«Наш фокус сьогодні — повернення дітей до очного навчання. З учителями. З друзями. У своїх школах, а не вдома з маминим телефоном», — каже Іванна Коберник, голова правління ГО «Смарт освіта».

PowerSchool: енергонезалежна школа для прифронтових регіонів

Ключовий проєкт цього року — PowerSchool / Енергонезалежна школа. Його мета — обладнати школи у прифронтових регіонах системами альтернативного енергоживлення, які дозволяють працювати навіть під час  відключень електроенергії.

Це не генератори і не портативні зарядні станції. Це потужні акумуляторні системи, які забезпечують безперервну роботу шкільного укриття — а за розумного використання, і частини школи.

Перші вісім систем уже встановлено у школах Сумщини (Конотоп, Охтирка, Липова Долина), Запоріжжя та Кушугума, а також у Кривому Розі. Встановлення відбувалося влітку, щоб не заважати навчальному процесу, і вже довело свою ефективність. Наприклад, у Кривому Розі система забезпечила світлом укриття під час проведення НМТ — попри відключення електроенергії.

Проєкт реалізується за підтримки донорів — спадщини Едмунда Нільсена та фундації GlobalGiving. Команда також готує навчальну програму для шкіл і громад: як зробити школу енергонезалежною — безпечно, екологічно та ефективно з фінансової точки зору.

Психосоціальна підтримка — для тих, хто навчає в умовах війни

Ще один стратегічний напрям «Смарт освіти» — психологічна підтримка освітян. Від початку повномасштабної війни команда інвестує в системну підготовку тих, хто щодня працює з дітьми в умовах стресу, тривог і втрат.

З 2023 року понад 1400 освітян пройшли курс «Психосоціальна підтримка для освітян» і отримали сертифікати про підвищення кваліфікації (60 годин / 2 кредити ЄКТС). Програму також впроваджують у вищу освіту: студенти Житомирського, Харківського та Дніпровського педагогічних університетів долучаються до навчання, а два заклади вже інтегрували курс як вибіркову дисципліну.

Ключову роль у масштабуванні ініціативи відіграють 128 шкільних психологів, підготовлених як тренерів. Це екомережа підтримки, представники якої є в усіх областях країни. Вони:

• навчають колег надавати першу психологічну допомогу дітям;
  
  
• допомагають правильно реагувати на запити батьків;
  
  
• діляться навичками самопідтримки й подолання наслідків стресу;
  
  
• проводять тренінги онлайн та офлайн, у школах і громадах.
  
  

«По суті, ми навчаємо домедичній психологічній допомозі — тій, яка потрібна кожному в Україні», — пояснює Іванна Коберник, голова правління ГО «Смарт освіта».

Водночас команда розвиває платформу Resilience.help — відкритий каталог практичних інструментів для підтримки вчителів, учнів і батьків. За останній рік аудиторія платформи зросла вдвічі, а матеріали, опубліковані на ній, стають частиною тренінгових програм і самостійного навчання.

Ефективність курсу та підходів програми підтверджено результатами наукового дослідження, проведеного за участі Житомирського державного університету імені Івана Франка. 

У 2024–2025 роках в українських та іноземних наукових виданнях вийшли статті, присвячені результатам програми. Зокрема цьогоріч опубліковано статті у Cambridge University Press та журналі Університету Іллінойсу. 

Програма базується на уніфікованому травмацентричному підході (УТПЗ) й створена у партнерстві з Americares Foundation, Inc., за участі Світлани Ройз та наукової команди університету.

«Турбота про психологічне здоров’я — це турбота про майбутнє покоління. Разом будуємо міцні стіни психостійкості для дітей, вчителів та всієї країни», — наголошує команда програми.

Сильна команда і медіа — опора змін

Особливу роль у просвітницькій роботі відіграє медіа «Нова українська школа», яке розвивається в рамках організації під керівництвом Сергія Горбачова й Анни Мурлікіної. 

Завдяки команді редакції, матеріали стали ще глибшими, актуальнішими та ближчими до потреб освітян.

9 років ГО «Смарт освіта» — це про досвід, сталість і водночас готовність змінюватися, шукати рішення і працювати далі. Попереду — ще більше роботи, партнерств і відповідей на нові виклики.

«Дуже дякую всім колегам, партнерам, донорам за співдію і підтримку. Найважливіше, що нам потрібно сьогодні — це обʼєднання зусиль. Над цим і працюємо», — підсумовує Іванна Коберник.

• формування навичок підтримки дітей чи підлітків та їхніх батьків / опікунів у сфері психічного здоров’я;
• надання персонального сертифіката на 60 годин (2 кредити ЄКТС) засвідчений підписами Голови правління ГО «Смарт освіта»;
• 6 днів змістовної теорії й практики за доказовою тренінговою програмою.

Стартуємо одразу двома групами: 31 березня / 1 квітня

• Час: 16:00 по 19:00 (через день)
• Вартість: безоплатно, за попередньою реєстрацією
• Реєстрація на початок навчання 31 березня: bit.ly/4ix4JFF.
• Реєстрація на початок навчання 1 квітня: bit.ly/4kUlbRQ.

*Поле «Записатись» стане доступним після авторизації на Платформі. Це легко зробити за допомогою кнопки «Вхід» у правому верхньому кутку.

Після реєстрації на вказану електронну пошту окремим листом вам надійде посилання на групу у Телеграм для подальшої комунікації щодо тренінгу та його розкладу (не забудьте перевірити папку Спам).

Довідково

Онлайн-курс «Психосоціальна підтримка освітян» створено ГО «Смарт освіта» від Resilience.help у партнерстві з Americares Foundation, Inc.

Матеріали тренінгу розроблені на основі УТПЗ командою науковиць Житомирського Державного Університету імені Івана Франка та психологинею Світланою Ройз за підтримки Friedrich Naumann Foundation for Freedom.

Наукова консультантка проєкту — докторка Тара Пауелл – асоційована професорка Іллінойського університету (США).

Тренерки програми: Вікторія Чумаченко, магістерка психології, тренерка психоедукативних програм та Олена Федоровська, психологиня з 18-річним досвідом роботи в освіті, тренерка проєктів із підтримки ментального здоров’я.

До створення програми занять долучилися Ольга Савиченко, Наталія Портницька, Ірина Тичина. Співавторка тренінгу – дитяча сімейна психологиня Світлана Ройз.

Ірина Шарова говорила про: 

• Ідею створення аудіоуроків проєкту «Вчися вухами» та в чому їх особливість: як уроки корисні і учням, і освітянам, і студентам. А також яким чином проєкт допомагає заповнювати прогалини в освітньому процесі з тем історії Криму, секс-освіти, а також, які плани команда має на майбутнє. 
• Курс уроків «Історія Криму»: як він допомагає деміфологізувати історію Криму та як інтегрувати її в уроки з історії України. Дати відповідь на питання, що таке Крим, де він знаходиться в ідентичності української політичної нації, які у нас є спільні історичні події, що нас об’єднує та як ми можемо допомогти один одному рухатися в майбутнє разом.
• Старт курсу про секс-освіту: як ці аудіоуроки допомагають розібратися з тим, як і чому тіло змінюється під час пубертату, що з цим робити, а також що таке секс та як відповідально підходити до інтимного життя. 
• Курс з громадянської освіти, який допоможе вчителям цілісно підійти до об’ємного предмета.
• Екологічну свідомість як освітній напрям та запуск курсу з цієї теми: чому екологія — це про інженерні та економічні рішення, а також чому суто біологічний підхід до теми не є ефективним. Майбутній курс має на меті розширити уявлення про екологію до практичної цінності. 

«Дуже хочеться продовжувати працювати з точними науками. Також щодо екологічної свідомості ще не вичерпані теми, зі вступом до STEM ми бачимо, куди рухатися, також зі секс-освіти є неопрацьовані теми. Прагнемо зайти в молодшу школу, у нас є також ідея проєкту, спрямованого на дошкільнят. Тоді б це побудувало чудову систему, де дитина з 4 років знає, що є такі аудіоуроки, де можна дізнаватися надійну інформацію в межах шкільної програми й в цілому про світ», — розповідає про плани проєкту Ірина Шарова.

Модератором події став Ігор Стамбол, кандидат історичних наук, координатор пресцентру Українського кризового медіацентру, автор аудіоуроків «Вчися вухами».

«Для колег-освітян можливість записати такий урок — це нагода поекспериментувати над жанром, спробувати власні сили та зусилля, зрозуміти себе і найголовніше — залишити певний результат, запис, який буде звучати й залишатиметься актуальним досить довго», — зазначав Ігор Стамбол.  

Повну версію розмови можна подивитися на YouTube за посиланням.

Нині для всіх охочих доступні 532 уроки, які можна слухати на сайті проєкту та 5-х платформах: Spotify, YouTube, Apple Podcast, NV, Megogo. Сумарно на всіх майданчиках команда проєкту нарахувала близько півмільйона прослуховувань! 

Проєкт «Вчися вухами» реалізовує ГО «Смарт Освіта» в межах співпраці з ChildFund Deutschland і Educo та фінансування Sternstunden.

«Уроки доброчесності» — це курс від «Смарт освіти» для 3-4 класів, у якому ми пропонуємо навчати дітей через дослідження цінностей, розуміння необхідності дотримуватися правил та антикорупційний урок. Цей курс ми напрацювали ще у 2021 році, але він є актуальним і досі. 

«Наш підхід полягає в тому, аби вибудовувати ціннісно рамку: не говорити, що погано, а що добре, а йти через рефлексивні практики та інтерактивні підходи. Адже доброчесність — це цінність, а цінність не впроваджується директивним методом «згори вниз». У курсі є блоки про відповідальність, рівність, справедливість. Їх можна використовувати як цілісним курсом, так і окремими невеликими фрагментами. Наприклад,  тема «гідність» висвітлюється на прикладі Революції Гідності — цей урок можна використовувати й зараз. Також є окремий урок про корупцію, де дітям ця тема пояснюється через казки, тому що діти 3-4 класу — це та категорія, якій складно зрозуміти такі концепти, як доброчесність, однак вони можуть розуміти, що за цим стоїть: приватне і загальне благо», — розповідає Галина Титиш, керівниця «Смарт освіти».   

Матеріали складаються з Путівника для вчителя з докладним конспектом, Путівника для учня (тут дитина може писати свої роздуми, проходити самооцінювання та вирізати щось для поробки) та рамкового документа. 

Курс цілісно охоплює різні складники поняття «суспільна доброчесність», зокрема підходи до навчання її в різних країнах. Ми пропонуємо вчителям та вчителькам дослідити доброчесність та її важливість у новій українській школі, поглянути на питання доброчесності зі світоглядного, а також психологічного та практичного боку: у курсі вчительки, директорки та методологині діляться прикладами та стратегіями впровадження уроків доброчесності у навчальний процес.

Але, звертає увагу Галина Титиш — вчителі мають адаптовувати уроки до ситуації сьогодення, адже запис курсу відбувся у 2021, ще до повномасштабного вторгнення. 

«Ми робили курс у 2021 році, тоді, наприклад, Ілон Маск був цілком притомним. Він у нас фігурує в уроці про відповідальність, як відповідальний керівник, що про нього тепер сказати неможливо. Саме тому, уроки треба переглядати відповідно до того, що відбувається, адже деякі люди проявляють себе зараз геть інакше, ніж раніше. Певні блоки, уроки, тексти треба адаптовувати та змінювати, але загальний підхід, де ми поступово рухаємося через забудовування ціннісної рамки шляхом рефлексії — він суперважливий та актуальний і зараз», — впевнена Галина Титиш. 

Кожен урок курсу складається з 4 блоків:

• вступ-зачіпка;
• основний змістовний матеріал; 
• вправа на рефлексію; 
• поробка руками, аби діти могли закріпити матеріал. 

На сайті є вже готові шаблони, які можна видрукувати та вирізати. «Уроки доброчесності» — цілісний курс, який розрахований на одну чверть чи рік, залежно від того, скільки вчителі мають часу для роботи з цим матеріалом. 

До створення курсу долучилися Вадим Карандій, Олександр Елькін, Світлана Ройз, Інна Большакова, Наталія Єфремова, Світлана Олексюк, Ольга Мірошникова і Ганна Остапенко. 

Довідково

БО «БФ СТРІТ ЧАЙЛД УКРАЇНА» з початком повномасштабного вторгнення працює над розв’язанням викликів, з якими стикаються діти в умовах війни. У співпраці з НАЗК Офісом доброчесності створили курс, метою якого є підвищення обізнаності педагогічних працівників з теми освіти про доброчесність та антикорупцію, а також, надання методичних рекомендацій та інструментарію для побудови цілісної системи освіти про антикорупцію та доброчесність в закладах загальної середньої освіти. 

Курс містить міжнародні стандарти та практики, досвід українських шкіл, котрі вже впроваджують у себе освіту про доброчесність, огляд розробниками практичних вправ з різних освітніх галузей, відгуки від педагогів закладів освіти, що  вже практикують використання розроблених інструментів у своїй діяльності.

Уроки доброчесності створені у межах проєкту “Навчання суспільної доброчесності в українській початковій освіті як довготривалий та ефективний інструмент подолати «побутову корупцію» реалізується у партнерстві з німецькою організацією ChildFund Deutschland («Дитячий Фонд Німеччини») за підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).

Дослідження стало спільною роботою спеціалістів психологічної платформи Resilience.help від «Смарт освіти», науковиць із Житомирського державного університету, а також закордонних партнерів: міжнародної організації «Americares» та асоційованої професорки Іллінойського університету докторки Тари Пауелл, яка виступила науковою консультанткою Дослідження. Проєкт підтримало Міністерство освіти та науки України. Він став цікавою колаборацією державних інституцій, громадського сектору, наукової спільноти та ЗВО.

«На меті було дослідити психоемоційний стан освітян на третьому році війни, їхню здатність надавати психосоціальну підтримку учасникам освітнього процесу (знання, навички, фізичну та психологічну готовність), а також перевірити ефективність навчання на програмі «Психосоціальна підтримка освітян» для широкого кола вчителів», — каже Тетяна Ширяєва, психотерапевтка, кандидатка наук із психології, членкиня команди з розвитку платформи Resilience.help.

Тетяна Ширяєва розповідає, що дослідження було побудовано наступним чином: з-поміж шкільних психологів та вчителів, які зголосилися долучитися до Дослідження, було сформовано дві репрезентативні групи. Першій — запропоновано пройти дистанційне навчання та опитування, друга група — стала контрольною і брала участь лише в опитуванні.  

Учасники заповнювали одразу дві анкети. Перша була про рівень психологічного стану. Друга — про готовність (здатність) надавати психосоціальну підтримку учасникам освітнього процесу. Опитування навчальних та контрольних груп (як шкільних психологів, так і вчителів) проходило у три хвилі — на початку навчання, одразу по завершенню навчання та через місяць після його завершення. Такий підхід  мав показати не лише загальну картину психоемоційного стану освітян та його змін у часі, він також дав можливість оцінити ефективність тренінгу та спроможність шкільних психологів та вчителів навчатися у форматі онлайн.

Загальний обсяг навчання для шкільних психологів за Програмою «Психосоціальна підтримка освітян» склав 135 астрономічних годин (4,5 кредити ЄКТС) та 60 астрономічних годин (2 кредити ЄКТС) для вчителів.

Цього року в межах проєкту пройшли онлайн навчання та отримали тренерські сертифікати 61 шкільний психолог (ще 20 пройшли підготовку у 2023 році під час пілотування Програми). Своєю чергою під час практичних занять за підтримки команди проєкту вони провели повноцінне навчання для майже 500 вчителів, які також на виході отримали відповідні сертифікати про підвищення кваліфікації. Надалі ці сертифіковані тренери мають можливість самостійно проводити тренінги для вчителів у своїх територіальних громадах і таким чином масштабувати навчання.

«Унікальність нашого тренінгу, який є складовою частиною проєкту у тому, що він був адаптований для системи освіти та містить великий практичний компонент. Ми не просто взяли якісь хороші іноземні програми та впровадили, а ми їх творчо обробили й довели їхню ефективність з наукового погляду. Нині наша задача — знайти спільні рішення щодо масштабування напрацьованих результатів в системі середньої освіти, вищої освіти, післядипломної освіти, підвищення кваліфікації», — зазначила Оксана Макаренко — співзасновниця ГО «Смарт Освіта», керівниця проєкту «Психосоціальна підтримка освітян».

Дієвість Тренінгу підтверджують й отримані результати Дослідження, про це на обговоренні розповіли науковиці з Житомирського національного університету ім. І. Франка (ЖДУ) Наталія Портницька, Ольга Савиченко та Ірина Тичина. Основними показниками психоемоційного стану, на які дослідниці звертали увагу стали:

• емоційний компонент психічного здоров’я;
• соціальний компонент психічного здоров’я;
• психологічний компонент психічного здоров’я;
• професійне вигорання;
• депресія;
• тривога;
• загальний рівень сприйняття стресу;
• уявна безпорадність;
• відсутність самоефективності. 

Наукова команда проєкту з ЖДУ зазначила про позитивну динаміку обізнаності з питань психічного здоров’я та готовності до психосоціальної підтримки в експериментальній групі у порівнянні з контрольною. Про це свідчать результати опитувань, подані на скриншоті:

Також науковиці зазначають про покращення психоемоційного стану вчителів, зокрема зниження тривоги, депресії, професійного вигорання та рівня стресу, а також покращення психологічного, соціального та емоційного компонентів психічного здоров’я під час та після проходження навчання:

Адам Кін, директор із вирішення комплексних надзвичайних ситуацій ГО «Americares» розповів про очікування, реальне масштабування та імплементацію результатів Дослідження на інші країни, що постраждали від війни.

«Дослідження підкреслює стійкість українського народу, особливо освітян, які продовжують виконувати свою важливу роботу під час цієї тривалої та болісної війни. Дослідження стало надзвичайно важливим досвідом для всіх учасників, і його слід вивчати та поширювати на інші регіони, які також постраждали від війни. Ми сподіваємося та очікуємо, що це дослідження і практичний досвід адаптації отриманих уроків допоможе нам краще зрозуміти потреби українських педагогів і психологів, щоб створити для них ефективні програми. Ми надіємося, що результати проєкту будуть корисними в різних аспектах, зокрема, для ухвалення управлінських рішень щодо залучення вчителів та інших педагогів до забезпечення психологічних потреб дітей, а також можуть бути поширені по всій системі освіти», — звернув увагу Адам Кін. 

Також під час зустрічі Анастасія Голотенко, експертка Координаційного центру з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України, Голова проєктного офісу з питань психології Міністерства освіти і науки України, розповіла про зміну підходів до організації Психологічної служби у системі освіти та бачення МОН щодо партнерства з громадським сектором для реалізації цих змін.

«Для української системи освіти вже назріла зміна підходів у роботі психологічної служби. Пріоритетний проєкт Міністерства освіти та науки України, який реалізується в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» ініційованої першою леді України Оленою Зеленською, присвячений психосоціальній та психологічній підтримці усім учасникам освітнього процесу на всіх рівнях освіти», — зазначає Анастасія Голотенко.

Анастасія Голотенко додає, що проєкт МОН охоплює два складники: внесення тематик, що стосуються психічного здоров’я та психосоціальної підтримки в зміст освіти, а також переосмислення підходів до роботи психологічної служби в системі освіти. 

На експертне обговорення доєдналася Лілія Гриневич, проректорка з науково-педагогічної роботи Каразінського університету, міністерка освіти і науки України (2016-2019 рр.). Вона розповіла про професійний стандарт для вчителів, який охоплює психосоціальні компетенції, а також поділилася своїми думками щодо Дослідження.

«Те, що ми сьогодні бачимо в цьому проєкті — фактично модельний освітній курс для зрощування компетентностей у вчителів, які визначені у професійному стандарті вчителя: психологічної, емоційно-етичної та здоров’язбережувальної. Також саме дослідження мене захоплює тим, яка методологія була застосована і наскільки все було продумано. Адже ми маємо багато різної соціології та різних досліджень, але нам бракує валідності цих досліджень, і мені імпонує презентоване дослідження за розвитком інструментарію, формуванням вибірки, дизайном дослідження щодо контрольної групи, етапами дослідження, де ми бачимо, як саме цей курс міг вплинути на слухачів», — каже Лілія Гриневич.

Докторка Тара Пауелл, асоційована професорка Іллінойського університету, керувала дослідницькою частиною проєкту та розповіла на зустрічі про його методологію, результати та свої враження від роботи з українською командою. 

«Дуже складно проводити такі дослідження в регіонах, що постраждали від конфлікту. Але я думаю, що результати цього дослідження дійсно матимуть далекосяжний вплив. Ми підготували про нього публікацію для наукового журналу, щоби велика кількість людей по всьому світу змогла прочитати та побачити результати. 

Ми дійсно виявили значні покращення: вчителі, які брали участь у програмі, підвищили готовність надавати психосоціальну підтримку, покращили знання, а також знизили рівень стресу, тривоги, вигорання і депресії більше, порівняно з контрольною групою. Також значно покращилося самопочуття учасників програми», — ділиться деталями Тара Пауелл. 

Також на зустрічі розповіла про адаптацію та впровадження тренінгу Вікторія Горбунова, голова Національного комітету EuroPsy, докторка психологічних наук, психотерапевтка. Пані Вікторія вже давно співпрацює з ГО «Смарт Освіта», брала  участь у  формуванні  концепції платформи Resilience.help, допомагає відбирати науково-доказові методи для творення авторських навчальних програм, а також є ініціаторкою адаптації Універсального тренінгу з психічного здоров’я (УТПЗ), який було покладено в основу Програми «Психологічна підтримка освітян». 

«Ми досліджували, наскільки тренінг універсальний та добре сприймається фахівцями першої лінії: тими, що стоять на вході в систему —, зокрема, вчителями. Наскільки ця програма є здатною, аби її можна було адаптовувати до потреб, які мають різні фахівці першої лінії, наскільки можна робити нові формати — це те, що ви зробили: адаптували програму і зробили абсолютно новий формат. Також досліджувалася здатність до поширення: що можна додати в програму, які зробити модулі. Якщо ви подивитеся на дані, хто з фахівців, для яких розроблявся універсальний тренінг з психічного здоров’я та його адаптації, найбільше використовує цей тренінг — то це працівники освітньої сфери, зокрема і вчителі», — звертає увагу Вікторія Горбунова. 

Результати дослідження, корисні поради та вправи згодом з’являться на платформі Resilience.help. Платформа була створена спеціально для освітян, куди команда збирає практики, що є науково-доказовими, і які вчителі можуть використовувати для підтримки психологічного здоров’я для себе та для учнів. 

Детальніше про зміст тренінгу, його основи та методологію команда проєкту й дослідниці будуть говорити під час наступної зустрічі, яка відбудеться на початку грудня.

Обговорення організував наш проєкт аудіоуроків «Вчися вухами» та катедра Новітньої історії України (історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка).

«Мета нашого просвітницького заходу ховається у його назві — тобто, перш за все, це привернути увагу сучасного і майбутнього вчительства на важливості переосмислення історії Криму і його корінних народів. Фактично деколонізувати шкільну історію України й позбутися російських шкідливих наративів, які, на жаль, і зараз продукуються. Багато хто зі спікерів під час виступів зазначали, і я теж про це повторюю — абсолютна більшість дітей, які зараз ходять до школи, у Криму ніколи не були, вони не мають жодного уявлення про історію півострова. Тож, як вчитель/ка історію Криму на уроці дітям трактуватиме, так діти й понесуть потім у життя ці знання. 

– Тому, на нашу думку, важливо працювати з молодим, незаангажованим, поколінням українців, аби в майбутньому саме вони, працюючи з дітьми чи здійснюючи історичні дослідження, були цими трансляторами вже деколонізованої історії України. Тими, хто розуміє значення словосполучення: «політична нація в Україні» і бере участь у її формуванні», – звертає увагу Юлія Топольницька, модераторка зустрічі, кандидатка історичних наук, асистентка кафедри новітньої історії України КНУТШ, співавторка підручників, посібників та курсів з історії та громадянської освіти, співавторка курсу «історія Криму» проєкту аудіо уроків «Вчися вухами».

Юлія Топольницька пояснює, що згідно з Конституцією України, українською нацією є сукупність громадян України, незалежно від етнічного походження чи релігійного сповідання, які усвідомлюють свою приналежність до української держави. 

Як зазначили під час вступу організатори, упродовж століть імперська, а згодом тоталітарна совєцька росія створювала фальшивий історичний наратив щодо поневолених нею народів та земель: як етнічної групи українців, так і кримських татар, караїмів та кримчаків. Тож тривалий час історія кримського півострова та корінних народів залишалася великою білою плямою й в історії України.

«Дуже важливо, щоби історія Криму була інтегрована в шкільну освіту ще з одної причини — кримські татари, етнос, найчисельніший серед корінних народів України, за віросповіданням мусульмани, а це відкриває Україні двері до політичної співпраці з країнами ісламського світу», – каже Ірина Шарова, менеджерка проєкту «Вчися вухами», редакторка курсу аудіоуроків «Історія Криму».

До зустрічі долучився Мартін-Олександр Кислий, кандидат історичних наук, історик, дослідник історії Криму, співавтор проєкту «Когнітивна деокупація Криму» для Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим коротко розповів про історію півострова та як Росія нав’язувала тут свою владу. 

«У Криму радянська імперія створила новий образ колонізованої території: всерадянського курорту та історичної російської землі. Цей наратив підкріплювався історичними пам’ятками, культурними об’єктами та домінуванням російськомовного слов’янського населення. Результатом цієї 200-літньої колонізації Криму російськими та радянськими поселенцями стала повна заміна населення і знань про цю землю. Росія підмінила історію Криму історією росії», – звертає увагу Мартін-Олександр Кислий.

«На жаль, наші уявлення та знання про Крим сформувалися під впливом російського колоніального наративу. У літературі, кінематографі та народній творчості Крим часто зображувався як місце відпочинку, захоплення, натхнення. Для багатьох поколінь українців півострів став символом теплих спогадів про свої відпустки. Такі образи укорінилися в суспільній свідомості та сприймаються як частина історії та культурного надбання України. Але окупація Криму у 2014 році поклала початок поступовим змінам наших уявлень про Крим. Ці події призвели до хвилі зацікавленості історією регіону та його корінного населення», – каже Мартін-Олександр Кислий.

З промовою також виступив офіцер ЗСУ Олександр Панарін, кандидат історичних наук, історик, автор підручників і посібників з історії. 

«Крим буде вінцем успіху й української дипломатії, й української зброї у відновленні кордонів України та святкуванні перемоги України над російським ворогом. З Криму все починалося у 2014 році, і Кримом все має закінчуватися в питанні відновлення історичної справедливості. 

Це війна за історію: немає тих підстав, які ми звикли розглядати як причини традиційних війн протягом 5000 років писемної історії людства, і які б повністю підпадали під характеристику війни Росії проти України. Це війна за історію, без якої Росія не може мати свого міфу, не може легітимізуватися як держава. Півострів має стати остаточною крапкою в самоствердженні української історії як колиски історії середньовічної держави з назвою Русь-Україна із центром в Києві, на яку росія не має права претендувати», – впевнений Олександр Панарін.

Антоніна Макаревич, кандидатка історичних наук, дослідниця історії Османської імперії, учителька та співавторка підручників з історії та громадянської освіти розповіла про моделі навчальної програми за класами та присутність у цих програмах історії Криму.

«Коли ми переходимо до написання підручників, тут включається особиста відповідальність різних авторських колективів, які трансформують бачення модельних навчальних програм, і з огляду на свій власний досвід, відчуття та зацікавлення формують та наповнюють підручники тими сенсами, які вони хочуть закладати. Авторські колективи можуть більшою чи меншою мірою наповнювати підручники історією Криму», – звертає увагу Антоніна Макаревич.

Під час своєї промови Ірина Вишня, кандидатка історичних наук, викладачка історії та правознавства докладно розібрала шкільні підручники за різні роки та класи на предмет представлення історії Криму — у багатьох із них не було окремо виділеної теми про Крим і депортацію кримських татар.  

«Ті підручники, які почали виходити після повномасштабного вторгнення, містять набагато більше інформації про Крим, зв’язки України та Криму, громадян України кримськотатарського походження і їхню роль в нашому суспільстві. Для дітей потрібно більше знати про Крим як частину України, бо вони з цими знаннями потім виходять у світ і несуть далі, діляться зі своїми друзями за кордоном. Відповідно, якщо у них будуть знання про Крим не як щось, що росія захопила у 2014 році, а як про частину України й будуть знання про особливості культури кримськотатарського населення — це дуже добре вплине на те, як вони будуть розповідати про це іншим», – каже Ірина Вишня. 

В обговоренні взяла участь також Мамурє Чабанова, філологиня, перекладачка та викладачка кримськотатарської мови, співавторка онлайн курсу «Qırım: Крим — це ми». Перекладачка звернула увагу на важливість збереження кримськотатарської мови, а також спільну відповідальність за це як етнічних українців, так і етнічних кримських татар. Зараз за класифікацією ЮНЕСКО кримськотатарська мова є під загрозою зникнення, до чого, зокрема, призвела депортація-геноцид кримських татар та відривання народу від мовного ареалу. Через 40 років, коли кримські татари здобули змогу безперешкодно повертатися на рідну землю, вони однаково мали виборювати право на вивчення кримськотатарської мови. 

«Мова — це невіддільна частина історії. Збереження та розвиток кримськотатарської мови — це наша спільна відповідальність і перейматися цим питанням мають не тільки кримські татари, адже це питання повернення Криму, бо мова важлива. Ми маємо самі вивчати кримськотатарську, стати її амбасадорами й заохочувати інших. У контексті уроків історії Криму також необхідно проговорювати важливість збереження кримськотатарської мови», — наголошує Мамурє Чабанова. 

Під час зустрічі виступив також Олександр Охріменко, кандидат історичних наук, співавтор онлайн курсу «Qırım: Крим — це ми» розповів про курс, а також про акценти, які є важливими у вивченні історії Криму. 

«Ідея плетива курсу — це щоби він не був звичним: ось говоримо про історію, про географію, про культуру, мову, і воно все розрізнене. Курс сплетено так, щоби він не складався зі шматків. Нерозривність та невід’ємність Криму — хороша декларація, але це важко зробити на практиці. Щоби одомашнювати й присвоювати в повсякденному житті треба мати літературу та словники, доступні вдома на полиці чи в смартфоні. 

Нам потрібно видавати пам’ятки кримськотатарського народу (факсиміле, перекладів, оригіналів та інструкцій до розуміння). Необхідні педагогічні студії: додаткові матеріали для вчителів, нормалізація культури Криму, а також слід врахувати створення «міфологічного Криму», адже ми розповідаємо про той Крим, спадщина якого не є зруйнованою та модифікованою, як зараз. Важлива популяризація, зокрема і через англомовний курс про Крим, міждисциплінарні зв’язки та співпраця між фахівцями, а також розвиток діаспоральних студій», — каже Олександр Охріменко.

Вагомі кроки в популяризації та інтеграції історії Криму зробила команда нашого проєкту «Вчися вухами». Нині доступно вже понад 20 уроків на сторінці в добірці «Історія Криму».  Робота над аудіоуроками триває і команда планує продовжувати посилювати інтерес до теми Криму та його корінних народів.

«Ми з колегами вже на парах для майбутніх вчителів історії й істориків будемо і далі рухатися в напрямку вписування історії Криму та його корінних народів в історію України й формування нового національного історичного наративу. Гадаю, наша кримська зустріч показала, що є запит на проведення подібних просвітницьких заходів, будемо працювати над цим, тож слідкуйте за новинами», — розповіла Юлія Топольницька.

Також команда проєкту «Вчися вухами» розробила брошуру для освітян про те, як і навіщо вчителям історії працювати з темою Криму. З неї можна дізнатися:

• які штучні наративи щодо Криму та його історії були сформульовані в імперській та тоталітарній росії;
• які складнощі виникають в процесі розвінчування цих наративів;
• як аудіокурс «Історія Криму» був створений для цілісного вивчення історії півострова;
• як інтегрувати аудіоуроки «Історія Криму» у шкільні уроки з історії України;
• конспект (методичну розробку) уроку «Альтернативна історія Криму».

Цифрова версія брошури доступна за посиланням.

Аудіоуроки «Історія Криму» було створено ГО «Смарт освіта» в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст цього проєкту є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.

Нині проєкт «Вчися Вухами» продовжує розвиватися в межах співпраці ГО «Смарт освіта» з ChildFund Deutschland і Educo та фінансування Sternstunden.

Коли: 30 жовтня о 14:00
Де: Червоний корпус КНУ імені Тараса Шевченка
Реєстрація обов’язкова: https://forms.gle/simDeVFnF3UAi5LE8 

Упродовж століть імперська, а згодом совєцька росія створювала фальшивий історичний наратив щодо поневолених нею народів та земель. Тож тривалий час історія кримського півострова та його корінних народів залишалася великою білою плямою і в історії України.

 Переосмислення подій на землях Криму і ролі корінних народів в процесі українського державотворення розпочалося тільки у 2014 році. Тоді ж поступово вписували історію Криму та його народів у шкільну програму з історії України. У 2022 році концепція шкільної історичної освіти в Україні була принципово переглянута. А все ж нам досі необхідно розвінчувати міти та поширювати правдиву інформацію про історію півострова та його корінні народи.В межах події обговоримо виклики з інтеграції історії Криму в навчальний процес, а також освітні інструменти, які можуть спростити це завдання для вчителя. Запрошуємо до обговорення студентів-істориків, вчителів історії, активістів та представників корінних народів Криму, а також всіх охочих.

Запрошені спікери:

• Мартін-Олександр Кислий, к.і.н., історик, дослідник історії Криму, співавтор проєкту «Когнітивна деокупація Криму» для Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим.
• Олександр Панарін, к.і.н., історик, автор підручників і посібників з історії, офіцер ЗСУ.
• Антоніна Макаревич, к.і.н., дослідниця історії Османської імперії, учителька та співавторка підручників з історії та громадянської освіти.
• Мамуре Чабанова, філологиня, перекладачка та викладачка кримськотатарської мови, співавторка онлайн курсу «Qırım: Крим – це ми».
• Ірина Вишня, к.і.н., викладачка історії та правознавства.
• Олександр Охріменко, к.і.н., співавтор онлайн курсу «Qırım: Крим – це ми».
• Ірина Шарова, координаторка освітнього проєкту аудіоуроків «Вчися вухами», редакторка курсу аудіоуроків «Історія Криму».

Подію модеруватиме Юлія Топольницька, к.і.н., асист. кафедри новітньої історії України КНУТШ, співавторка підручників, посібників та курсів з історії та громадянської освіти, авторка і методистка освітнього медіа «НУШ» від ГО «Смарт освіта».

Подію організовують катедра Новітньої історії України (історичний факультет КНУ) та проєкт аудіоуроків «Вчися вухами» від ГО «Смарт освіта».

Цьогоріч переможців визначали 20 членів журі й слухачі: вони голосували за 60 подкастів, які потрапили до коротких списків. Бали від слухачів склали 50% від фінального рейтингу. Інші 50% — результат голосування журі.

Журі оцінювало номіновані подкасти за 6-бальною шкалою та зважало на такі критерії:

• контент і нарація;
• технічне виконання; 
• робота зі слухачем і вплив на свій жанр чи категорію;
• оригінальність і креативність рішень.

На оголошенні результатів «Смарт освіту» представляла Ірина Шарова — менеджерка проєкту «Вчися вухами»:

«Журі та авдиторія дуже високо оцінили курс «Історія Криму» і ми надзвичайно вдячні. Адже деколонізація історії та ідентичності — це рефлексія складного і не завжди радісного минулого. Тому ми не очікували, що курс здобуде стільки уваги та підтримки. Зрештою, когнітивна деколонізація багато в чому схожа на терапію — адже треба прийняти багато неприємних фактів, визнати їх, і бути готовими роками чи десятиліттями працювати із цим. Хочу вірити, що цей результат «Історії Криму» підтверджує, що когнітивна деокупація півострова триває. І ми дуже раді підтримувати її», — каже Ірина Шарова.

Команда «Смарт освіти» безмежно дякуємо всім, хто долучився до створення цього курсу та всім, хто голосував і підтримував нас на премії «Слушно» — без вас такі неймовірні результати були б неможливими! Ми раді мати таких друзів і партнерів і разом плекати інтерес до історії та культури Криму.

Проєкт «Вчися вухами» — це безоплатні аудіоуроки для учнів 6-11 класів. Аудіоуроки не заміняють вчителя в класі, але допомагають опанувати тему та зменшити освітні втрати — під час відключень електроенергії, в укритті, за кордоном чи для додаткової освіти. 

На сайті та подкаст-платформах вже є понад 450 уроків з історії України, всесвітньої та історії Криму, української мови та літератури, громадянської освіти. Середня тривалість аудіоуроку — 20 хвилин. До уроків є рекомендації, що можна додатково подивитись, послухати чи почитати, а також невеликі практичні завдання: тести для самоперевірки або тема для есе.

Фото: Megogo

Курс «Історія Криму» був запущений у рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID/ENGAGE) та здійснюється Pact в Україні. Зміст цього проєкту є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США. 

Курс продовжує розвиватися в межах співпраці ГО «Смарт освіта» з ChildFund Deutschland і Educo та фінансування Sternstunden.

Із вступним словом до учасниць і учасників звернулися Том Фокс, колишній директор із розробки сайтів для National Writing Project (Національного письменницького проєкту) та почесний професор англійської мови в Університеті штату Каліфорнія та Еліс Ейдман-Аадал, виконавча директорка National Writing Project (до 31 грудня 2023 року). Вони розповіли про початок проєкту в 2021 році, важливість і цінність проєкту та побажали учасникам плідного навчання.

Після чого керівниця «Смарт освіти» Галина Титиш поділилася, що цей проєкт велика мрія її та команди загалом:

Із цим проєктом така довга історія, іноді мені здається, він чекав свого часу, коли він має зʼявитися. Тому що американська частина з навчанням мала розпочатися 24 лютого 2022 року. Але зрозуміло, що в цей день нічого не розпочалося. Зараз ми не маємо актуальних даних щодо навичок письма учнів, проте, проєкт не втратив важливість. Ми прагнемо покращити навички учнів висловлювати свою думку на письмі, підвищити рівень читацької грамотності. І ми розуміємо, що найефективніший спосіб зробити це – змінити підхід до викладання письма в школах загалом, надати вчителям знання, методики, навички й матеріали для ефективного навчання письма.

Тож упродовж 5 днів учительки й вчителі отримували унікальні знання, корисну інформацію та детальний план роботи над розробленими методиками завдяки нашим тренерам/-кам і спікерам/-кам: Галині Титиш, Тетяні Вакуленко, Василю Терещенку, Тетяні Стус, Марії Титаренко, Катерині Молодик, Тетяні Байдаченко, Оксані Шуневич, Марії Блажко, Ірині Калітовській, Лідії Поворознюк та Галині Калужній.

У перший день учасниці та учасники знайомились одне з одним й з діяльністю «Смарт освіти». А також говорили про необхідність запровадження даних методик в українських школах, оскільки нинішні знання не дають можливості учням виконати завдання із написання есе при складанні НМТ чи ЗНО. Детально про сучасні виклики, розвиток усвідомленого письма та читацької грамотності серед українських учнів розповідали: Тетяна Вакуленко, директорка Українського центру оцінювання якості освіти та її заступник Василь Терещенко, спираючись на результати PISA. 

Також у цей день почали роботу й над першим модулем «Національного проєкту: пишемо есе» — Процесуальний підхід до письма, — під пильним керівництвом очільниці «Смарт освіти» Галини Титиш та нашої методистки Катерини Молодик.

Завершували цей день разом із Тетяною Стус, поетесою, авторкою дитячих книг, керівницею лабораторії дитячого читання «БараБука» НЦ «МАНУ». Під час майстерки письменниці педагоги заглибились у вікову психологію в контексті креативного письма та застосовували знання на практиці.  

А потім учасниці й учасники писали, переписували й знову писали протягом наступних днів навчання в межах «Національного проєкту: пишемо есе». Наші тренерки детально знайомили освітян із різновидами есе та їх метою, зокрема глибше розібралися в тому, що таке:

• формальне есе
• вільне письмо
• процесуальне письмо
• графік тексту, його структура
• схеми речень для написання коментарів
• теза і чим вона відрізняється від аргументів
• як поєднати всі структурні елементи в аргументований текст

За словами вчителів, вони самі стали учнями й зрозуміли, що важливо чути свій голос, фіксувати всі думки, пробувати вільно писати й не боятися виходити за межі усталених рамок і звичок. Дехто з вчителів зазначив, що вони бояться перечитувати свої тексти й переписувати їх, а під час навчання зʼясували, що це не так вже і страшно.

Кожен навчальний день завершувався рефлексією та підсумками: «Я така зараз багата людина – бо я знаю, що я вмію писати класні тексти»,  — поділилась одна з учасниць тренінгу.

Хедлайнеркою навчання з майстеркою «Креативне письмо» була Марія Титаренко. Завдяки досвіду пані Марії — есеїстки, журналістки, медіадослідниці, членкині PEN Ukraine, кандидатки наук із соціальних комунікацій, стипендіатки програми імені Фулбрайта (2008-2009) та викладачки, — учасниці та учасники тренінгу розглянули детальніше, що таке «латеральне (креативне) мислення»: його концепцію, техніки, принципи, методики та вправи для розвитку:

Креативний спосіб мислення може розвинути в собі буквально кожен та кожна і для цього не обов’язково мати натхнення. Адже креативне мислення можна тренувати, так само як і логічне, використовуючи різні методи й вправи.

За словами тренерки, головне у письмі — не боятися розпочати та знайти свій унікальний й креативний підхід до письма. Для цього слід «виписатися», а отже писати багато. А також есеїстка радить запропонувати дітям створювати тексти не від свого імені, а від незвичної істоти, наприклад картини на стіні, кактуса у кімнаті: «Ваше письмо має бути унікальним, як наші відбитки пальців», — говорить пані Марія.

Слід наголошувати учням і ученицям, що не все виходить з першого аркуша. Для написання гарного тексту потрібен час:

Головне – дозволяйте учням експериментувати та помилятися. Пояснюйте, що сам текст не є якимось божеством – його можна переписувати, закреслювати, писати знову із чистої сторінки. Наша мова гнучка, і з нею можна працювати в різні способи», — ділиться пані Марія.

Тренінг завершився автограф-сесією книги «Не музи, а мʼязи. 50 вправ із творчопису», авторкою якої і є Марія Титаренко. 

Після завершення навчання майже пів сотні освітян впроваджуватимуть отримані знання і методики у своїх класах, аби діти вчилися писати есе та розвивали читацьку грамотність.

А яким цей тренінг був для вчителів, що почерпнули й з якими знаннями поїдуть до своїх шкіл? Ділимося їхніми відгуками: 

До сьогодні слово есе викликало легке тремтіння та безліч думок. Після тренінгу всі пазли почали складатись в єдину картинку. Можливо, поки що не таку яскраву, але цікаву й наповнену новими емоціями. Вільне письмо, вільнувате письмо, формальне есе — ці терміни зараз грають іншими барвами, цікавими, новими, сподіваюсь, креативними, як і тренери, які працювали з нами. Хочеться поділитись тими знаннями, які отримала, навичками, які здобула! З нетерпінням чекатиму своїх учнів, щоб увести їх у світ есе так, як це зробили тренерки та тренери проєкту. Щиро вдячна за їх терпіння та наполегливість, професіоналізм та людяність! Упевнена, що під їх керівництвом апробація курсу пройде відмінно, а потім і з успіхом та тріумфом увійде в курс профільної школи, — ділиться учасниця тренінгу Валентина Волошина.

Мій нотатник майже повністю списаний Я багато нотувала. Мені корисно було зануритися у дивовижний і такий, здається, неохопний світ інструментів і загалом процесу написання письма. Я йшла на проєкт з думкою, що я люблю писати есе і хочу, щоб учні теж отримували від цього задоволення. Тепер я знаю багато інструментів, які почну потроху практикувати з дітьми. Це дає впевненість у тому, що мені вдасться їх теж закохати у письмо. Як мінімум почати розвивати це. Те, що опинилася тут, дає підтвердження тому, що у мені живе любов до слова, як на мене. Нехай це буде моєю родзинкою. Я беру практику написання есе і до своїх учнів початкової школи, і середньої ланки, у яких зараз теж читаю. Сьогодні я зрозуміла, що кожен особливий. У кожного своя унікальна історія і моя думка, моє письмо – цінне. У цьому дякую команді авторок, тренерок і колег, — Тетяна Сушко, учасниця тренінгу.

Загалом сподобалося практичне налаштування тренінгу. Перевтілитися в учня та випробувати на собі вправи допомогло краще зрозуміти, як це буде дітям. Особливо важливо було розібратися з четвертим модулем [Поєднуємо докази й тезу – ред.]. Хоча мене особисто найбільше вразив 5 модуль [Стіл Етвуд. Приєднання до розмови, що триває – ред.] та техніка «Стола Етвуд» – ця метафора дуже влучна. Ще раз дякую всім організаторам та спікерам проєкту. Працювати було хоча і складно, але все ж таки комфортно. Звісно, інформації було багато, не вся вона закарбувалася в пам’яті. Та я думаю, у нас повинно вийти, — підсумував Дмитро Кіяшко.

Складно було формулювати тезу, хотілось записати її у формі риторичного питання. Не можу виділити, що було більш цікаво, а що менш. Сподобалось усе, оскільки кожна частинка тренінгу була органічною, логічною, чітко продуманою. Дуже добре було те, що ми працювали з різними тренерами, чули різні думки. Тренерки підтримували одна одну (це було видно, працювала справжня команда). Важливим було те, що ми мали багато практики, можливість ставити запитання й одразу отримували відповіді. Якщо потрібно, тренерки повертались на крок назад і пояснювали ще раз. Зустріч на початку тренінгу із Т. Вакуленко і В. Терещенком одразу зорієнтувала, на навіщо цей курс (практична частина), «вишенька на тортику» — зустріч із Танею Стус і Марією Титаренко, — ділиться Власик Наталія.

Наприкінці навчання учасниці та учасники отримали свої сертифікати й нині готуються до нового навчального року у своїх школах, а ми — до продовження пілотування проєкту. Адже з вересня по травень освітяни, які брали участь у тренінгу, вчитимуть своїх учнів написанню есе за методиками проєкту.

Більше ресурсних матеріалів та методик із навчання письма учнів ви знайдете на сайті проєкту: https://essay.nus.org.ua/ 

***

«Національний проєкт: пишемо есе» здійснює ГО «Смарт Освіта» за підтримки Grammarly, National Writing Project, Theirworld та Global Business Coalition for Education.

Матеріал створений в межах навчання вчителів «Національного проєкту: пишемо есе», яке відбувається за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Проєкт реалізується ГО «Смарт Освіта» в межах Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст проєкту є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

На конференції вчителі мали можливість познайомитися ближче зі «Смарт освітою» та між собою, обговорити спільні заняття та обмінятися досвідом.

«Наш проєкт – це наразі один із найбільших волонтерських освітніх проєктів в Україні. Учителі-волонтери проводять уроки щодня шість днів на тиждень. Вони донатять свій час, надають свою підтримку та тепло українським дітям. Багато хто з них навчає у проєкті вже понад два роки. Тому для нас важливо було зібратися з ними разом, нехай навіть онлайн, подякувати і обговорити наші майбутні плани», – говорить Олена Жупанова, менеджерка проєкту.

Готуючись до конференції діти-учасники проєкту підготували малюнки, як вони бачать своїх наставників. А вмілою рукою художниці картинки перетворилися на постер, який презентували на зустрічі з вдячністю від дітей.

Нагадаємо, що проєкт «Україна розмовляє англійською» один із тих ініціатив, які ГО «Смарт освіта» створила у відповідь на виклики повномасштабного вторгнення. Його мета – забезпечити безоплатні англомовні зустрічі для українських дітей, аби не лише покращити мовні навички, але й продемонструвати підтримку з усього світу, надати безпечний простір і спільноту, запропонувати можливості для отримання нових знань та дозвілля.

Теми занять для дітей найрізноманітніші: подорожі лісами Амазонки, вивчення підводного світу з океанологами, програмування, музика, природничі науки, йога, малювання, навіть фокуси та ще багато іншого. Учителі-волонтери доєднуються з різних куточків планети, що сприяє зміцненню зв’язків з різними світовими культурами.

Долучатися до зустрічей та отримувати анонси подій можна в Телеграм-каналі проєкту.

Проєкт  “Україна розмовляє англійською” здійснює ГО «Смарт освіта» у партнерстві з «Classrooms Without Walls».