Мета програми полягає у формуванні в освітян знань із теми психологічної травматології та опануванні технік і методик зі зниження стресу й напруги, які вчителі зможуть впроваджувати зі своїми учнями.

Навчання буде відбуватися онлайн 2 та 4 квітня з 15:00 по 17:00. Посилання на зустріч буде надіслано завчасно після реєстрації. Кількість місць на тренінг обмежена.

За результатами підвищення кваліфікації за програмою надається персональний сертифікат, засвідчений підписами Голови правління ГО «Смарт освіта» Галини Титиш та тренерки програми «Діти і війна» Наталії Подоляк.

Загальний обсяг навчання: 6 годин (0,2 кредити ЄКТС).

Зареєструватися можна тут: https://forms.gle/TUQi8EKgZztwZrgE8

Тренінгова програма з Наталією Подоляк передбачає теоретичний та практичний блоки для різних груп освітян. Заняття сприяють формуванню в освітян знань про психологічну травматологію, а також надають конкретні техніки й методики для зменшення стресу й емоційної напруги.

Розробниці програми:

• Наталія Подоляк – сімейно-дитяча психотерапевтка (напрямки роботи: КПТ, EMDR, ССТ). Тренерка програми «Діти і війна. Техніки зцілення».
• Оксана Макаренко – співзасновниця ГО «Смарт освіта», керівниця психологічного напрямку.

Більше про програму можна почитати тут.

Тренінг проводиться за підтримки платформи Global Giving.

Майже 2 роки тому університет став нашим партнером у проєкті «Україна розмовляє англійською» і дотепер допомагає залучати іноземних волонтерів, які проводять безоплатні заняття з англійської мови для українських дітей.

Наступним кроком співпраці стала технічна підтримка наших освітніх проєктів. Університет безкоштовно надав «Смарт освіті» Learning Management System (LMS) – систему управління навчальною діяльністю, яка використовується для розробки, управління та поширення навчальних онлайн-матеріалів із забезпеченням спільного доступу. Завдяки цій системі ми наразі маємо можливість проводити безпечне онлайн-навчання для українських дітей та надолужувати їхні освітні втрати.

А у березні 2024 наша ГО та Університет Монаша вийшли на новий рівень партнерства та розпочали розробку рекомендацій для іноземних та українських вчителів щодо того, як працювати з українськими дітьми в умовах війни.

12 березня у місті Прато, Італія, відбувся воркшоп «Trauma-Informed practice education», у якому взяли участь науковці Університету Монаша, представники ГО «Classrooms Without Walls» та представники ГО «Смарт освіта»: Олена Жупанова, менеджерка проєкту «Україна розмовляє англійською», Оксана Макаренко, керівниця психологічного напряму організації, та Тетяна Ширяєва, науковиця, психотерапевтка та наша партнерка.

Мета зустрічі – розробити рекомендації для іноземних вчителів про те, як працювати з українськими дітьми під час війни та враховувати усі особливості такого формату роботи. Окрім цього, іноземні партнери нададуть свою експертизу у викладанні та психологічні поради, які ми обʼєднаємо із власними напрацюваннями та надамо українським освітянам.

Під час воркшопу українська частина команди провела презентацію досліджень стану українських дітей в умовах війни: розповіла про те, скільки дітей вчиться онлайн, офлайн та у змішаному форматі, що таке «змішаний формат» та як він працює, скільки учнів пропускають школу через повітряні тривоги тощо. Розповіли також і про психологічні особливості вчителювання: як ми даємо раду стресам вчителів, дітей і батьків; які особливості спілкування та взаємодії з дітьми ми маємо; які правила і «табу» виникли через війну.

«Не називайте нашу війну «конфліктом». Те, що відбувається в Україні – це масивні бойові дії та руйнування, співмірні з Другою світовою війною. Термін «конфлікт» применшує масштаб.

Українців, що переїхали через російську агресію, може травмувати слово «біженці». Велика частина з них хочуть повернутися додому, і краще називати їх «displaced» (ті, що тимчасово переїхали), а не «refugees» (біженці).

Моєю задачею було озвучити та зробити видимими ці та подібні речі з українського контексту. «Ми можемо надати свою підтримку та експертизу, – сказав нам австралійський університет Монаш, – і готові розробити рекомендації щодо роботи з дітьми під час війни, але нам потрібні ви, аби пояснити речі зсередини. Ті, яких ми не бачимо», – розповідає Олена Жупанова.

На воркшоп також приїхала учениця проєкту «Україна розмовляє англійською» Софія Якименко, щоб стати голосом українських дітей та розповісти про особливості сприйняття учнями процесу навчання в умовах війни:

«Усі діти переживають цю війну по-різному: хто в бомбосховищі, хто за кордоном, а хто в квартирах без електрики. Для всіх це різний досвід, і тому дати поради, які працювали б для всіх, неможливо. Проте є загальні рекомендації, яких, на мою думку, варто дотримуватися під час роботи з усіма дітьми.

Для іноземних волонтерів це: не називати війну конфліктом, не казати, що культура – поза політикою, та не називати тимчасово переміщених осіб емігрантами чи біженцями, адже більшість з них хоче повернутися.

Також треба розуміти, що через війну українські діти подорослішали швидше за їхніх однолітків з-за кордону, тож і підхід до них має бути відповідний, не дитячий. Ну і найголовніше, що стосується і українських вчителів, і іноземних волонтерів: треба вміти слухати дітей і питати їх, про що вони хочуть говорити саме у цей момент навчання».

Софія з нами від самого початку проєкту, і хоч наразі проживає з родиною в Італії, продовжує бути активною учасницею українського середовища. У свої 14 років дівчина бере участь у великій кількості міжнародних активностей – зокрема, спільно з «Classrooms Without Walls» веде лідерську групу та пише книжки.

«З проєктом «Україна розмовляє англійською» я вже 2 роки. Ще від моїх перших зустрічей у Львові, куди я тимчасово переїхала з батьками на початку війни, він дав мені можливість спілкуватися з однолітками-однодумцями і підтримував мене, поки я повернулася назад до Києва, вступила у новий ліцей та виїхала в Італію. Крім того, ці зустрічі продовжують з кожним днем показувати, що є люди за кордоном, які готові допомогти, чим можуть, і підтримують українців. Як сказала одна з афганських студенток Classrooms Without Walls, ці зустрічі нагадують нам, що людяність досі існує».

Програма співпраці з Університетом Монаша щодо розробки рекомендацій для вчителів розрахована до кінця вересня 2024 року. У результаті програми ми презентуємо розроблені матеріали для іноземних волонтерів та українських вчителів, а також надамо психологічні матеріали для освітян із врахуванням особливостей стану дітей в умовах війни.

Раді почати таку цікаву і корисну співпрацю та обʼєднати людей з усього світу: із різним досвідом, проте з однією метою – допомогти українській системі освіти та українським дітям навчатися не лише якісно та ефективно, але й комфортно і безпечно.

Мета програми полягає у формуванні в освітян знань з теми психологічної травматології та опануванні технік і методик зі зниження стресу і напруги, які вчителі зможуть впроваджувати зі своїми учнями.

Навчання буде відбуватися онлайн 12 та 14 березня з 15:00 по 17:00. Посилання на зустріч буде надіслано завчасно після того, як ви зареєструєтеся. Кількість місць на тренінг обмежена.

За результатами підвищення кваліфікації за програмою надається персональний сертифікат, засвідчений підписами Голови правління ГО “Смарт освіта” Галини Титиш та тренерки програми “Діти і війна” Наталії Подоляк.

Загальний обсяг навчання: 6 годин (0,2 кредити ЄКТС).

Лінк на реєстрацію тут: https://forms.gle/AnSubrJ5k9NB6grq9

Тренінгова програма з Наталією Подоляк передбачає теоретичний та практичний блоки для різних груп освітян. Заняття сприяють формуванню в освітян знань про психологічну травматологію, а також надають конкретні техніки й методики для зменшення стресу й емоційної напруги.

Розробниці програми:

• Наталія Подоляк – сімейно-дитяча психотерапевтка (напрямки роботи: КПТ, EMDR, ССТ). Тренерка програми “Діти і війна. Техніки зцілення”.
• Оксана Макаренко – співзасновниця ГО “Смарт освіта”, керівниця психологічного напрямку.

Більше про програму можна почитати тут.

Тренінг проводиться за підтримки платформи Global Giving.

Посібник можна завантажити тут.

Олександра Коваль, директорка ДУ «Український інститут книги»: 

“Дитяче та підліткове читання, його якість та промоція – серед провідних напрямків діяльності «Українського інституту книги». Нині важливість контакту з книгою зросла в рази, адже для величезної кількості юних українців він набув ще більш особливих значень. Це і безпечне відволікання від страшних реалій, і можливість через обережне літературне втілення поміркувати про складні теми, і врешті чи не єдиний доступний контакт із рідною мовою для сотень тисяч дітей за кордоном. Посібник та вебінари «Як говорити з дітьми про війну та мир» разом із проєктами «Книжки без кордонів», «Tales of EUkraine» є важливою частиною комплексної діяльності державної інституції у плеканні культурної ідентичності зростаючого покоління, а також підтримкою українських авторів та видавців”.

Посібник складається з двох основних розділів:

1. Методологічні та психологічні статті, що пояснюють терапевтичний ефект читання, містять літературознавче та психологічне обгрунтування роботи з виданнями для різних вікових аудиторій дітей та підлітків, містять опис методик читання літератури на складні теми, роботи зі школярами тощо. Зокрема доросла аудиторія отримає дієві підказки для відповідей на поширені дитячі запитання про війну й спрямування до відповідних видань.

2. Добірки книжок із описами для дітей дошкільного, молодшого, середнього та старшого шкільного віку. У цих статтях є обкладинки видання, теги — теми, яких торкається твір, бібліографічний рядок, опис книги в контексті теми, коментар психологині Світлани Ройз. Біля багатьох видань можна знайти посилання та к’юар-коди, які ведуть на додаткові матеріали чи на можливість безкоштовно читати або слухати книжку.

Усі описані методики, поради, інструменти є результатом понад півторарічної роботи фахівчинь та фахівців проєкту в прямих онлайн та офлайн контактах та бесідах із дітьми та підлітками в локаціях країн Європи. Це були десятки читань, обговорень також і в педагогічних колективах, зокрема в Україні, Польщі, Чехії на освітніх, бібліотечних та громадських локаціях.

“Ми певні, що читання та контакт із книжкою є одним із найбільш ефективних інструментів у супроводі дітей та підлітків у небезпечних досвідах війни та в переосмисленні цих досвідів. Після пережитого ми усі шукаємо ресурси й способи жити в новому мирі, у новому світі, який ніколи не буде таким як був, і з досвідами, яких ми та наші діти краще б не переживали. Тож ми свідомо вирішили, що будемо говорити ще й про масштабний і бажаний фінал війни — МИР.”, – коментує керівниця проєкту, Тетяна Стус. 

Зміст посібника

• вступне слово керівниці проєкту Тетяни Стус;
• психологічні настанови від Світлани Ройз, а також розкриття теми «Як говорити про війну та мир із дошкільнятами й дітьми молодшого шкільного віку»;
• психологиня Вікторія Самохвал: «Як говорити про війну та мир із підлітками»;
• експертка Анна Третяк: «Дитяча і підліткова література на тему війни: як її читати й обговорювати з дітьми?»;
• експертка Ольга Купріян: «Досвід дітей, що перебувають у вимушеній еміграції й повертаються додому»;
• експертки Анна Третяк, Ольга Купріян: «Методика проведення інтеграційного уроку для 1-4 класів «Наші досвіди»;
• пряма мова Живих письменників: Григорій Фалькович, Олена Максименко, Анна Просвєтова, Оксана Лущевська, Лариса Денисенко, Анна Хромова, Валентина Вздульська, Юлія Юлюха, Сергій Лоскот;
• перелік видань та опис кожної книги у трьох вікових категоріях: для дошкільнят та молодшого шкільного віку, для середнього шкільного віку, для старшого шкільного віку;
• довгий список дитячих та підліткових книжок на теми війни та воєнного досвіду, написаних українськими письменниками (станом на кінець 2023-го року);
• інформаційні довідки про експертів проєкту та організації, завдяки яким його реалізовано.

Світлана Ройз, психологиня проєкту та авторка матеріалів:

“Із дитиною будь-якого віку потрібно говорити, пояснювати події, які відбуваються. Війна підриває у дитини відчуття довіри до дорослих і довіри до світу, відчуття сталості й нормальності життя. Наші розмови з дитиною, читання, наше ословлювання того, на що у дитини не вистачає своїх слів, усвідомлення, досвіду — стає стабілізацією, дає можливість пояснити, впорядкувати складний досвід. Те, що ми можемо назвати – стає тим, що ми можемо згодом опрацювати, вмістити.  А читання дитини саме з дорослими чи поруч із ними допомагає відновити контакт, відчуття близькості та знов відчути цей «простір нормальності» та контрольованості.” 

Посібник є продовженням започаткованої в 2019 році «Українським інститутом книги» акції #ЖивіПисьменники, у рамках якої команда фахівчинь «БараБуки» та експертів-освітян і психологів «Смарт освіти» розробляє матеріали про сучасну українську дитячу літературу та в лаконічній і доступній формі презентує сучасні методи роботи з нею.

Попередні напрацювання можна знайти на сайті «Живі письменники», а також за тегом #якговоритиздітьмипровійну.

Галина Титиш, очільниця ГО “Смарт освіта” та голова експертної ради проєкту:

“До нас часто звертались вчителі з питаннями про те, як відповідати на запитання учнів про війну. Я сподіваюсь, у цьому посібнику педагоги і батьки знайдуть натхнення, ідеї та рекомендації для таких непростих розмов”.

Керівниця проєкту: Тетяна Стус

Голова експертної ради: Галина Титиш

Експертки: Марія Артеменко, Ольга Купріян, Анастасія Музиченко, Світлана Ройз, Тетяна Стус, Галина Ткачук, Анна Третяк.

Психологині: Світлана Ройз, Вікторія Самохвал.

Історик: Євгеній Шелест. 

Редакторка: Жанна Капшук.  

Обкладинка: Марина Шутурма. 

Проєкт реалізується ГО «Смарт освіта» та лабораторією дитячого читання «БараБука» НЦ «МАНУ» за сприяння державної установи «Український інститут книги» за кошти державного бюджету України.

Розповімо вам про книги, що увійдуть до третьої серії тематичного посібника для батьків та освітян. Ми пропонуємо короткі анотації для ознайомлення з трьома історіями, а також фахові коментарі психологині Світлани Ройз.

“Абрикоси зацвітають уночі”, авторка Оля Русіна (9+ років)

Це повість про дорослішання в умовах війни. Події відбуваються на Донбасі: обстріли посилюються, більшість часу родина хлопчика Устима проводить у підвалі. Проте дитина залишається дитиною — допитливою, доброю, співчутливою, з нескінченною вірою в дива. Адже це диво — подружитися з безпілотником? Дати йому ім’я Ел і розмовляти з ним про все-все.

Коментар Світлани Ройз:

У книзі переплітається реальність та уява: оживлений одинокий безпілотник (який відчуває), як і одинокий хлопчик Устим. При читанні дитина може почати сумувати, бо війна наштовхує нас на самотність. Запитайте її — чи вона хоче поділитися спогадами, роздумами? 

Абрикос у творі — окремий герой. Хлопчик чекає на цвітіння дерев, як на повернення відчуття старого життя. Поговоріть із дитиною, що життя під час війни то сповільнюється, то прискорюється, але точно не зупиняється.

Також книжка розкриває теми: переселенців, роздуми дитини про смерть, як поговорити з дитиною про появу братика чи сестрички, як підготуватися до переїзду, як зустрічаються два різних світи — тих, хто бачив війну, і тих, хто жив у безпеці й не чув вибухів; яка може бути реакція на тригери (на звук феєрверка). І як ми разом з абрикосом обов’язково розквітнемо.

“Блакитний записник”, авторка Галина Ткачук (7+ років)

Щоденникова історія, написана від імені записника. Головна тема: вимушений переїзд до Польщі дівчинки Влади та її мами у перші дні повномасштабного вторгнення. Ми знайомимося з реаліями життя в евакуації, дізнаємося, як поляки добросердно допомагають українським дітям, однак часом через різницю мов та культур трапляються бентежні чи кумедні ситуації. У новій школі Влада знайомиться з Настею та Семеном (теж з України), і разом вони роблять творчий проєкт, аби розповісти усім про рідну країну та події, що там відбуваються. 

Коментар психологині:

Це легка й весела книжка на складну тему. Ви точно будете усміхатися, коли читатимете її разом із дитиною. Після фіналу запропонуйте дитині створити власний щоденник-записник, чи щоденник малюнків. Для малечі — запишіть самі, що вона вам надиктує.

Якщо ваша родина зараз живе чи жила не вдома, пригадайте, як ви збиралися в дорогу, що дитина взяла з собою. На початку розмови обов’язково зробіть акцент на тому, як пишаєтеся нею та її допомогою в дорозі.

А на розділі “Що я зроблю, коли повернуся” разом помрійте: напишіть плани, намалюйте мрії. Це додасть сил, щоб витримати розлуку з домом і друзями, які зараз не поруч.

“Книга Лео-Фу, або Я народився собакою”, авторка Валентина Захабура (5+ років)

Французький бульдог Лео живе безтурботним собачим життям у люблячій сім’ї, грається з іншими песиками на прогулянках, намагається зрозуміти дивну поведінку людей й кумедно описує щоденні захопливі пригоди. Та одного дня все стає догори дриґом: рідна “зграя” починає подовгу зачинятися у ванній кімнаті після гучного виття слонокотів, а згодом — виїжджає з дому. 

Видання про мирне життя, і лиш останні кілька розділів показують події лютого-березня 2022 року очима домашнього улюбленця. Саме тоді Лео потрапляє до лікарні й розповідає історії: бабусі, що потрапила під обстріл у черзі по собачий корм; етнографині, яка під час евакуації втратила колекцію вишивок; хлопчика, який став погано бачити після вибуху. До кожного з них песик знаходить підхід, і наприкінці книжки він уже не Лео-Фу, а “Лео-антидепресант”.

Світлана Ройз:

Складна сцена, до якої слід бути уважними під час читання,  —  сусідка песика отримує від вибуху контузію, а людина поруч, імовірно, гине. 

Під час або після читання книжки розкажіть дитині, що таке антидепресанти, навіщо їх використовують і що для нас умовний “антидепресант” — обійми, близькість, творчість, спорт, мрії тощо. Поміркуйте вголос про те, як важливо бути вірними тим, за кого ми взяли відповідальність і кого любимо. 

За прикладом історії про Лео-Фу та людей поруч із ним, вигадайте власні сімейні особливі слова, милі чи кумедні прізвиська або незвичайні способи обіймів.

Як працювати з виданнями, як врахувати вікові категорії дітей при виборі книги та як говорити про війну та мир із дітьми літературою — дізнавайтесь на наших безоплатних вебінарах.

Щоб подивитися деталі вебінарів, натискайте на афішу нижче:

Проєкт реалізується лабораторією дитячого читання “БараБука” НЦ “Мала академія наук України” та ГО “Смарт освіта” завдяки Українському інституту книги.

Проводили тренінг шкільні психологині, які самі пройшли навчання за цією програмою та стали тренерками: Олена Федоровська та Вікторія Чумаченко. Практичні вправи для тренінгу розробила дитяча та сімейна психологиня Світлана Ройз.

Програма навчання містила:

• Модуль 1. “Психічне здоров‘я дітей та підлітків”.
• Модуль 2. “Взаємодія вчителя з дітьми та підлітками зі складнощами психічного здоровʼя”.
• Модуль 3. “Взаємодія вчителя з дітьми та підлітками у кризових станах та ситуаціях”.
• Модуль 4. “Взаємодія вчителя з дітьми та підлітками у кризових станах та ситуаціях”.
• Модуль 5. “Стресостійкість в освітньому просторі”.
• Модуль 6 “Психічне здоров’я дітей та підлітків в умовах війни”.

Загальний час на подання лекційного матеріалу – 18 годин, 6 днів по 3 години. Вчителі отримали сертифікати професійного розвитку обсягом 2 кредити ЄКТС.

Відгуки учителів:

Ольга Смекаліна, вчителька історії України: “Особисто отримала хорошу психосоціальну підтримку. Багато цікавих технік. Працюю з підлітками у прифронтовій зоні, тому дуже корисно. Вразив дуже високий рівень підготовки контенту та професійний рівень тренерок”.

Олена Саєнко, вчителька української мови: “Після проходження тренінгу я змінила погляд на деякі власні проблеми, опанувала техніки заспокоєння, навчилася опановувати свої емоції. Також краще стала розуміти учнів, трохи змінила стиль спілкування з ними. Методики, які пізнала, обов’язково інтегрую в уроки”.

Людмила Торба, вчителька української мови та літератури: “Дуже щаслива, що потрапила на такий чудовий тренінг! Три години пролітали дуже швидко. Тому що було цікаво, записувала кожне слово. Надзвичайно сподобалася робота в групах, де ми з колегами могли обговорити свої проблеми, поділитися наболілим, порадитися, обмінятися досвідом”.

Катерина Кушнірук, вчителька української мови: “Тренінг дуже цікавий, багато корисної інформації. Особливо сподобалися практичні завдання в групках, після чого ми їх обговорювали та ділилися своїм досвідом. Також корисними були поради фахівців, які допоможуть нам у подальшій роботі”.

Олеся Моздалевська, вчителька історії України: “Неймовірно корисні та змістовні лекції. Дуже сподобалися групові завдання, які допомогли ще краще познайомитися з колегами цього проєкту. Дружня атмосфера. Завжди відчувала підтримку тренерів, які професійно нас навчали. Велике спасибі за надану можливість!”

Марʼяна Дудко, вчителька української мови та літератури: “Дуже цікавий та актуальний тренінг, де кожен міг уявити себе в ролі дитини чи батьків, побачити себе збоку та виправити всі помилки, які, можливо, робили раніше”.

Наталя Литвин, вчителька української мови та літератури: “Я почала відчувати себе спокійніше, оскільки не одна я маю питання щодо навчання дітей. Важливим було те, що нас вчили піклуватися про себе, адекватно оцінювати свої сили та шукати ресурси. Багато важливої інформації та практичних кейсів”.

Перелік усіх вчителів, що пройшли навчання:

1. Васадзе Ірма Михайлівна
2. Вінницька  Наталя Миколаївна
3. Дудко Марʼяна Володимирівна
4. Дяків Василь Григорович
5. Жушман Людмила Сергіївна
6. Кодацька Марина Володимирівна 
7. Косяченко Любава Вячеславівна
8. Кузнєцова Марина Олександрівна 
9. Кулигіна Світлана Юріівна 
10. Кушнір Оксана Іванівна 
11. Кушнірук Катерина Андріївна 
12. Литвин Наталя Володимирівна 
13. Мамонова Людмила Володимирівна
14. Манько Анна Олександрівна 
15. Махаринська Оксана Петрівна
16. Моздалевська Олеся Василівна
17. Моісеєнко Оксана Василівна
18. Мороз Антоніна Анатоліївна
19. Москальова Олена Михайлівна 
20. Плевак Світлана Миколаївна 
21. Рудь Андрій Віталійович
22. Саєнко Олена В’ячеславівна 
23. Смекаліна Ольга Веніамінівна
24. Торба Людмила Вікторівна
25. Ворон Алла Анатоліївна
26. Рибалко Олена Василівна

Програму створено за підтримки Представництва “Фонду Фрідріха Науманна за Свободу” в Україні.

Нещодавно команда фахівців із лабораторії дитячого читання «БараБука» НЦ «Мала академія наук України» та експертів-освітян і психологів ГО «Смарт освіта» шляхом голосування обрали 40 книг, які увійдуть до третього тематичного посібника для батьків та освітян. Окрім посібника, підсумком проєкту стануть відео та текстові матеріали під тегом #якговоритиздітьмипровійну, а також 5 вебінарів для батьків та освітян від топових експертів.

Коли: 7, 9, 14, 16 та 21 листопада.

Час: 17:00 – 18:30.

Формат: онлайн.

Місце проведення: YouTube-канал НУШ, Facebook Смарт освіти та Барабуки.

“Коли команда експерток і експертів рік тому проводила вебінари на тему “Як говорити з дітьми про війну”, ми лише розпочали пошук відповідей та інструментів. Хотілося б звісно, щоб за цей час війна закінчилася, і нам не довелося би наново проводити ці розмови. На жаль, реальність зараз інша, проте нам вдалося назбирати велику кількість важливих порад, систематизувати інформацію, також з’явилися нові фахівці, залучені до наших проєктів. І зараз ми з новими силами і з більшою впевненістю можемо розповідати і ділитися своїми напрацюваннями із освітянами, батьками, бібліотекарями.

Тому ці вебінари є не просто продовженням минулорічної серії вебінарів під тегом #якговоритиздітьмипровійну, які ми вам також радимо передивитися, вони є поглибленням і розширенням теми. Уважний читач може помітити, що у теперішній темі ми додали дуже важливе слово: “Як говорити з дітьми про війну та МИР”. Адже нам зараз дуже важливо перефокусовувати увагу дітей на позитив. Тобто ми не лише знаходимо вихід із потенційно травматичних ситуацій, але і переспрямовуємо дітей на майбутнє, яке хочемо бачити. Цими інструментами в умовах дитинства війни ми можемо розбудовувати позитивну картину світу майбутнього для дітей”, – Тетяна Стус, керівниця лабораторії дитячого читання “Барабука”.

1. Вебінар 7 листопада 2023 року

Презентація апробованих методичних рекомендацій «Живі письменники: Як говорити з дітьми про війну та мир» як результату пошуків інструментів і способів осмислення та усвідомлення досвіду війни, спільного бачення щодо висвітлення теми війни в сучасній українській літературі.

Модераторка – Тетяна СТУС, керівниця лабораторії дитячого читання “Барабука” НЦ “МАНУ”.

Спікерки:

• Галина ТИТИШ, очільниця ГО «Смарт освіта», журналістка;
• Світлана РОЙЗ, психологиня проєкту, письменниця;
• Анна ТРЕТЯК, методистка лабораторії дитячого читання, головна редакторка сайту «БараБука», письменниця.

2. Вебінар 9 листопада 2023 року

Вебінар «Аналіз видань, які стосуються тем бойових дій, травм, втрат, а також тих, що торкаються важливих у контексті війни аспектів життя, для дітей віком 4-8 років. Вікові особливості сприйняття та проговорювання травматичного досвіду. Практичні поради від психологинь проєкту».

Модераторка – Тетяна СТУС, керівниця лабораторії дитячого читання “Барабука” НЦ “МАНУ”.

Спікерки:

• Анна ТРЕТЯК, методистка лабораторії дитячого читання, письменниця;
• Світлана РОЙЗ, психологиня проєкту, письменниця;
• Анжела ФОКІНА, директорка БФ Катерини Білоруської.

3. Вебінар 14 листопада 2023 року

Вебінар «Аналіз видань які стосуються тем бойових дій, травм, втрат, а також тих, що торкаються важливих у контексті війни аспектів життя, для дітей віком 9-13 років. Вікові особливості сприйняття та проговорювання травматичного досвіду. Практичні поради від письменниць».

Модераторка – Тетяна СТУС, керівниця лабораторії дитячого читання “Барабука” НЦ “МАНУ”.

Спікери:

• Ольга КУПРІЯН, методистка лабораторії дитячого читання, письменниця;
• Анастасія МУЗИЧЕНКО, методистка лабораторії дитячого читання; письменниця.
• Галина ТКАЧУК, письменниця, літературознавиця;
• Євгеній ШЕЛЕСТ, історик, педагог.

4. Вебінар 16 листопада 2023 року

Вебінар «Аналіз видань, які стосуються тем бойових дій, травм, втрат, а також тих, що торкаються важливих у контексті війни аспектів життя, для підлітків від 14 років. Вікові особливості сприйняття та проговорювання травматичного досвіду. Практичні поради від психологинь проєкту».

Модераторка – Тетяна СТУС, керівниця лабораторії дитячого читання “Барабука” НЦ “МАНУ”.

Спікерки:

• Галина ТКАЧУК, письменниця, бібліотекарка;
• Юлія ІЛЮХА, письменниця;
• Вікторія САМОХВАЛ, психотерапевтка.

5. Вебінар 21 листопада 2023 року

Вебінар “Як говорити про війну та мир із дітьми з досвідом вимушеної еміграції. Особливості життєвого досвіду “втечі”, “втрати дому”, “адаптації” тощо, зміни в картині світу та шляхах самоідентифікації”.

Модераторка – Тетяна СТУС, керівниця лабораторії дитячого читання “Барабука” НЦ “МАНУ”.

Спікерки:

• Ольга КУПРІЯН, методист лабораторії дитячого читання, письменниця;
• Марія ШУБЧИК, керівниця програми “Валізка з книжками”, Гете-інститут;
• Ольга ДУЖАК, педагогиня, письменниця (Німеччина).

Проєкт реалізується завдяки Українському інституту книги.

#ЖивіПисьменники

Тож готуйте чай з печивом – адже сьогодні на вас чекає справді надихаюча історія 11-річної харківʼянки.

Про життя Поліни

Поліна народилася і виросла у Харкові. З початку повномасштабної війни разом з сімʼєю на деякий час виїхала у Вінницьку область, проте повернулася у Харків заради дідуся і бабусі, які досі проживають у 13 кілометрах від кордону з країною-агресором. Вже 3-тій рік дівчина навчається у онлайн-форматі і розповідає, що їй дуже не вистачає живого спілкування з однокласниками.

“Якщо брати школу, то я не знаю, як це – бігати по кабінетам. Я давно не бачила своїх однокласників – з четвертого класу, бо почався карантин. Ось напередодні першого вересня нам деякі підручники надрукували, і ми могли підійти їх забрати. Деяких своїх однокласниць я змогла побачити – привіталася, ми трішки поговорили, і це все.

Дякую, що є онлайн, і я маю змогу хоч якось навчатися і отримувати інформацію, але мені все одно хочеться більше офлайну.”

Тим не менш, дівчина, як і багато хто з нас, звикає до такого онлайн-життя. Проте не засидітись за ноутбуком їй допомагає спорт.

“Я 5 років займалася у Харківській ЮСША з фігурного катання. Але зараз у Харкові немає льоду, де я можу тренуватися, бо він потребує дуже багато електроенергії, а в Україні поки такої можливості немає.

Крім того, десь на початку війни прилетіло у ту будівлю, в якій я займалася. Зараз зовні все начебто добре, а як всередині – не знаю, ми туди не заходили. У мене навіть 23 лютого були змагання, а 24 лютого там мала виступати доросла група. Але все, я в школу більше так і не потрапила.

Та нічого, я ходжу на заняття з підтримки фізиної підготовки і планую повернутися у фігурне катання після перемоги. Мені дуже подобається цей спорт – я сама його обрала. До війни у мене було вже дві програми, я танцювала їх на льоду, і навіть маю власні ковзани.”

Заняття від “Смарт освіти” та волонтерство

Поліна розповіла, що з дитинства любила вивчати англійську мову. Тим паче, для реалізації її мрії – навчатися за кордоном – це було вкрай необхідно.

Заняття у проєкті “Україна розмовляє англійською” дівчині порекомендувала її вчителька.

“Мені “Смарт освіта” дуже допомогла – моя розмовна англійська стала набагато кращою. Найбільше мені сподобалось, що в кожному вчителі є щось особливе, те, що я можу дізнатися. Наприклад, від викладача із Туреччини я вивчила деякі турецькі слова, дізналася про його життя, і це цікаво. У кожного вчителя є своя, як кажуть, родзинка, яка мене приваблює.

Ну і, звісно, мені подобається, що я на цих уроках можу вільно розмовляти англійською – тобто, я практикую себе. А ще я спілкуюся з деякими дівчатами з проєкту, і практикую з ними ще й українську.

Єдине, чого не вистачає, – мені хотілося б зустрітися з вчителями офлайн і просто поговорити.”

Проєкт “Україна розмовляє англійською” активно діє з лютого 2022 року, до занять долучилося вже майже 44 тисячі учнів віком 2-18 років. Програму здійснює ГО “Смарт освіта” за підтримки Educo Foundation у партнерстві з ГО “Classrooms Without Walls”.

Заняття проводять учителі-волонтери з усього світу: Канади, Австралії, Португалії, Австрії, Туреччини, США, Іспанії, Японії, Індії та ін. Проєкт залучив вже понад 140 викладачів та навіть деяких зіркових гостей – зокрема, астронавта Кріса Хетфілда, фокусника Кріса Пілсворта, режисера Сергіо Наваррета, телеведучого та автора Боба Макдоналда.

Заняття з англійської допомогли Поліні почати волонтерити у ролі перекладача, і дівчина вже півроку допомагає канадській організації підтримувати українських дітей.

“Я волонтер у організації “H.U.G.S.”, ми займаємось з дітками-переселенцями з Харківської області (Куп’янськ, Вовчанськ тощо). У мене роль перекладача – в організації є деякі англомовні волонтери, але не всі діти знають англійську.

Потрапила я туди випадково. Тобто, я хотіла стати волонтеркою, але не було якихось зачіпок чи пропозицій. І так вийшло, що я одного разу була з мамою в магазині і зустріла там голову організації – Paul Hughes. А магазин якраз зачинявся, тож я підходжу до нього і кажу йому англійською: “Вибачте, магазин зачиняється”. Йому настільки сподобалась моя мова, що він почав запрошувати мене на всілякі програми, а потім я стала повноцінною волонтеркою у організації, і мені там дуже подобається.”

Про майбутню професію

Заняття спортом привели Поліну до розуміння бажаної майбутньої професії – дівчина наразі мріє стати поліцейською.

“Колись раніше мені подобалися професії дизайнера одягу і перекладача, але зараз я хочу вступити навчатися на поліцейську. Мені в дитинстві просто подобалась, напевно, їхня форма одягу. Але зараз мені все у цій роботі підходить – вони мають благородну мету і спортивні, а я ще з дитинства хотіла професію зв’язати зі спортом.”

Навчатися Поліна завжди мріяла за кордоном, проте на наше запитання “Чи хоче вона залишитися жити у іншій країні?” відповіла чітке “Ні”.

“Навчатися за кордоном я хотіла більше тому, що там я можу знайти англомовних друзів, однокласників, одногрупників. А потім я, звісно, хочу повернутися до України і до Харкова. Я думала, що поїхати буде дуже легко, але під час виїзду у Вінницьку область через війну зрозуміла, як сильно хочеться додому. І коли я сюди повернулася, тут, знаєте, прямо такий дух мене залишився. Думаю, що навіть якщо я б хотіла поїхати жити кудись назовсім, то просто не змогла б. Я стовідсотково все одно повернуся до Харкова.”

Про війну та її наслідки

Про війну Поліна розповідає спокійно – хоч із сумом, але і з дорослим усвідомленням усього, що відбувається у нашій країні.

“Після повернення у Харків ми їздили на Північну Салтівку, всі про неї знають. Так, там насправді дуже багато зруйновано, і це справді місто привидів. Там просто немає жодного дому, який би був без чорних цяточок, без вибитих вікон.

Як на мене вплинула війна? Ну як сказати – кожен день начебто такий, який він був, але це вже інше життя. Тобто, ти не розумієш, що буде через секунду, ти не знаєш, чи вийдете ви в школу в цьому році. Є якась завжди стурбованість. Особливо, коли тебе будять вночі, і ти такий: “Ой, хоч би просто тривога, нічого більше”.

А загалом через війну я дорослішаю – була маленька, тепер не маленька. Мені сподобалось, що всі стали патріотами. Я взагалі раніше 90% свого життя розмовляла російською, а зараз почала вільно формулювати думки українською. Але я також розумію, чому деяким людям важко повноцінно перейти на українську. Знаєте, на цю тему є прикол в Одесі: “Як я можу розмовляти українською, якщо у мене українську в школі російською викладали?”. Проте мені самій вчити українську дуже подобається, як і англійську.”

Ну і на завершення – трохи мрій

“Зараз в Україні одна мрія – це перемога і мир. Та якщо мріяти далі, то я б хотіла подорожувати – поїхати у Діснейленд, у Гоґвортс. Але, знаєте, я хочу поїхати у мирний час, коли розумітиму, що у Харкові і в Україні все добре. Зараз я нікуди не хочу виїжджати, бо не залишу тата тут одного. А як інші люди на всю війну виїжджають за кордон – не розумію, я так не можу.

Також я раніше хотіла собі сестричку, але зараз розумію, як це важко, – сидіти з нею вдома, коли хтось кличе гуляти. Тож уже не хочу

Ну і ще у мене була мрія знятися в якомусь фільмі. Я, звісно, вже знялася в одному, коли у нас німецькі журналісти брали інтерв’ю про Харків, але хочу ще. Ось скоро має вийти новий Гаррі Поттер, і я навіть їм писала: “Може, знайдеться для мене якась роль, напишіть, будь ласка”. Звісно, ніхто не відповів, але я точно колись знімуся, тому чекаю нашої перемоги і вчу англійську зі Смарт освітою”.

Авторка: Ольга Лещик

Було зібрано всі українські книги, які написали сучасні автори на тему війни, та відбулося закрите голосування експерток щодо відбору рукописів. До майбутнього третього тематичного посібника увійдуть книги, що набрали від 4 і більше балів (за 5-бальною шкалою оцінювання).

Експертна рада: Галина Титиш, Тетяна Стус, Світлана Ройз, Ольга Купріян, Марія Артеменко, Анна Третяк, Анастасія Музиченко, Галина Ткачук. 

Окрім посібника, підсумком проєкту стануть також серія вебінарів для батьків та освітян, а також відео та текстові матеріали під тегом #якговоритиздітьмипровійну.

Перші два тематичних посібники були створені ГО «Смарт Освіта» спільно з “БараБукою”, «Українським інститутом книги» та НЦ «МАНУ» у 2019, 2021 рр.; є у відкритому доступі на сайті «Живі письменники».

Перелік сучасних дитячих та підліткових книг, які стосуються тем бойових дій, травм, втрат, а також тих, що торкаються важливих у контексті війни аспектів життя, можна переглянути нижче:

1. «Листи на війну. Діти пишуть солдатам/Letter on the War. Children Write to Soldiers» (Братське; Залізний тато); «Листи з війни. Солдати пишуть дітям / Letters from the War. Soldiers Write to Children» 
2. Валентина Захабура. Лео-Фу, або Я народився собакою (Видавництво Старого Лева) 
3. Войтенко Ольга. Кожна грудочка землі (Портал) 
4. Володимир Арєнєв. Трилогія «Сезон Кіноварі» («Порох із драконових кісток», «Дитя песиголовців») (АССА) 
5. Галина Ткачук. Блакитний записник (Віват) 
6. Григорій Фалькович. Руді і Чумацький Шлях (Видавництво Старого Лева)
7. Євген та Соломія Степаненки. Абетка війни (Видавництво Старого Лева)
8. Зоряна Живка. Півник (Видавництво Старого Лева)
9. Іван Андрусяк. Жерар-партизан (Віват)
10. Іван Малкович. Золотий павучок (А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА)
11. Ірина Озимок. У міста є я і не лише…(Книголав)
12. Катерина Єгорушкіна. Мої вимушені канікули (Віват)
13. Лариса Денисенко. Діти повітряних тривог (Видавництво)
14. Мар’яна Савка. Залізницею додому (Видавництво Старого Лева)
15. Надійка Гербіш. Мене звати Мар’ям (Віват)
16. Надійка Гербіш. Ми живемо на краю вулкана (Портал)
17. Надійка Гербіш. Яблука війни (Портал)
18. Настя Мельниченко. Мій дім – війна (Теза)
19. Настя Музиченко. Врятовані хвостики (НК Богдан)
20. Оксана Лущевська. Триматись за руки, сестричко (Крокус)
21. Оксана Лущевська. Як у казці (Залізний тато)
22. Олександр Корешков. Мій тато повернувся з війни. Ідея: Ілля Шпилянський (Spring Comics)
23. Олександр Шатохін. Жовтий метелик (Видавництво Старого Лева)
24. Олена Захарченко. Метро до Темного Міста (Видавництво Старого Лева)
25. Олена Максименко. Пси, які приручають людей (Портал)
26. Ольга Куждіна. Детективна агенція “САМ” в Ужгороді (АССА)
27. Ольга Купріян. Коляда з лицарями (Портал)
28. Ольга Купріян. Мирослава та інші з нашого двору (Видавництво Старого Лева)
29. Оля Русіна. Абрикоси зацвітають уночі (Видавництво Старого Лева)
30. Оля Русіна. Тор – тракторець, що тягне танк (Видавництво Старого Лева)
31. Романа Романишин, Андрій Лесів. Війна, що змінила Рондо (Видавництво Старого Лева)
32. Сашко Дерманський. Клуб врятованих. Непухнасті історії (Віват)
33. Світлана Вертола. Юна. Війна (Чорні вівці)
34. Сергій Лоскот. Чубзики (Ранок)
35. Таня Стус. Таємні історії маленьких і великих перемог (Книголав)
36. Тетяна Рубан. На північ від кордону (Наш Формат)
37. Тетяна Стрижевська. Лінія термінатора (Видавництво Старого Лева)
38. Юлія Ілюха. Зеро (Ранок)
39. Юлія Рацебуржинська. Як створюють монстронароди? Книжка про пропаганду, дурнероб і Чухлера (Чорні вівці)
40. Юрій Нікітінський. Вовчик, який осідлав бомбу (Час майстрів)

Проєкт реалізується завдяки Українському інституту книги.

#ЖивіПисьменники

Тренінг сприяє формуванню в освітян знань про психологічну травматологію, а також надає конкретні техніки й методики для зменшення стресу й емоційної напруги. Програма передбачає теоретичний та практичний блоки для різних груп освітян. Отримані знання вчителі можуть застосувати у роботі з учнями.

Розробниці програми:

• Наталія Подоляк – сімейно-дитяча психотерапевтка (напрямки роботи: КПТ, EMDR, ССТ). Тренерка програми “Діти і війна. Техніки зцілення”.
• Оксана Макаренко – співзасновниця ГО “Смарт освіта”, співавторка концепції НУШ.

Тренінги відбуваються за протоколом “Діти і війна”

Під час тренінгів освітяни вчаться визначати психотравму та розрізняти її види, знаходити перші кроки до стабілізації дитини, що пережила травмуючі події, а також визначають “лікувальні” та “заборонені” фрази.

“Діти прагнуть розуміти, що відбувається навколо. Для них також важливо бути почутими. Тому дорослим варто слухати їх та шукати відповіді на питання спільно, але доступною для малечі мовою. Чим менші діти, тим менше потрібно деталей. Попри це, конкретика та реальні приклади теж мають бути в розмові. Варто бути чесними, тому можна розповісти про те, що зараз у нашій країні йде війна, хто з ким воює, що ця війна почалася раніше, але з 24 лютого 2022 загарбники здійснили повномасштабне вторгнення і пішли в наступ одразу з декількох напрямків. Також треба наголосити, що ми захищаємо свою землю та свій народ, а от російські війська є загарбниками, які напали на нашу країну”, – розповідає Наталія Подоляк.

Завдяки програмі вчителі дізнаються про тілесні прояви, емоції, думки та поведінку дітей до 6 років, 7-11 та 12-16 років, адже реакції дітей під час травматичних подій відрізняються залежно від їхнього віку. Крім того, тренерка допомагає визначати вид першої психологічної допомоги дітям у кожній із вікових категорій.

Наталія наголошує на важливості залучення ресурсів у роботу з дитячою травмою, а також радить використовувати системний підхід та проводити стабілізаційні вправи і арттерапевтичні техніки. Учасники знайомляться і з технікою Майндфулнес, що навчає бути повністю присутніми “тут і зараз”, помічати звичні стани нашої свідомості, а також контролювати увагу та поведінку.

Крім того, освітяни вчаться визначати ознаки адаптації дитини до травматичних подій, обговорюють особливості роботи у онлайн-форматі та отримують загальні рекомендації-поради для батьків своїх учнів.

Завдячуємо GlobalGiving за підтримку нашого останнього тренінгу. Ми продовжуємо збирати кошти на платформі GlobalGiving та на сайті Resilience.help на проведення майбутніх тренінгів та розробку нових.

Відгуки учасників тренінгу:

Ольга Борисенко: “Дуже професійно, цікаво і захопливо! Браво Наталії та помічниці Катерині:). Планую використовувати набуті знання після тренінгу в практичній роботі з дітьми та батьками, в школі з дітьми ооп та в гімназії з нормотиповими дітьми, які живуть в умовах війни. Вперше дізналася про техніку “пірнання на хмарку””.

Анастасія Денесюк: “Дякую Пані Наталії за цікавий тренінг! Ресурсна та корисна інформація, якою можна в подальшому користуватися у власній роботі. Сподіваюся, що ще матиму змогу побувати на тренінгу у вас. Ще раз дякую!”

Наталія Киливник: “Мені дуже сподобався тренінг. Головне те, що вся інформація цікава, доступна, перевірена. Всі вправи дійсно знімають напругу та заспокоюють. Дуже важливо, що все використовується на практиці й приносить результат. Дуже вдячна за чудові зустрічі та матеріали, які можна  використовувати у житті та роботі!”

Віра Добрянська: “Я дуже вдячна Наталі Подоляк за наповнену, корисну, інформативну та пізнавальну інформацію для мене. І теоретична, і практична частини були корисними для подальшої роботи. Також було цікаво слухати доповнення інших колег”.

Олена Булига: “Тренінг корисний, бо систематизує і теоретичні знання з психології, і практично озброює вчителя методичними прийомами та техніками стабілізації стану дітей та дорослих в умовах невизначеності, стресових та посттравматичних ситуаціях”.