатики. А з початку повномасштабної війни вона бере участь у проєктах із подолання освітніх втрат.

Проєкт «Тепер я знаю» – безоплатний 5-тижневий онлайн-курс з української мови та математики для школярів, який втілює ГО «Смарт освіта» в межах співпраці з Childfund Deutschland та EDUCO за фінансової підтримки Sternstunden.

Ще одним напрямом роботи сайту «НУШ» є юридичні роз’яснення складних документів «простими» словами. Також щодня на пошту редакції надходить понад 20 листів із питаннями про різні юридичні нюанси: від харчування в школі – до мобілізації освітян.

«Ми беремося за тему тоді, коли набралася достатньо велика кількість запитів щодо неї. Жодне питання в розʼясненнях рубрики «Є питання» редакція не вигадує самостійно – це або конкретне питання конкретного читача, або збірне питання, у якому акумульовані декілька конкретних питань на одну тему, — ділиться Вікторія Коваль, головна редакторка сайту «Нова українська школа».

– Ми відчуваємо величезну потребу в таких розʼясненнях від читачів. Про це свідчить кількість питань, які щодня прилітають нам на пошту. Часом особливості кожного описаного випадку настільки специфічні, що не кожна нормативка їх враховує. Цінно, що тривалий час із нами працюють експерти-юристи, які фахово і, що дуже важливо, з турботою про освітян, батьків і учнів відповідають на їхні питання», — каже головна редакторка сайту.

А відповідають на питання читачів фахові юристи – Володимир Божинський, науковий співробітник Аналітичного центру «ОсвітАналітика» Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, та Роман Бондаренко, юрист ГО «Батьки СОС». 

Якщо ви теж хочете отримати кваліфіковану відповідь з юридичною оптикою, надішліть запит до редакції за допомогою кнопки «Напишіть нам» у правому верхньому кутку сайту.

Утім, Вікторія наголошує: «Може статися так, що ви написали своє питання на пошту, але довго не бачите на нього відповіді. Наш ресурс юридичної експертизи обмежений, тому насамперед ми відписуємо ті теми, про які запитують найбільше».

Попередні розʼяснення можна переглянути у розділі сайту «Є питання». У середньому вони виходять 3 рази на місяць. Тому, можливо, «НУШ» уже відповідав на ваше питання у попередніх матеріалах. 

Медіа nus.org.ua, створене у 2017 році для комунікації реформи «Нова українська школа», стало неформальним майданчиком для спілкування освітян, посадовців та батьків. Зараз «НУШ» – одне з найбільших в Україні медіа про освіту, яке обʼємно висвітлює новини садочків та шкіл, поширює найкращі кейси з українських закладів освіти та підсвічує закордонні практики. Щомісяця сайт відвідує 500 тисяч унікальних читачів.