Дослідження було опубліковано у журналі Global Mental Health, що видається Cambridge University Press — одним із найавторитетніших наукових видавництв світу з високими стандартами рецензування. 

«Це перший науковий доказ ефективності української психосоціальної програми для освітян, підтверджений на рівні міжнародної науки. Ми не просто допомагаємо вчителям — ми створили модель підтримки, яка довела свою дієвість навіть в умовах повномасштабної війни. Це ключовий крок для довіри, масштабування й інтеграції такої допомоги в освітню політику», — повідомила Анжеліка Назаренко,  керівниця психологічного напрямку ГО «Смарт Освіта».

Вона також додала, що «публікація у цьому журналі — момент, коли локальне стає глобальним. Ми показали, що українські рішення в освіті можуть бути не менш цінними для світу, ніж для нас самих. Це не лише визнання, але й шлях до поширення впливу проєкту поза межами країни. Україна показує, як діяти в умовах повномасштабної війни. Це прототип дій для підтримки освіти в умовах тривалої кризи. Україна перетворює свій травматичний досвід на джерело знань для міжнародної освіти».

У дослідженні взяли участь 881 учителів з усієї України, які постраждали від війни. З них 572 пройшли повний курс PSE, ще 309 увійшли до контрольної групи. Програма була розроблена українськими психологами у партнерстві зі «Смарт Освітою», з урахуванням емоційного стану вчителів, їхніх професійних потреб та умов повномасштабної війни.

«Ми з’ясували, що освітяни з групи, яка проходила навчання за програмою PSE, повідомили про значно більші покращення у психічному здоров’ї, загальному самопочутті, знаннях щодо психосоціальної підтримки та готовності надавати психологічну підтримку учням порівняно з учасниками з контрольної групи. Учасники програми також відчули суттєве зменшення симптомів тривожності та депресії, рівня стресу та емоційного вигорання», — зазначила перша авторка дослідження Тара Пауел, професорка та заступниця декана з наукової роботи факультету соціальної роботи в Університеті Іллінойсу.

Онлайн-курс включав живі лекції психологів, відеоматеріали, тести для самоперевірки та додаткові матеріали на теми розпізнавання психічних розладів, типових для дітей, які пережили травматичні події, а також навички надання першої психологічної допомоги й перенаправлення до фахівців.

Опитування показали, що позитивні зміни у психоемоційному стані учасників зберігались або навіть посилювались упродовж місяця після завершення навчання.

«Нам було досить складно організувати й забезпечити достатню кількість учасників для проведення репрезентативного дослідження. Через постійні обстріли в різних регіонах України деякі учасники були змушені переривати онлайн-навчання та ховатися в укриттях. Широкомасштабні пошкодження енергетичної інфраструктури України також призводили до тривалих відключень електроенергії й втрати доступу до інтернету, що унеможливлювало участь у групових сесіях годинами або навіть днями», — розповіла Оксана Макаренко, співзасновниця ГО «Смарт Освіта», керівниця проєкту і дослідниця.

Це дослідження фіксує критично важливу річ: освіта не відбудується без турботи про самих педагогів. 

«Програма PSE — це про те, як зцілення вчителя стає фундаментом безпеки для учня. Потреба в такій підтримці не зменшилася з 2022 року — навпаки, зросла. Освітяни працюють на виснаженні, часто без професійної допомоги. Тому наявність протестованої, науково доведеної програми — це шанс реагувати швидко й якісно, допомагаючи і собі, і дітям», – додала Анжеліка Назаренко.

Над дослідженням працювали науковці з трьох країн — Університету Іллінойсу в Урбана-Шампейн (США), Житомирського державного університету імені Івана Франка (Україна) та Відкритого університету (Велика Британія) — у співпраці з міжнародною гуманітарною організацією Americares та ГО «Смарт Освіта». 

Дослідження було замовлене організацією Americares, а фінансування надала Cencora Impact Foundation.

З повною офіційною новиною Університету Іллінойсу про публікацію дослідження можна ознайомитись за посиланням.

«Наш фокус сьогодні — повернення дітей до очного навчання. З учителями. З друзями. У своїх школах, а не вдома з маминим телефоном», — каже Іванна Коберник, голова правління ГО «Смарт освіта».

PowerSchool: енергонезалежна школа для прифронтових регіонів

Ключовий проєкт цього року — PowerSchool / Енергонезалежна школа. Його мета — обладнати школи у прифронтових регіонах системами альтернативного енергоживлення, які дозволяють працювати навіть під час  відключень електроенергії.

Це не генератори і не портативні зарядні станції. Це потужні акумуляторні системи, які забезпечують безперервну роботу шкільного укриття — а за розумного використання, і частини школи.

Перші вісім систем уже встановлено у школах Сумщини (Конотоп, Охтирка, Липова Долина), Запоріжжя та Кушугума, а також у Кривому Розі. Встановлення відбувалося влітку, щоб не заважати навчальному процесу, і вже довело свою ефективність. Наприклад, у Кривому Розі система забезпечила світлом укриття під час проведення НМТ — попри відключення електроенергії.

Проєкт реалізується за підтримки донорів — спадщини Едмунда Нільсена та фундації GlobalGiving. Команда також готує навчальну програму для шкіл і громад: як зробити школу енергонезалежною — безпечно, екологічно та ефективно з фінансової точки зору.

Психосоціальна підтримка — для тих, хто навчає в умовах війни

Ще один стратегічний напрям «Смарт освіти» — психологічна підтримка освітян. Від початку повномасштабної війни команда інвестує в системну підготовку тих, хто щодня працює з дітьми в умовах стресу, тривог і втрат.

З 2023 року понад 1400 освітян пройшли курс «Психосоціальна підтримка для освітян» і отримали сертифікати про підвищення кваліфікації (60 годин / 2 кредити ЄКТС). Програму також впроваджують у вищу освіту: студенти Житомирського, Харківського та Дніпровського педагогічних університетів долучаються до навчання, а два заклади вже інтегрували курс як вибіркову дисципліну.

Ключову роль у масштабуванні ініціативи відіграють 128 шкільних психологів, підготовлених як тренерів. Це екомережа підтримки, представники якої є в усіх областях країни. Вони:

• навчають колег надавати першу психологічну допомогу дітям;
  
  
• допомагають правильно реагувати на запити батьків;
  
  
• діляться навичками самопідтримки й подолання наслідків стресу;
  
  
• проводять тренінги онлайн та офлайн, у школах і громадах.
  
  

«По суті, ми навчаємо домедичній психологічній допомозі — тій, яка потрібна кожному в Україні», — пояснює Іванна Коберник, голова правління ГО «Смарт освіта».

Водночас команда розвиває платформу Resilience.help — відкритий каталог практичних інструментів для підтримки вчителів, учнів і батьків. За останній рік аудиторія платформи зросла вдвічі, а матеріали, опубліковані на ній, стають частиною тренінгових програм і самостійного навчання.

Ефективність курсу та підходів програми підтверджено результатами наукового дослідження, проведеного за участі Житомирського державного університету імені Івана Франка. 

У 2024–2025 роках в українських та іноземних наукових виданнях вийшли статті, присвячені результатам програми. Зокрема цьогоріч опубліковано статті у Cambridge University Press та журналі Університету Іллінойсу. 

Програма базується на уніфікованому травмацентричному підході (УТПЗ) й створена у партнерстві з Americares Foundation, Inc., за участі Світлани Ройз та наукової команди університету.

«Турбота про психологічне здоров’я — це турбота про майбутнє покоління. Разом будуємо міцні стіни психостійкості для дітей, вчителів та всієї країни», — наголошує команда програми.

Сильна команда і медіа — опора змін

Особливу роль у просвітницькій роботі відіграє медіа «Нова українська школа», яке розвивається в рамках організації під керівництвом Сергія Горбачова й Анни Мурлікіної. 

Завдяки команді редакції, матеріали стали ще глибшими, актуальнішими та ближчими до потреб освітян.

9 років ГО «Смарт освіта» — це про досвід, сталість і водночас готовність змінюватися, шукати рішення і працювати далі. Попереду — ще більше роботи, партнерств і відповідей на нові виклики.

«Дуже дякую всім колегам, партнерам, донорам за співдію і підтримку. Найважливіше, що нам потрібно сьогодні — це обʼєднання зусиль. Над цим і працюємо», — підсумовує Іванна Коберник.

Стаціонарні акумуляторні комплекси з інверторами дозволяють школам забезпечувати навчання навіть у разі відключення електроенергії — що особливо актуально в умовах повномасштабної війни.

Чому це важливо:
Це гуманітарне рішення, яке допомагає зберігати доступ до освіти
Це безпечна, екологічна альтернатива генераторам
Це безперервність освітнього процесу для дітей
Це стратегічна інвестиція: за потреби системи можна доповнити сонячними панелями

Акумуляторні системи вже встановлені у таких навчальних закладах:

• Конотопська початкова школа “Лідер” м. Конотоп, Сумська область
• Ліцей імені Б.Д.Антоненка-Давидовича м.Охтирка, Сумська область
• Липоводолинський ліцей Липоводолинської селищної ради, Сумська область
• Комунальний заклад загальної середньої освіти “Кушугумська гімназія “Інтелект” Кушугумської селищної ради, Запорізький район, Запорізька область
• Запорізька гімназія 19, м.Запоріжжя
• Криворізький ліцей №113 Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
• Криворізький ліцей №81 Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
• Криворізький ліцей №49 Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

Цей проект став можливим завдяки Спадщині Едмонда Нільсена та фундації GlobalGiving. Дякуємо за довіру і підтримку!

Але навіть у бетонних стінах є місце для турботи, підтримки та дитинства.

Одну з наших “Скринь в укриття” отримав Ліцей імені Антоненка-Давидовича в Охтирці.

І команда школи використала її на всі 100% — з любов’ю, креативністю та увагою до дітей.

Книжки зі скрині стали частиною спеціально облаштованого куточка для читання в бібліотеці — затишного простору, де діти читають, мріють і відволікаються від реальності.

Ігри та матеріали були розкладені в укритті — за віковими зонами, аби кожна дитина могла знайти там щось цікаве для себе й провести час із користю та задоволенням.

Саме про це наш проєкт — не лише про речі, а про можливості для радості, розвитку та психологічної безпеки дітей у складних умовах війни.

Сьогодні кожен ваш донат на Скрині в укриття на платформі GlobalGiving  збільшиться на 50%.

Це означає, що ми зможемо передати ще більше таких “Скринь в укриття” школам по всій Україні — і створювати більше таких особливих місць для дітей.

За кожним фото — реальні історії.

На фото та відео нижче ви побачите більше, ніж просто книжки, ігри чи дитячі посмішки.

Це результат спільної роботи, турботи й любові — команди школи, яка робить усе можливе для своїх учнів. І людей, таких як ви, які допомагають нам втілювати це у життя.

Дякуємо, що ви з нами. Разом ми створюємо не просто укриття — ми створюємо простори життя й дитинства.

Підтримати можна тут.

• формування навичок підтримки дітей чи підлітків та їхніх батьків / опікунів у сфері психічного здоров’я;
• надання персонального сертифіката на 60 годин (2 кредити ЄКТС) засвідчений підписами Голови правління ГО «Смарт освіта»;
• 6 днів змістовної теорії й практики за доказовою тренінговою програмою.

Стартуємо одразу двома групами: 31 березня / 1 квітня

• Час: 16:00 по 19:00 (через день)
• Вартість: безоплатно, за попередньою реєстрацією
• Реєстрація на початок навчання 31 березня: bit.ly/4ix4JFF.
• Реєстрація на початок навчання 1 квітня: bit.ly/4kUlbRQ.

*Поле «Записатись» стане доступним після авторизації на Платформі. Це легко зробити за допомогою кнопки «Вхід» у правому верхньому кутку.

Після реєстрації на вказану електронну пошту окремим листом вам надійде посилання на групу у Телеграм для подальшої комунікації щодо тренінгу та його розкладу (не забудьте перевірити папку Спам).

Довідково

Онлайн-курс «Психосоціальна підтримка освітян» створено ГО «Смарт освіта» від Resilience.help у партнерстві з Americares Foundation, Inc.

Матеріали тренінгу розроблені на основі УТПЗ командою науковиць Житомирського Державного Університету імені Івана Франка та психологинею Світланою Ройз за підтримки Friedrich Naumann Foundation for Freedom.

Наукова консультантка проєкту — докторка Тара Пауелл – асоційована професорка Іллінойського університету (США).

Тренерки програми: Вікторія Чумаченко, магістерка психології, тренерка психоедукативних програм та Олена Федоровська, психологиня з 18-річним досвідом роботи в освіті, тренерка проєктів із підтримки ментального здоров’я.

До створення програми занять долучилися Ольга Савиченко, Наталія Портницька, Ірина Тичина. Співавторка тренінгу – дитяча сімейна психологиня Світлана Ройз.

За понад 8 років команда ГО «Смарт освіта»  створила десятки проєктів, до яких були залучені сотні тисяч дітей, освітян та батьків. Ми працювали над реформами в освіті, інформували й пояснювали важливі події та явища, допомагали долати освітні втрати дітям із прифронтових територій, а дітям з-за кордону – залишатися з Україною. Наша місія незмінна: розвивати освіту для якісної трансформації України у суспільство з європейськими цінностями. 

З кожним місяцем ідей і проєктів ставало більше, з’являлися нові напрямки роботи. Розвивалася і наша команда. Тому, щоб допомагати освіті ефективніше, ми ухвалили рішення про організаційні зміни.

З 1 лютого 2025-го року головою правління ГО «Смарт освіта» стала Іванна Коберник, співзасновниця організації. Іванна замінила на посаді Галину Титиш, яка очолить нову ГО «Вчися». Команда і співзасновниці дякують Галині за роботу і динамічний розвиток «Смарт освіти» в дуже складні часи. Ми залишаємося однодумницями й маємо спільну мету робити освіту сучасною, доступною і стійкою в умовах викликів сьогодення. Але від сьогодні проєкти, у різні часи створені ГО «Смарт освіта», розвиватимуться різними шляхами.

ГО «Смарт освіта» продовжить проєкти:

Одне з найбільших медіа країни про освіту Нова українська школа; 

Психологічний напрямок Resiliense.help: освітні програми, тренінги для учнів та освітян, корисні поради від експертів, відповіді щодо психологічного здоров’я на одноіменній платформі;

Подкасти про важливе і цікаве в освіті;

Проєкт підтримки шкіл на прифронтових територіях «Скриня в укриття»

І розпочинає новий проєкт «Енергонезалежна школа», про який ми повідомимо докладно найближчим часом.

Проєкти:

 «Вчися вухами», 

«Національний проєкт: пишемо есе», 

«Залишаємось з Україною», 

«Тепер я знаю», 

«Україна розмовляє англійською» 

будуть розвиватися в новій організації  – ГО «Вчися».

Дякуємо кожному і кожній за участь у наших проєктах, за відгуки, партнерство і підтримку. Залишаємося на звʼязку і продовжуємо розвивати українську освіту. Бо віримо в її силу. 

Завдяки підтримці Швейцарії та широкому розголосу про проєкт «Ресурсна скриня» ми можемо забезпечити наборами 3000 комунальних закладів загальної середньої освіти, дошкільної освіти та інклюзивно-ресурсні центри. 

До всіх відібраних навчальних закладів поїдуть вісім терапевтичних настільних ігор і практикумів, призначених для розвитку емоційної стійкості, саморегуляції та особистих ресурсів:

1. гра «Сила усмішки»;
2. гра «Невидимі дари: Знаходь свою силу»;
3. практикум «Картки сили»;
4. практикум «Дихальні картки»;
5. гра «Обійманці»;
6. гра «Скажи мені: сила запитань»;
7. практикум «Твоя сила»;
8. «Ресурсна скриня» (набір різних плакатів, матеріалів та інструментів для роботи з емоціями).

«Ми дуже раді, що можемо вивести ігри та практикуми, розроблені спільно зі Світланою Ройз, з онлайн-формату. І наша команда робить усе можливе, аби найближчим часом учасники проєкту отримали довгоочікувані набори. Ігри та практикуми розраховані на всі вікові категорії та є дуже різними (десь потрібно вирізати та клеїти, десь щиро відповідати на питання, а десь безмежно фантазувати), але обʼєднує ці розробки велике прагнення підтримати дітей та посилити їхню стресостійкість. Дякую всім за підтримку ініціативи «Смарт освіти», особливу вдячність за друк матеріалів висловлюємо Швейцарії!», — каже менеджерка проєкту Катерина Іванова. 

!Зауважимо, що збільшення кількості наборів уповільнило процес друку та відправки. Набори друкуються та відправляються поступово і перший тираж вже поїхав до закладів освіти. Процес обробки заявок також нелегкий, адже за умовами проєкту отримати набір з восьми ігор і практикумів можуть лише комунальні заклади, що працюють в очному або змішаному форматі та мають укриття. 

Усі невалідні заявки з некоректними даними технічна команда проєкту збирає та формує окремий список для подальшого уточнення інформації: 

«Ми не дозволимо хибодрукам завадити отриманню ігор освітніми закладами, що їх потребують», — говорить Катерина Іванова.

Просимо звернути увагу, що доставка Укрпоштою неможлива, хоча про таку можливість ми повідомляли раніше. Для покращення контролю статусу посилок наша команда спільно із фахівцями друкарні обрала Нову пошту як основного поштового партнера проєкту. 

!Усі заявки, що містили лише відділення Укрпошти або адресу закладу для доставки, будуть додатково опрацьовані найближчим часом. Сподіваємось, ця зміна покращить логістику та забезпечить швидку та зручну доставку для усіх.

Ігри були розроблені за підтримки партнерів: UNICEF, GBC, EDUCO, Renaissance Foundation, Eastern Europe Foundation, Terre des hommes, Eurasia Foundation. Друк тиражу з 3000 наборів ігор для 3000 комунальних шкіл здійснюється за підтримки Швейцарії.

Ми визначили топ-5 епізодів, які ви прослуховували найбільше:

Перше місце: Освітні втрати й розриви: як розрізнити, виміряти і подолати (3 сезон, 2881 слухач)

У цьому епізоді Тетяна Вакуленко, заступниця голови Українського центру оцінювання якості освіти, говорить із ведучою Галиною Титиш про освітні втрати й розриви та НМТ-2023. Із серії подкасту ви дізнаєтеся, у чому різниця між освітніми втратами та освітніми розривами, чому для дослідження знань учнів обрали 6 й 8 класи та українську мову й математику, і які інструменти подолання освітніх втрат можуть бути ефективними в Україні.

Друге місце: Шкільна математика: чому потрібна всім та що не так з уроками математики в Україні (3 сезон, 2404 слухачі)

Керівниця ⁠⁠⁠«Смарт освіти», ведуча подкасту⁠⁠⁠ Галина Титиш говорить із Тарасом Павловим, вчителем математики та викладачем Київської школи економіки про те, навіщо нам всім знати математику та як використовувати її в буденному житті, а також, як варто трансформувати зміст математичної освіти в Україні. З цього епізоду ви дізнаєтеся, де в шкільній програмі закінчується «математика для життя», і як переконати дитину, що цей предмет їй потрібний. 

Третє місце: Як гаджети впливають на мозок дитини | Віктор Комаренко (1 сезон, 1492 слухачі)

У цьому епізоді говоримо з нейрофізіологом, кандидатом біологічних наук співзасновником та керівником освітнього та дослідницького напрямів Beehiveor Віктором Комаренком. У розмові ви почуєте про три етапи засвоєння інформації, та що мотивує нас навчатися, як сформувати в дитини бажанням вчитися, а також чи відрізняється мотивація вчитися офлайн та онлайн. І звісно ж з епізоду ви дізнаєтеся про те, як насправді гаджети впливають на мозок дитини й чому покарання лише демотивує. 

Четверте місце: Стрес у війну: як допомогти собі та дітям (2 сезон, 1213 слухачів)

Кандидат біологічних наук Петро Чорноморець розповідає у цьому епізоді про те, як дорослим підтримати дітей та допомогти їм вчитися у час постійного стресу війни, як мінімізувати шкоду від постійної невизначеності під час тривог. Зокрема,  йдеться і про те, як стимулювати навчання під час стресу, підтримати дітей і які особливі ризики несе стрес війни для учнів молодшої школи — чому раннє «дорослішання» небезпечне. У цьому епізоді ви почуєте, як правильно визначити рівень стресу у дитини та їй допомогти. 

П’яте місце: Як увімкнути мозок дитини | Катерина Ясько (1 сезон, 1157 слухачів) 

Катерина Ясько, психологиня, засновниця просвітницької ініціативи «Empatia.pro» та керівниця громадської спілки «Інститут інтегрального розвитку» розповіла про те, як допомогти дітям рости цілісними й активними. Ведуча подкасту – Оксана Макаренко, співзасновниця «Смарт освіти».

В епізоді ви почуєте про цілісний розвиток дитини: горизонтальні та вертикальні навички, як онлайн впливає на розвиток та якою є зріла людина за психологією розвитку. Ви отримаєте відповідь на запитання, чому не потрібно спішити карати дитину за агресію і як дорослий має підтримувати дитину?

ТОП-5 текстів, що вийшли на медіа «Нова українська школа» за мотивами епізодів подкасту, трохи відрізняється від пʼятірки прослуховувань. Отже, найцікавішими для читання стали:

Перше місце: Що робити батькам, аби дитина вчилася краще (1 сезон, 39 753 перегляди)

Епізод присвячений тому, що батьки можуть зробити аби допомогти своїм дітям досягати кращих результатів у навчанні. Мовою цифр, чітких наукових даних про це говорить заступниця голови Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко. 

У статті йдеться про те, як на навчальні результати дітей впливають їхні домашні обов’язки, гуртки, а також спільне читання книжок із батьками. Також Тетяна Вакуленко розповіла, як батькам правильно долучитися до виконання домашніх завдань своїх дітей і як на навчання дітей впливають їхні старші брати й сестри, яку роль в цьому відіграють сімейні традиції та фінансова залученість батьків до школи. У статті ви прочитаєте й рекомендації, що робити батькам, аби допомогти дитині вчитися краще.

Друге місце: Як зробити онлайн-навчання цікавим та ефективним (1 сезон, 30 525 переглядів)

СЕО та співзасновник EdEra Ілля Філіпов розповів про те, як зробити онлайн-урок цікавим та як має різнитись онлайн-навчання для дітей різного віку. Також у статті ви прочитаєте, як студії онлайн-освіти EdEra вдалося закохати дітей у фізику, і які є інструменти та методики для онлайн-освіти, як оцінювати та персоналізувати дистанційне навчання. Ведуча подкасту – Оксана Макаренко, співзасновниця «Смарт освіти».

Третє місце: «Ідеального інструменту подолання освітніх втрат не існує, але можна комплексно використовувати найкращий досвід», – Тетяна Вакуленко (3 сезон, 26 777 переглядів)

Це текстовий варіант епізоду, що посів перше місце у топі прослуховувань. Тут ви дізнаєтеся, у чому різниця між освітніми втратами та освітніми розривами, чому для дослідження знань учнів обрали 6 і 8 класи, українську мову й математику, та які інструменти подолання освітніх втрат можуть бути ефективними в Україні.

Четверте місце: Чому діти не читають і що з цим робити: поради від дитячої письменниці Тетяни Стус (1 сезон, 20 304 перегляди)

Тетяна Стус,  дитяча письменниця, засновниці проєкту підтримки дитячого читання «BaraBooka» розповідає в епізоді про те, чому українські підлітки не читають і до чого тут задоволення, та які сюжети цікаві теперішнім підліткам. Зі статті ви дізнаєтеся, чи можуть книжки конкурувати з відео на ютюбі та як зацікавити читанням підлітків. Також письменниця подає інструменти для вчителів, щоби діти полюбили читати й радить ТОП-5 книжок та авторів, які зацікавлять підлітків і  молодших дітей. Зокрема, є поради, що сказати й зробити батькам, щоби зацікавити читанням малу дитину. 

П’яте місце: Справжня НУШ у середній школі чи її імітація? Що необхідно зробити для реформи прямо зараз (3 сезон, 18 288 переглядів)

Цей епізод — розмова з Лілією Гриневич, міністеркою освіти і науки України 2016–2019 років про те, які реальні результати НУШ та що варто робити для збереження реформи. У матеріалі ви прочитаєте про те, який нині стан реформи НУШ, чи можлива ефективна підготовка вчителів під час війни та що зробити для НУШ зараз, щоби вона насправді була реформою. Ви також дізнаєтеся, як запровадити трирічну старшу школу й чому необхідно оновити зміст освіти під час війни.

Подкаст створений за підтримки ⁠⁠⁠⁠⁠⁠⁠⁠Фонду Фрідріха Науманна за Свободу⁠⁠⁠⁠⁠⁠⁠⁠.

Всеукраїнську акцію з промоції дитячого й підліткового читання «#Живі письменники» започаткував «Український інститут книги» за ідеєю Тетяни Стус — письменниці, засновниці проєкту підтримки дитячого читання «BaraBooka», яка зараз є завідувачкою лабораторії дитячого читання МАН та за підтримки директорки УІК Олександри Коваль. Команда проєкту «#Живі письменники» — це методистки лабораторії, а також психологи, літературознавці та письменники. 

Першим продуктом проєкту стали 10 відеороликів із відомими письменниками у супроводі методичних розробок уроків про них для вчителів, створених Анною Третяк. Зараз на Ютуб-каналі проєкту вони набрали сукупно сотні тисяч переглядів. Також команда випустила довідник сучасних письменників із контактами, аби вчителі могли запрошувати їх на уроки, і три посібники для батьків та освітян, ідея яких належить Галині Титиш та Світлані Сом, а постійну психологічну експертизу здійснює Світлана Ройз. Третій посібник укладався вже під час повномасштабного вторгнення:

«Ми вирішили створити третій посібник «#Живі письменники: як говорити з дітьми про війну та мир» саме тематичним, бо життєві виклики змушували перебудувати напрямок роботи від промоції читання взагалі — до створення інструментів життєстійкості, опанування важких досвідів і буквально підказок —  як говорити з дітьми про війну.

Спочатку провели декілька експертних вебінарів, під час яких намацували тему, як говорити і як не говорити про війну. Тоді я зрозуміла, що нам дуже потрібно давати напрямок як говорити й про мир також. Ми повинні давати дітям бачення майбутнього, на яке вони можуть орієнтуватися. Принциповою терапевтичною базою всіх матеріалів — статей, вебінарів, методичних розробок – цього напрямку стало не зосередження на «посттравматичних розладах» (це — справа відповідних фахівців, наголошую), а підсвічення можливостей посттравматичного розвитку, виростання», – каже Тетяна Стус, керівниця проєкту «#Живі письменники». 

Окрім матеріалів, доступних на сайті проєкту, також постійно відбуваються зустрічі для батьків, дітей та освітян із письменниками. Часто, каже Тетяна, педагоги запрошують на онлайн-зустрічі з дітьми, а до київських шкільних колективів письменники їздять наживо: 

«Усі заходи з дитячими письменниками від лабораторії дитячого читання «БараБука» Малої академії наук України відбуваються саме під титлом цієї всеукраїнської акції «#Живі письменники». У нас щорічно відбувається кілька заходів на великих публічних майданчиках, зокрема «Книжковий арсенал», «Книжкова країна», а також локальні менші зустрічі. Зустрічаємося у школах із дітьми та педагогічними колективами, зокрема, знайомлячи вчителів із методиками роботи з сучасними текстами», – розповідає експертка.

Проєкт продовжує розвиватися й наразі команда лабораторії дитячого читання разом із вчителькою-методисткою Людмилою Ковальовою з Бучанського ліцею працює над серією навчальних посібників «Кола читання з котозавриком». Уже надруковані дві читанки для першого і другого класу, згодом планують випуск читанок для третього і четвертого:

«Із видавництвом «Літера» ми представляємо сучасні твори для дітей українських авторів. Перша і друга читанки мають відгуки, які дуже надихають. У кожній із читанок близько тридцяти імен сучасних українських авторів. Десь 70% текстів — це сучасна література, але на прохання вчителів і для балансу там є трохи класики, фольклору й перекладів, адже це потрібно для контекстів та зв’язку з програмами НУШ. 

Методична база підготовлена до того, щоб працювати з новим корпусом значень, із новою стилістикою, із поглибленими темами, до яких це покоління вже готове й дуже спрагле. Розлогий методичний супровід має полегшити вчителям адаптацію до роботи з новими смислами, іменами і з незнайомими досі творами», – пояснює Тетяна Стус.

Кола читання, які пронизують усі чотири читанки, є смисловою структурою, на якій будуються збірники. Вона покликана допомагати дитині формувати широкий світогляд:

«Кола читання в нас — це ті смисли, що допомагають формуватися ідентичності дитини. У першому класі йдеться про маленьке сімейне коло, у другому — вже про дружнє коло. Це проходить наскрізною ниткою через усі тексти, завдання і методичний супровід. 
У третьому класі вже складніша структура, ми показуємо, що кола об’єднуються. У четвертому буде ще складніше: охопимо світоглядне поняття життєвих «спіралей», будемо показувати, що життя не статичне, має ріст угору, розширення горизонтів. І зокрема будуть художні тексти про видатних українців, відомих у світі, обережно торкатимемося теми «Дому» — втрати, набуття його нового значення», – ділиться Тетяна Стус.

Окрім читанок команда лабораторії дитячого читання також доповнює рубрики на сайті, які допомагають педагогам знайомитися із новими методиками читання та знайомить із зарубіжним досвідом, а також досвідом українських експертів. Автори рубрики дають різноманітні підказки про те, як читати, аби було цікаво й усвідомленість читання ставала глибшою.

Проєкт «#Живі письменники» бере участь й у всеукраїнських книжкових подіях: на великі книжкові фестивалі, наприклад, «Книжковий арсенал», команда складає список рекомендованих книжок, а також за запитом робить дитячу програму.

«Один із наших дуже натхненних кейсів був восени 2024 року на новому книжковому фестивалі «Фундамент» в Українському домі. Фестиваль саме про культуру й мистецтво, тобто там, де дитяча література має величезний потенціал, але дуже часто залишається на задвірках «високочолих» заходів. Директорка Українського дому Ольга Вієру запросила нас зробити дитячу програму на основі дитячих книжок про мистецтво й культуру.

Оскільки для магістральних тем книжкових та літературних фестивалів ми зазвичай складаємо список рекомендованих книжок сучасних українських авторів, то до теми фестивалю «Фундамент» у нас теж були рекомендації видань на мистецькі теми. 

Був майстер-клас від Ірени Панаріної, яка створила абетку-концепт «Птахабетка», де в авторській техніці з ниток вона створила птахів України, більша частина яких у «Червоній книзі». На кожну літеру там є назви птахів та інформація про них. На майстер-класі ми також створювали цих птахів, обговорювали, слухали, як вони співають. Захід мав величезну популярність», – каже  Тетяна Стус.

На торішньому фестивалі «Книжковий арсенал» ключовою темою для команди була інклюзія, безбар’єрність. І планується, щоб ця тема стала магістральною для наступного, четвертого збірника проєкту. 

«Після того, як говорити з дітьми про війну та мир, ми заглибилися далі — як говорити з дітьми про безбар’єрність, з акцентом на тому, що тепер перед очима дітей буде дуже багато людей з інвалідністю, пов’язаною з війною. І це важка, неопрацьована нашим суспільством, тема, для якої потрібно давати інструменти й підказки, які б можна було зразу імплементувати в комунікацію з дітьми — як у школі, так і в родинах.

На підтримку подій на «Книжковому арсеналі» ми уклали список тематичних видань, провели перші вебінари для освітян. І тепер збираємо рецензії на книжки, які або прямо розповідають про людей з інвалідністю, або мають другорядних персонажів з інвалідністю. Осмислюємо етичні норми, і як тему можна донести дітям через сучасні українські книжки. Список, попри важкість та складність теми, досить великий — вже є близько 30 книжок, які нещодавно видані», – ділиться планами письменниця.  

Тетяна додає, що найбільш наснажливі відгуки щодо роботи проєкту — це радість самих дітей:

«Діти радіють, що це є жива людина: не пам’ятник чи портрет на стіні, а людина серед них. Щоб підсилити в дітях життєвість, ми маємо дати їм стійкі опори. Спиратися на щось абстрактне важко, а дітям — неможливо поготів. Минуле ми поважаємо за те, що воно було, але дитина не може спиратися на нього, бо там не лежить її досвід. Та ще й зважаючи, як минуле дітям транслюється в школі — безрадісне, сповнено болю й трагедій. Дитина формує бачення свого майбутнього на основі тут і тепер, і ця основа має відгукуватися їй у всіх сенсах», – вважає Тетяна Стус. 

Ознайомитися з усіма трьома посібниками, а також подивитися відео з мудрими, бешкетними, пізнавальними розмовами письменниками можна на сайті проєкту «#Живі письменники» або в ютубі за тегом, ідентичним назві проєкту. 

Завантажити третій тематичний посібник про те, як говорити з дітьми про війну та мир, можна за покликанням.

«Національний учнівський конкурс «Пишемо есе» засвідчив важливу тенденцію: діти прагнуть бути почутими. Ми отримали неймовірну кількість креативних есе на вільну тему, тобто це та категорія, де учні та учениці могли найбільш глибоко та вільно розкрити перш за все свої емоції, думки та переживання. 

Читати такі роботи було особливо щемно та цінно, адже в основному діти обирали теми, повʼязані з нашим сьогоденням — часом війни, вимушеної еміграції та адаптації в нових середовищах. Також учні та учениці багато рефлексували про самотність та питання свідомо вибору. Ці тексти — свідчення їхнього покоління, а відтак їхні голоси — голоси нашого майбутнього, і до них варто дослухатись. 

Також журі уважно опрацювало й аргументативні есе. Це категорія, яка продемонструвала важливість використання в постійній практиці на уроках мови та літератури інструментів нашого проєкту. На жаль, на загал ще складно дається формулювання тези, добір сильних аргументів та дотримання чіткої логіки тексту. Тому щиро раджу ознайомитися з методичними розробками проєкту та спробувати інтегрувати вправи в щоденні уроки. Це значно поліпшить поступ у розвитку навички написання есе», – каже Катерина Молодик, методистка «Національного проєкту: пишемо есе», членкиня журі конкурсу.

Барабанний дріб… І ось наші переможці у двох категоріях: 8-9 клас та 10-11 клас:

Категорія: 8–9 клас

• Перше місце, 9 клас

Андрій Анікін (креативне есе)

• Друге місце, 9 клас

Дарина Амеліна (аргументативне есе)

• Третє місце, 9 клас

Катерина Вакуленко (креативне есе)

Категорія: 10–11 клас

• Перше місце, 10 клас

Анна Купрійчук (креативне есе)

• Друге місце, 11 клас

Каміла Горбачова (креативне есе)

• Третє місце, 11 клас

Маргарита Костенко (аргументативне есе)

Вітаємо переможців і бажаємо їм подальших творчих успіхів та ще більше перемог.

Журі також визначило лауреатів конкурсу, які отримають корисні призи. Вони не увійшли до шестірки переможців, але мають роботи, варті уваги: 

• Аріна Чернюк 
• Дарина Кураш
• Анастасія Дронь
• Ольга Дементьєва

До оцінювання есе конкурсантів ми залучили досвідчених експертів та експерток. Вони визначили найкращі роботи за критеріями, які ми оголошували на початку конкурсу.

• Галина Титиш, очільниця ГО «Смарт освіта», тренерка «Національного проєкту: пишемо есе», засновниця «УП.Життя». 
• Тетяна Стус, українська письменниця та літературознавиця, авторка книжок для дітей та підлітків, засновниця й керівниця «БараБука», тренерка «Національного проєкту: пишемо есе». 
• Марія Титаренко, есеїстка, журналістка, медіадослідниця, членкиня PEN Ukraine, кандидатка наук із соціальних комунікацій, викладачка у Школі журналістики та комунікацій УКУ, тренерка «Національного проєкту: пишемо есе». 
• Василь Терещенко, заступник директора Український центр оцінювання якості освіти, кандидат філологічних наук, доцент. 
• Сергій Омельчук, перший проректор, професор кафедри української і слов’янської філології та журналістики Херсонського державного університету. 
• Катерина Молодик, Заслужений учитель України, методистка ГО «Смарт освіта», тренерка «Національного проєкту: пишемо есе».

Завдяки підтримці наших партнерів, крім грошової винагороди, переможці отримають корисні призи: ранці, шопери, запискники, термочашки та багато іншого. Дякуємо Grammarly, Посольству Швейцарії в Україні, Міжнародному фонду «Відродження» та EdPro.ua  за підтримку дітей та розвиток написання есеїв серед учнівства.

Також щиро дякуємо усім учасникам за сміливість та наснагу на цьому нелегкому шляху удосконалення письма і бажаємо подальших успіхів та нових перемог! 

«Національний проєкт: пишемо есе» здійснює ГО «Смарт Освіта» за підтримки Grammarly, National Writing Project, Theirworld та Global Business Coalition for Education. 

Пілотування матеріалів здійснюється за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Друк Збірників для учнівства здійснювався за підтримки Швейцарії.